
- •1.1. Основні терміни і визначення
- •1.2. Основні види електроприводів
- •1.3. Види електричних схем електропривода
- •1.4. Основи механіки електропривода
- •1.4.1. Приведення моментів і сил
- •1.4.2. Механічні характеристики робочих механізмів
- •1.4.3. Механічні характеристики електродвигунів
- •1.4.4. Умови роботи електропривода в усталеному режимі
- •1.4.5. Рівняння руху електропривода
- •2.1. Основні визначення і класифікація
- •2.2.1. Електричні контакти
- •2.2.2. Пристрій дугогасіння
- •2.2.3. Привод електричних апаратів
- •2.3. Основні характеристики і параметри електромагнітного привода
- •3.1. Пускорегулювальні електричні апарати
- •3.1.1. Контактори
- •3.1.2. Реле проміжні
- •3.1.3. Реле часу
- •3.2. Електричні апарати захисту
- •3.2.1. Запобіжники плавкі
- •3.2.2. Реле теплові
- •3.2.3. Реле струму
- •3.2.4. Реле напруги
- •3.2.5. Мікроперемикачі
- •3.2.6. Кіницеві вимикачі
- •3.3. Комутаційні електричні апарати
- •3.3.1. Рубильники
- •3.3.2. Пакетні вимикачі
- •3.3.3. Тумблери
- •3.3.4. Кнопки керування і кнопкові станції
- •3.4. Комбіновані електричні апарати
- •3.4.1. Автоматичні вимикачі (автомати)
- •3.4.2. Магнітні пускачі
- •4.1. Аналіз режиму роботи електродвигуна
- •4.1.1. Тривалий режим роботи
- •4.1.2. Короткочасний режим роботи
- •4.1.3. Повторно-короткочасні режими роботи
- •4.1.4. Переміжні режими роботи
- •4.2. Вибір виду електродвигуна
- •4.2.1. Асинхронні двигуни з короткозамкненим ротором
- •4.2.2. Асинхронні двигуни з фазним ротором
- •4.2.3. Синхронні двигуни
- •4.2.4. Двигуни постійного струму
- •4.3. Вибір номінальної напруги
- •4.4. Вибір номінальної швидкості
- •4.5. Вибір за конструктивним виконанням
- •4.5.1. Вплив кліматичних факторів навколишнього середовиша
- •4.5.2. Ступінь захисту
- •4.5.3. Спосіб монтажу
- •4.6. Вибір електродвигуна за потужністю
- •4.6.1. Методи розрахунку необхідної потужності електродвигуна
- •4.6.2. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимі s1
- •4.6.3. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимі s2
- •4.6.4. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимі s3
- •4.6.5. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимах s4 - s8
- •4.6.6. Спрошений спосіб вибору електродвигуна
- •5.1. Особливості пуску електропривода
- •5.1.1. Вимоги до пускового моменту електродвигуна
- •5.1.2. Вимоги до пускових струмів
- •5.1.3. Вимоги до часу пуску
- •5.1.4. Шляхи вирішення проблем пуску
- •5.2. Особливості гальмування електропривода
- •5.2.1. Гальмування на вибіг
- •5.2.3. Гальмування противмиканням
- •5.3. Регулювання швидкості електропривода
- •5.3.1. Регулювання швидкості електропривода з асинхронним двигуном із короткозамкненим ротором
- •5.3.2. Регулювання швидкості електропривода з асинхронним двигуном із фазним ротором
- •5.3.3. Регулювання швидкості електропривода із синхронним двигуном
- •5.3.4. Регулювання швидкості електропривода з двигуном постійного струму
- •5.4. Реверс електропривода
- •5.5. Робота електропривода з постійною швидкістю
- •6 .1. Особливості роботи робочих машин для переміщення рідин і газів
- •6.2. Спеціальні електричні апарати
- •6.2.1. Спеціальні електричні апарати для автоматичного керування роботою компресорів
- •6.2.2. Спеціальні електричні апарати для автоматичного керування роботою насосів
- •6.3. Електричні схеми керування роботою робочих машин для переміщення рідин і газів
- •6.3.1. Основні правила креслення та опису роботи принципових електричних схем
- •6.3.2. Принципова електрична схема керування роботою насоса з використанням поплавкового реле
- •6.3.3. Принципова електрична схема керування роботою
- •6.3.4. Принципова електрична схема керування роботою компресорної установки з використанням електроконтактних манометрів
6.3. Електричні схеми керування роботою робочих машин для переміщення рідин і газів
6.3.1. Основні правила креслення та опису роботи принципових електричних схем
Принципові електричні схеми складаються з окремих елементів, якими можуть бути як цілі вироби (резистори, конденсатори, котушки індуктивності, лампи та ін.), так і окремі складові частини виробів (котушки і контакти реле, обмотки трансформатора, магнітопровід та ін). Елементи електричних схем зображаються у вигляді умовних графічних позначень, як показано в додатку А, або ж оберненими на кут 90°, 180° чи 270°.
Електричні з'єднання між елементами схеми зображаються лініями електричного зв'язку, розташованими у вигляді горизонтальних та вертикальних відрізків з найменшою кількістю зламів і взаємних перетинів.
Умовні графічні позначення елементів і лінії їх електричного зв'язку виконуються на схемах лінією однакової товщини (0,2 ... 1 мм).
Кожний елемент електричної схеми повинен мати літерно-цифрове позиційне позначення. Воно складається з двох частин, які записуються без розділових знаків і пропусків.
Перша частина називається літерним кодом елемента і складається з однієї чи кількох літер латинського алфавіту, наприклад, на рис. 1.3: М - двигун, К - контактор, QF - автоматичний вимикач і т.д.
Друга частина називається порядковим номером елементів і позначається однією або кількома арабськими цифрами. Порядковий номер елементам одного й того ж виду присвоюється починаючи з одиниці, а далі - згідно з розташуванням елементів на схемі в послідовності зліва направо і зверху вниз.
Якщо на схемі умовними позначеннями зображені кілька елементів одного виробу, то їм присвоюється одне і те саме літерно-цифрове позначення. Наприклад, на схемі на рис. 1.3 використовуються два реле електротеплові. Для умовного позначення як сприймаючого елемента, так і контактів кожного із реле використано ті самі літерно-цифрові позначення: для першого - КК1, для другого - КК2.
Якщо на схемі умовними позначеннями зображені кілька однотипних елементів одного виробу, то після їхнього літерно-цифрового позначення через знак «:» пишеться порядковий номер однотипного елемента, який складається з однієї або кількох арабських цифр. Порядковий номер однотипного елемента присвоюється починаючи з одиниці, далі - згідно з розташуванням елементів на схемі в послідовності зліва направо і зверху вниз. Наприклад, на схемі (див. рис. 1.3) використовуються допоміжні К:1 та силові К:2 контакти контактора К.
Літерно-цифрові позначення пишуться зверху або праворуч від умовних графічних позначень елементів. Для них застосовують креслярський шрифт одного й того ж розміру.
Описувати роботу принципової електричної схеми в навчальних цілях рекомендується в такій послідовності:
Характеристика джерела живлення.
Характеристика силових споживачів електричної енергії.
Перелік і призначення електричних апаратів та вимірювальних приладів.
Робота схеми на час запуску.
Робота схеми в сталому режимі.
Робота схеми при робочому відключенні.
Робота схеми при аварійному відключенні.