
- •1.1. Основні терміни і визначення
- •1.2. Основні види електроприводів
- •1.3. Види електричних схем електропривода
- •1.4. Основи механіки електропривода
- •1.4.1. Приведення моментів і сил
- •1.4.2. Механічні характеристики робочих механізмів
- •1.4.3. Механічні характеристики електродвигунів
- •1.4.4. Умови роботи електропривода в усталеному режимі
- •1.4.5. Рівняння руху електропривода
- •2.1. Основні визначення і класифікація
- •2.2.1. Електричні контакти
- •2.2.2. Пристрій дугогасіння
- •2.2.3. Привод електричних апаратів
- •2.3. Основні характеристики і параметри електромагнітного привода
- •3.1. Пускорегулювальні електричні апарати
- •3.1.1. Контактори
- •3.1.2. Реле проміжні
- •3.1.3. Реле часу
- •3.2. Електричні апарати захисту
- •3.2.1. Запобіжники плавкі
- •3.2.2. Реле теплові
- •3.2.3. Реле струму
- •3.2.4. Реле напруги
- •3.2.5. Мікроперемикачі
- •3.2.6. Кіницеві вимикачі
- •3.3. Комутаційні електричні апарати
- •3.3.1. Рубильники
- •3.3.2. Пакетні вимикачі
- •3.3.3. Тумблери
- •3.3.4. Кнопки керування і кнопкові станції
- •3.4. Комбіновані електричні апарати
- •3.4.1. Автоматичні вимикачі (автомати)
- •3.4.2. Магнітні пускачі
- •4.1. Аналіз режиму роботи електродвигуна
- •4.1.1. Тривалий режим роботи
- •4.1.2. Короткочасний режим роботи
- •4.1.3. Повторно-короткочасні режими роботи
- •4.1.4. Переміжні режими роботи
- •4.2. Вибір виду електродвигуна
- •4.2.1. Асинхронні двигуни з короткозамкненим ротором
- •4.2.2. Асинхронні двигуни з фазним ротором
- •4.2.3. Синхронні двигуни
- •4.2.4. Двигуни постійного струму
- •4.3. Вибір номінальної напруги
- •4.4. Вибір номінальної швидкості
- •4.5. Вибір за конструктивним виконанням
- •4.5.1. Вплив кліматичних факторів навколишнього середовиша
- •4.5.2. Ступінь захисту
- •4.5.3. Спосіб монтажу
- •4.6. Вибір електродвигуна за потужністю
- •4.6.1. Методи розрахунку необхідної потужності електродвигуна
- •4.6.2. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимі s1
- •4.6.3. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимі s2
- •4.6.4. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимі s3
- •4.6.5. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимах s4 - s8
- •4.6.6. Спрошений спосіб вибору електродвигуна
- •5.1. Особливості пуску електропривода
- •5.1.1. Вимоги до пускового моменту електродвигуна
- •5.1.2. Вимоги до пускових струмів
- •5.1.3. Вимоги до часу пуску
- •5.1.4. Шляхи вирішення проблем пуску
- •5.2. Особливості гальмування електропривода
- •5.2.1. Гальмування на вибіг
- •5.2.3. Гальмування противмиканням
- •5.3. Регулювання швидкості електропривода
- •5.3.1. Регулювання швидкості електропривода з асинхронним двигуном із короткозамкненим ротором
- •5.3.2. Регулювання швидкості електропривода з асинхронним двигуном із фазним ротором
- •5.3.3. Регулювання швидкості електропривода із синхронним двигуном
- •5.3.4. Регулювання швидкості електропривода з двигуном постійного струму
- •5.4. Реверс електропривода
- •5.5. Робота електропривода з постійною швидкістю
- •6 .1. Особливості роботи робочих машин для переміщення рідин і газів
- •6.2. Спеціальні електричні апарати
- •6.2.1. Спеціальні електричні апарати для автоматичного керування роботою компресорів
- •6.2.2. Спеціальні електричні апарати для автоматичного керування роботою насосів
- •6.3. Електричні схеми керування роботою робочих машин для переміщення рідин і газів
- •6.3.1. Основні правила креслення та опису роботи принципових електричних схем
- •6.3.2. Принципова електрична схема керування роботою насоса з використанням поплавкового реле
- •6.3.3. Принципова електрична схема керування роботою
- •6.3.4. Принципова електрична схема керування роботою компресорної установки з використанням електроконтактних манометрів
2.1. Основні визначення і класифікація
Електричний апарат - пристрій, що належить до складу електропривода і призначений для виконання таких функцій:
комутація електричних кіл;
пуск, гальмування та реверс електричних двигунів;
захист від недопустимого збільшення чи зменшення параметрів;
контроль і сигналізація та ін.
