
- •1.1. Основні терміни і визначення
- •1.2. Основні види електроприводів
- •1.3. Види електричних схем електропривода
- •1.4. Основи механіки електропривода
- •1.4.1. Приведення моментів і сил
- •1.4.2. Механічні характеристики робочих механізмів
- •1.4.3. Механічні характеристики електродвигунів
- •1.4.4. Умови роботи електропривода в усталеному режимі
- •1.4.5. Рівняння руху електропривода
- •2.1. Основні визначення і класифікація
- •2.2.1. Електричні контакти
- •2.2.2. Пристрій дугогасіння
- •2.2.3. Привод електричних апаратів
- •2.3. Основні характеристики і параметри електромагнітного привода
- •3.1. Пускорегулювальні електричні апарати
- •3.1.1. Контактори
- •3.1.2. Реле проміжні
- •3.1.3. Реле часу
- •3.2. Електричні апарати захисту
- •3.2.1. Запобіжники плавкі
- •3.2.2. Реле теплові
- •3.2.3. Реле струму
- •3.2.4. Реле напруги
- •3.2.5. Мікроперемикачі
- •3.2.6. Кіницеві вимикачі
- •3.3. Комутаційні електричні апарати
- •3.3.1. Рубильники
- •3.3.2. Пакетні вимикачі
- •3.3.3. Тумблери
- •3.3.4. Кнопки керування і кнопкові станції
- •3.4. Комбіновані електричні апарати
- •3.4.1. Автоматичні вимикачі (автомати)
- •3.4.2. Магнітні пускачі
- •4.1. Аналіз режиму роботи електродвигуна
- •4.1.1. Тривалий режим роботи
- •4.1.2. Короткочасний режим роботи
- •4.1.3. Повторно-короткочасні режими роботи
- •4.1.4. Переміжні режими роботи
- •4.2. Вибір виду електродвигуна
- •4.2.1. Асинхронні двигуни з короткозамкненим ротором
- •4.2.2. Асинхронні двигуни з фазним ротором
- •4.2.3. Синхронні двигуни
- •4.2.4. Двигуни постійного струму
- •4.3. Вибір номінальної напруги
- •4.4. Вибір номінальної швидкості
- •4.5. Вибір за конструктивним виконанням
- •4.5.1. Вплив кліматичних факторів навколишнього середовиша
- •4.5.2. Ступінь захисту
- •4.5.3. Спосіб монтажу
- •4.6. Вибір електродвигуна за потужністю
- •4.6.1. Методи розрахунку необхідної потужності електродвигуна
- •4.6.2. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимі s1
- •4.6.3. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимі s2
- •4.6.4. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимі s3
- •4.6.5. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимах s4 - s8
- •4.6.6. Спрошений спосіб вибору електродвигуна
- •5.1. Особливості пуску електропривода
- •5.1.1. Вимоги до пускового моменту електродвигуна
- •5.1.2. Вимоги до пускових струмів
- •5.1.3. Вимоги до часу пуску
- •5.1.4. Шляхи вирішення проблем пуску
- •5.2. Особливості гальмування електропривода
- •5.2.1. Гальмування на вибіг
- •5.2.3. Гальмування противмиканням
- •5.3. Регулювання швидкості електропривода
- •5.3.1. Регулювання швидкості електропривода з асинхронним двигуном із короткозамкненим ротором
- •5.3.2. Регулювання швидкості електропривода з асинхронним двигуном із фазним ротором
- •5.3.3. Регулювання швидкості електропривода із синхронним двигуном
- •5.3.4. Регулювання швидкості електропривода з двигуном постійного струму
- •5.4. Реверс електропривода
- •5.5. Робота електропривода з постійною швидкістю
- •6 .1. Особливості роботи робочих машин для переміщення рідин і газів
- •6.2. Спеціальні електричні апарати
- •6.2.1. Спеціальні електричні апарати для автоматичного керування роботою компресорів
- •6.2.2. Спеціальні електричні апарати для автоматичного керування роботою насосів
- •6.3. Електричні схеми керування роботою робочих машин для переміщення рідин і газів
- •6.3.1. Основні правила креслення та опису роботи принципових електричних схем
- •6.3.2. Принципова електрична схема керування роботою насоса з використанням поплавкового реле
- •6.3.3. Принципова електрична схема керування роботою
- •6.3.4. Принципова електрична схема керування роботою компресорної установки з використанням електроконтактних манометрів
6.3.4. Принципова електрична схема керування роботою компресорної установки з використанням електроконтактних манометрів
У компресорних установках малої продуктивності зі змінним графіком споживання стисненого газу дуже часто використовують два компресори, що включені на паралельну роботу. Технологічна схема роботи таких компресорів (рис. 6.12) забезпечує більш ефективне та економічне їх використання. Два компресора К1 та К2 приводяться в рух окремо від електродвигунів МІ та М2.
