4.2.2. Асинхронні двигуни з фазним ротором

Асинхронні двигуни з фазним ротором (рис. 4.10) най­більш доцільно використовувати в складі такого електро­привода, де:

• потрібно в широкому діапазоні регулювати швидкість ро­бочого органа (як правило, від нуля до номінального зна­чення);

• характерні важкі пуски та електричні гальмування;

є обмеження на допустимі значення пускових струмів.

До переваг асинхронних двигунів із фазним ротором по­рівняно з асинхронними двигунами з короткозамкненим ротором можна віднести:

1. Можливість частих пусків при номінальному наванта­женні.

2. Значно менші пускові струми (як правило, (2;2,5) I_ном

3. Можливість регулювати пусковий момент в широкому діапазоні (як правило, від 0 до М_max).

4. Можливість регулювати частоту обертання в широкому діапазоні (як правило, від 0 до n_ном ).

До недоліків асинхронних двигунів із фазним ротором, порівняно з асинхронними двигунами з короткозамкненим ротором можна віднести:

1. Збільшення втрат, які мають місце в пускових реостатах, включених в коло обмотки ротора.

2. Збільшення габаритів, маси та вартості.

3. Зниження надійності у роботі, у першу чергу через наяв­ність ковзного електричного контакту «контактні кільця - щітки».

4. Більш складне обслуговування в процесі експлуатації.

В електроприводах робочих машин найчастіше викори­стовуються асинхронні двигуни серії 4А з фазним рото­ром (4АК та 4АНК), що мають такі граничні номінальні параметри:

• номінальна потужність: від 5,5 до 400 кВт при напругах 220, 380, 660 В;

• синхронні частоти обертання: 500, 600, 750, 1000, 1500 об./хв.

Технічні дані деяких асинхронних двигунів серії 4А з фазним ротором наведені в додатку Д, а більш повна інформація - у довідниках.

4.2.3. Синхронні двигуни

Синхронні двигуни (рис. 4.11) найбільш доцільно викорис­товувати в складі такого електропривода, де:

• потрібна стабільна частота обертання при зміні наванта­ження від 0 до

М_ном ;

• пуски здійснюються дуже рідко;

• потужність електродвигунового пристрою велика (як пра­вило, не менш ніж 250 кВт, але технічно і економічно об­ґрунтованою нижнього межею номінальної потужності є 500 600 кВт).

До переваг синхронних двигунів можна віднести такі вла­стивості:

1. стабільна частота обертання у всьому діапазоні допусти­мих навантажень;

2. високий коефіцієнт потужності;

Недоліками синхронних двигунів є:

1. необхідність двох джерел живлення (постійного та змін­ного струмів);

2. збільшення габаритів, маси і вартості;

3. складність процесу запуску та обслуговування в процесі експлуатації.

В електроприводах робочих машин найбільш часто засто­совуються синхронні двигуни серій СДН, СДНЗ, СДК, СДКП, СДКМ та ін., що мають такі граничні номінальні параметри:

• номінальна потужність:

• при напругах 220, 380, 660 В від 5,5 до 400 кВт;

• при напругах 6, 10 кВ від 315 до 31 500 кВт

• синхронні частоти обертання: 250, 300, 375, 500, 600, 750, 1000, 1500, 3000 об/хв.

Технічні дані деяких синхронних двигунів наведені в додатку Е, а більш повна інформація - у довідниках.