Електричні апарати можуть бути як однофункційними (виконується одна із зазначених функцій), так і багатофункційними.
За призначенням електричні апарати можна класифікувати на пускорегулювальні, комутаційні, апарати контролю, сигналізації та захисту.
Пускорегулювальні електричні апарати призначені для керування роботою елекродвигунів та інших пристроїв (наприклад, контактори, пускачі магнітні, реле проміжні, реле часу та ін.).
Комутаційні елёктричш апарати призначені для нечастого вмикання й вимикання у силових колах і в колах управління (наприклад, рубильники, пакетні вимикачі, перемикачі та ін.)
Електричні апарати контролю, сигналізації та захисту призначені для контролю за параметрами електричних(наприклад, струм, напруга та ін.) та неелектричних (наприклад, температура, тиск та ін.) параметрів, сигналізації та вимикання в разі відхилення параметра від заданих значень (наприклад, запобіжники, реле струму та напруги, теплові реле, дзвінки тощо).
2.2. Головні складові частини електричних апаратів
У загальному випадку до головних складових частин електричних апаратів можна віднести: електричні контакти, привод і пристрій дугогасіння. Якщо дві перші складові частини є обов'язковими для всіх електричних апаратів, то в електричних апаратах, розрахованих на комутацію в колах з малими струмами, пристрій дугогасіння може бути відсутнім. Інші складові (наприклад, тяги, важелі, опори та ін.) можна віднести до допоміжних частин.
2.2.1. Електричні контакти
Електричними контактами називають складові частини електричного апарата, виготовлені з провідникового матеріалу, які можуть контактувати один з одним і забезпечувати проходження ними електричного струму в замкненому і розрив електричного кола в розімкненому положенні.
В електричних апаратах, що використовуються в електроприводах робочих машин, найчастіше використовуються такі види контактів (рис. 2.1): а - важільні, б - місткові, в - з плоскими пружинами.
Контактна група (рис. 2.1) складається з нерухомого 2 та рухомого 3 контактів. Рухомий контакт переміщується і дотикається до нерухомого контакту, що забезпечує проходження струму по замкнених контактах і провідниках 1.
Електричні контакти класифікують на замикаючі та розмикаючі.
Замикаючі контакти знаходяться в розімкненому стані при спрацюванні електричного апарата. Умовне графічне позначення на електричних схемах замикальних контактів показано в п. 31 додатку А.
Розмикаючі контакти знаходяться в замкненому стані, коли апарат відключений, і розмикаються при спрацюванні електричного апарата. їх умовне графічне позначення показано в п. 32 додатку А.
Для електричних контактів використовують такі поняття, як зазор і провал.
Зазор - відстань між контактами при їх розімкненому положенні. Величина зазору залежить від напруги, сили струму та середовища, у якому відбувається комутація електричних контактів.
Провал - відстань, на яку перемістився б рухомий контакт з моменту початку його контактування з нерухомим контактом до моменту повного їх притиснення, якби нерухомий контакт був відсутній. Провал забезпечується або наявністю контактних пружин, або пружними силами елементів рухомого контакту. Провал зменшує силу удару при зіткненні контактів та їх вібрацію, а також забезпечує надійне контактування та проходження струму в місці контактування.