
- •1.1. Основні терміни і визначення
- •1.2. Основні види електроприводів
- •1.3. Види електричних схем електропривода
- •1.4. Основи механіки електропривода
- •1.4.1. Приведення моментів і сил
- •1.4.2. Механічні характеристики робочих механізмів
- •1.4.3. Механічні характеристики електродвигунів
- •1.4.4. Умови роботи електропривода в усталеному режимі
- •1.4.5. Рівняння руху електропривода
- •2.1. Основні визначення і класифікація
- •2.2.1. Електричні контакти
- •2.2.2. Пристрій дугогасіння
- •2.2.3. Привод електричних апаратів
- •2.3. Основні характеристики і параметри електромагнітного привода
- •3.1. Пускорегулювальні електричні апарати
- •3.1.1. Контактори
- •3.1.2. Реле проміжні
- •3.1.3. Реле часу
- •3.2. Електричні апарати захисту
- •3.2.1. Запобіжники плавкі
- •3.2.2. Реле теплові
- •3.2.3. Реле струму
- •3.2.4. Реле напруги
- •3.2.5. Мікроперемикачі
- •3.2.6. Кіницеві вимикачі
- •3.3. Комутаційні електричні апарати
- •3.3.1. Рубильники
- •3.3.2. Пакетні вимикачі
- •3.3.3. Тумблери
- •3.3.4. Кнопки керування і кнопкові станції
- •3.4. Комбіновані електричні апарати
- •3.4.1. Автоматичні вимикачі (автомати)
- •3.4.2. Магнітні пускачі
- •4.1. Аналіз режиму роботи електродвигуна
- •4.1.1. Тривалий режим роботи
- •4.1.2. Короткочасний режим роботи
- •4.1.3. Повторно-короткочасні режими роботи
- •4.1.4. Переміжні режими роботи
- •4.2. Вибір виду електродвигуна
- •4.2.1. Асинхронні двигуни з короткозамкненим ротором
- •4.2.2. Асинхронні двигуни з фазним ротором
- •4.2.3. Синхронні двигуни
- •4.2.4. Двигуни постійного струму
- •4.3. Вибір номінальної напруги
- •4.4. Вибір номінальної швидкості
- •4.5. Вибір за конструктивним виконанням
- •4.5.1. Вплив кліматичних факторів навколишнього середовиша
- •4.5.2. Ступінь захисту
- •4.5.3. Спосіб монтажу
- •4.6. Вибір електродвигуна за потужністю
- •4.6.1. Методи розрахунку необхідної потужності електродвигуна
- •4.6.2. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимі s1
- •4.6.3. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимі s2
- •4.6.4. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимі s3
- •4.6.5. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимах s4 - s8
- •4.6.6. Спрошений спосіб вибору електродвигуна
- •5.1. Особливості пуску електропривода
- •5.1.1. Вимоги до пускового моменту електродвигуна
- •5.1.2. Вимоги до пускових струмів
- •5.1.3. Вимоги до часу пуску
- •5.1.4. Шляхи вирішення проблем пуску
- •5.2. Особливості гальмування електропривода
- •5.2.1. Гальмування на вибіг
- •5.2.3. Гальмування противмиканням
- •5.3. Регулювання швидкості електропривода
- •5.3.1. Регулювання швидкості електропривода з асинхронним двигуном із короткозамкненим ротором
- •5.3.2. Регулювання швидкості електропривода з асинхронним двигуном із фазним ротором
- •5.3.3. Регулювання швидкості електропривода із синхронним двигуном
- •5.3.4. Регулювання швидкості електропривода з двигуном постійного струму
- •5.4. Реверс електропривода
- •5.5. Робота електропривода з постійною швидкістю
- •6 .1. Особливості роботи робочих машин для переміщення рідин і газів
- •6.2. Спеціальні електричні апарати
- •6.2.1. Спеціальні електричні апарати для автоматичного керування роботою компресорів
- •6.2.2. Спеціальні електричні апарати для автоматичного керування роботою насосів
- •6.3. Електричні схеми керування роботою робочих машин для переміщення рідин і газів
- •6.3.1. Основні правила креслення та опису роботи принципових електричних схем
- •6.3.2. Принципова електрична схема керування роботою насоса з використанням поплавкового реле
- •6.3.3. Принципова електрична схема керування роботою
- •6.3.4. Принципова електрична схема керування роботою компресорної установки з використанням електроконтактних манометрів
2.2.2. Пристрій дугогасіння
При комутації електричними контактами електричних кіл під навантаженням між ними може виникати електрична дуга - електричний розряд у газах, який супроводжується великим виділенням тепла, що згубно впливає на поверхню електричних контактів (наприклад, поява ерозії, корозії, вигорання частини поверхні, зварювання контактів) і може призвести до виходу з ладу як контактів, так і всього електричного апарата.
Завдання пристрою дугогасіння - швидке й надійне гасіння електричної дуги.
В електричних апаратах найбільш поширеними є кілька способів дугогасіння.