Стиснений газ по трубопроводу 1 передається спочатку до ресивера Р, який згладжує пульсації тиску газу від компресорів і підтримує його постійним у магістралі 5, по якій газ подається до споживачів.
На виході кожного з компресорів установлені зворотні клапани 2, які виключають можливість роботи одного компресора на інший при різниці миттєвих тисків газів, що створює кожний із них.
На ресивері встановлені два електроконтактних манометри 3 і 4, які вимірюють тиск газу в ресивері і дозволяють автоматизувати роботу компресорної установки з підтримання тиску газу в магістралі в певному діапазоні.
Як правило, обидва манометри мають однакову верхню межу тиску (Ртах1 = Р тах2), при якому замикаються електричні контакти для створення електричного сигналу Uвим для вимкнення обох компресорів.
Нижні межі тиску, при яких замикаються електричні контакти для створення електричного сигналу Uвм для вмикання компресорів, різні
(звичайно Рmin1 > Рmin2). Тому при пониженні тиску в мережі до Рmin1 спочатку вмикається перший компресор, а якщо тиск і далі падає, то до роботи залучається й другий.
Принципова електрична схема (рис. 6.13) забезпечує автоматичне керування роботою двох компресорів.
Джерелом живлення для схеми є трифазна мережа змінного струму.
Силовими споживачами електричної енергії в цій схемі є два асинхронні двигуни з короткозамкненим ротором: МІ та М2, які приводять у рух компресори.
Перелік електричних апаратів та їх призначення подано в табл. 6.3.
Робота схеми на час запуску. Підключення силових електричних кіл двигунів МІ та М2 до джерела живлення відбувається з допомогою автоматичних вимикачів QF1 та QF2. Електричні кола керування підключаються до джерела живлення з допомогою автоматичного вимикача QF3.
Схема забезпечує як ручне, так і автоматичне керування роботою компресорів.
При ручному керуванні перемикачі S1 та S2 установлюються в положення «Р». При цьому спрацьовують контактори К1 та К2, відбувається прямий пуск двигунів МІ та М2, і вмикаються обидва компресори. Потрібно пікреслити, що таке керування відбувається, як правило, лише на стадії випробування компресорної установки.
Таблиця 6.3. Перелік і призначення електричних апаратів схеми керування компресорною установкою
Позначення |
Найменування |
Призначення |
B |
сирена |
звукова сигналізація
|
HL |
лампа сигнальна
|
світлова сигналізація
|
K1,K2 |
контактори |
комутація силових кіл
|
KL1…4 |
реле проміжні
|
комутація кіл керування
|
KT |
реле часу
|
забезпечення затримки в часі |
QF1, QF2
|
автоматичні вимикачі |
вмикання/вимикання силових кіл у нормальному режимі та захист від струмів к.з. і тривалих перевантажень
|
QF3 |
автоматичний вимикач |
вмикання/вимикання кіл керування в нормальному режимі та захист від струмів к.з. і тривалих перевантажень
|
S1,S2 |
перемикачі |
вибір режиму керування
|
SL1, SL2 |
електроконтактні манометри
|
контроль тиску газу та комутація кіл керування
|
При автоматичному керуванні перемикачі SI та S2 встановлюються в положення «А». Якщо тиск газу в ресивері менше першої нижньої межі тиску Рmin1, то замикається контакт електроконтактного манометра SL1:1. Спрацьовує проміжне реле KL1. Його контакт KL1:1 забезпечує вмикання контактора К1 і, відповідно, двигуна М1, а контакт KL1:2 разом із контактом KL3 забезпечують замкнення електричного кола живлення котушки реле проміжного KL1, навіть коли тиск у ресивері буде більшим Рmin1 .