Дугогасильні камери з поздовжніми або лабіринтними щілинами. Їх призначення - локалізувати область, яка зайнята розжареними газами дуги, та забезпечити інтенсивне виведення тепла із зони горіння.
Дугогасильні решітки (рис. 2.2).
При цьому способі гасіння дуга затягується та роздрібнюється на окремі частини між металевими пластинами решітки і швидко згасає.
Магнітне дуття (рис. 2.3).
При цьому способі електромагніт 4 створює магнітне поле, яке взаємодіє з електричною дугою, як із провідником під струмом. Електромагнітна сила Рем, що діє на дугу, розтягує її до повного розриву.
Повітряне дуття. При цьому способі в зону горіння дуги подається під високим тиском повітря (часто охолоджене), яке створює як механічні, так і термічні передумови гасіння дуги.
2.2.3. Привод електричних апаратів
Привод - це складова частина електричного апарата, яка призначена для приведення в дію рухомих контактів та утримання їх у замкненому чи розімкненому стані з нерухомими контактами.
В електричних апаратах найчастіше використовують ручний або електромагнітний привод. Значно рідше - пневмо- або гідропривод.
При ручному приводі рухомі контакти приводяться в дію людиною. Надійна фіксація контактів у замкненому чи розімкненому положеннях досягається за допомогою спеціальних пристроїв (наприклад, захватів, зажимів, фіксаторів тощо).
Деякі електричні апарати з ручним приводом забезпечують автоматичне повернення контактів у попереднє положення відразу ж після припинення механічної дії (наприклад, кнопки).
Електромагнітний привод. Його основою є електромагніт постійного або змінного струму. Схема електромагнітного привода наведена на рис. 2.4.
Обмотка котушки 7 виконується з мідного ізольованого дроту і призначена для створення магнітного потоку Ф. На електричних схемах котушку зображають за допомогою умовного позначення, показаного в пп. 46, 47 додатка А.
Якір 1 та ярмо 6 є складовими частинами магнітопровода (осердя), яким замикається головний магнітний потік Ф. Їх виготовляють з електротехнічної сталі - матеріалу з малим магнітним опором. Якір є рухомою, а ярмо - нерухомою частиною магнітопровода.
В електромагнітах постійного струму якір та ярмо виготовляються суцільними (наприклад, круглий прут, прямокутна пластина та ін.), а в електромагнітах змінного струму - з окремих пластин (шихтованими), які електрично ізольовані одна від одної. Це робиться, щоб зменшити втрати в магнітопроводі від струмів Фуко.
Працює електромагнітний привод таким чином. При подачі напруги на обмотку 7 по ній проходить струм і створюється магнітний потік Ф, що замикається по шляху найменшого магнітного опору, як показано на рис. 2.4. При цьому на рухомий якір діятиме тягова сила РТ, спрямована в сторону зменшення зазору δ між якорем та ярмом. Величину тягової сили можна розрахувати з допомогою формули Максвелла:
(2.1)
Де
- магнітний потік у зазорі між якорем
та ярмом;
-
магнітна проникність середовища в
зазорі;
-
площа одного полюсу ярма.
Під
дією сили
якір 1 притиягується до ярма 6, а рухомі
контакти 4 приходять у дію з нерухомими
контактами
5. Контактна пружина 3 забезпечує
провал
контактів.
При відключенні обмотки від джерела живлення якір і рухомі контакти повертаються у вихідне положення з допомогою зворотної пружини 2.
Електромагніти змінного струму мають у своїй роботі деякі особливості. Оскільки напруга, струм і магнітний потік у таких електромагнітах змінюються за синусоїдальним законом, то величина тягової сили може бути розрахована за формулою:
(2.2)
Згідно
з формулою (2.2)
тягова
сила
РТ
матиме пульсуючий характер (рис.
2.5а) і кожного разу при досягненні умови
Рпр
(де
Рпр
-
сила
протидії, зумовлена пружинами 2,
3), якір
відходитиме від ярма, а контакти будуть
розмикатися. Потім, при досягненні умови
Рт
Рпр,
якір знову буде притягуватися до
ярма, а контакти замикатимуться. Це
спричинить вібрацію якоря та контактів,
а електричний апарат буде непрацездатним.
Для усунення такого явища на полюсах 1 ярма (рис. 2.6) закріплюються короткозамкнені витки 2 з електропровідного матеріалу (мідь або алюміній). Наявність короткозамкненого витка зумовлює розподіл магнітного потоку Ф у повітряному зазорі між якорем та ярмом на два магнітних потоки Ф1 та Ф2.
Причому вектори цих магнітних потоків і відповідно складові тягової сили РТ та РТ2 мають деякий кут зсуву (рис. 2.56). Це зумовлює пульсуючий характер результуючої тягової сили Р12 (рис 2.5в), але пульсації при цьому будуть значно меншими, і завжди виконуватиметься умова: РТ12 > Рпр. Таким чином можна уникнути вібрації, а електричний апарат буде придатний до роботи.