Якщо ж тиск газу в ресивері продовжуватиме знижуватися, то при досягненні другої нижньої межі тиску Ртіп2 замикається контакт електроконтактного манометра SL2:2. Спрацьовує проміжне реле KL4, контакт KL4 якого забезпечує вмикання реле проміжного KL2. Контакт KL2:2 замикає електричне коло живлення котушки контактора К2, і він вимикається. Замикаються контакти К2, і відбувається прямий пуск двигуна М2. Контакт KL2:1 разом із контактом KL3 забезпечують замкнене електричне коло живлення котушки реле проміжного KL2, навіть коли тиск у ресивері перевищує значення Р max
Робота в сталому режимі. У цьому режимі працює один двигун М1 або також двигун М2, нагнітаючи газ у ресивер та магістраль доти, поки тиск газу не досягне значення верхньої межі тиску Р max
Робота схеми при робочому відключенні. У ручному режимі роботи відключення двигунів М1 та М2 відбувається переключенням перемикачів S1 та S2 в положення «0». Контактори К1 та К2 вимикаються, і відбувається гальмування на вибіг двигунів МІ та М2.
В автоматичному режимі роботи відключення відбувається при досягненні верхньої межі тиску Рmax При цьому замикаються контакти електроконтактних манометрів SL1:2 та SL2:1 (за умови, що обидва манометри мають однакову верхню межу тиску Ртах1 = Ртах2) Спрацьовує проміжне реле KL3, розмикаючий контакт KL3 якого забезпечує вимикання реле проміжних KL1 та KL2. Відбувається відключення контакторів К1 та К2 і гальмування на вибіг двигунів М1 та М2.
У вимкненому положенні обидва компресори знаходяться доти, поки тиск газу не досягне нижньої межі Ртіп1
Робота схеми при аварійному відключенні. Захист силових кіл від короткого замикання або тривалого перевантаження виконується автоматичними вимикачами QF1 та QF2, а електричних кіл керування - автоматичним вимикачем QF3.
Після того як тиск газу досягне другої нижньої межі Ртіп2 і замкнеться контакт проміжного реле KL4, загорається сигнальна червона лампа HL і напруга подається на котушку реле часу КТ. Якщо тиск газу при роботі двох компресорів падатиме чи навіть не підвищуватиметься, то весь цей час буде замкненим контакт SL2:2 електроконтактного манометра, реле проміжне KL4 буде ввімкнене, і з витримкою часу замкнеться контакт КТ реле часу. Вмикається звукова сирена В.
Оператор повинен вжити заходів для ручного вимикання компресорної установки та усунення причин, що зумовили таке значне пониження тиску газу.
Контрольні питання
У чому полягають особливості роботи електроприводів робочих машин відцентрового типу?
У чому полягають особливості роботи електроприводів робочих машин поршневого типу?
За яких умов з'являється електричний сигнал Uвм на виході реле струминного (див. рис. 6.5)?
Що треба зробити, щоб збільшити допустимий верхній рівень (hmax) рідини в резервуарі при його контролі з допомогою реле поплавкового (див. рис. 6.6)?
Чим відрізняється робота реле контролю заливання клапанного і мембранного типів?
Чи можливий контроль рівня трансформаторного масла в резервуарі за допомогою електродного датчика рівня (див. рис. 6.9)?
Які правила літерно-цифрового позиційного позначення елементів на електричних схемах?
Яка послідовність опису роботи принципової електричної схеми?
Яку функцію виконує в електричній схемі (див. рис. 6.10) електричний апарат з позначенням SL?
Які види захисту передбачені в електричній схемі на рис. 6.11?
Якою метою в електричній схемі (див. рис. 6.13) використовують два електроконтактні манометри?