
- •1.1. Основні терміни і визначення
- •1.2. Основні види електроприводів
- •1.3. Види електричних схем електропривода
- •1.4. Основи механіки електропривода
- •1.4.1. Приведення моментів і сил
- •1.4.2. Механічні характеристики робочих механізмів
- •1.4.3. Механічні характеристики електродвигунів
- •1.4.4. Умови роботи електропривода в усталеному режимі
- •1.4.5. Рівняння руху електропривода
- •2.1. Основні визначення і класифікація
- •2.2.1. Електричні контакти
- •2.2.2. Пристрій дугогасіння
- •2.2.3. Привод електричних апаратів
- •2.3. Основні характеристики і параметри електромагнітного привода
- •3.1. Пускорегулювальні електричні апарати
- •3.1.1. Контактори
- •3.1.2. Реле проміжні
- •3.1.3. Реле часу
- •3.2. Електричні апарати захисту
- •3.2.1. Запобіжники плавкі
- •3.2.2. Реле теплові
- •3.2.3. Реле струму
- •3.2.4. Реле напруги
- •3.2.5. Мікроперемикачі
- •3.2.6. Кіницеві вимикачі
- •3.3. Комутаційні електричні апарати
- •3.3.1. Рубильники
- •3.3.2. Пакетні вимикачі
- •3.3.3. Тумблери
- •3.3.4. Кнопки керування і кнопкові станції
- •3.4. Комбіновані електричні апарати
- •3.4.1. Автоматичні вимикачі (автомати)
- •3.4.2. Магнітні пускачі
- •4.1. Аналіз режиму роботи електродвигуна
- •4.1.1. Тривалий режим роботи
- •4.1.2. Короткочасний режим роботи
- •4.1.3. Повторно-короткочасні режими роботи
- •4.1.4. Переміжні режими роботи
- •4.2. Вибір виду електродвигуна
- •4.2.1. Асинхронні двигуни з короткозамкненим ротором
- •4.2.2. Асинхронні двигуни з фазним ротором
- •4.2.3. Синхронні двигуни
- •4.2.4. Двигуни постійного струму
- •4.3. Вибір номінальної напруги
- •4.4. Вибір номінальної швидкості
- •4.5. Вибір за конструктивним виконанням
- •4.5.1. Вплив кліматичних факторів навколишнього середовиша
- •4.5.2. Ступінь захисту
- •4.5.3. Спосіб монтажу
- •4.6. Вибір електродвигуна за потужністю
- •4.6.1. Методи розрахунку необхідної потужності електродвигуна
- •4.6.2. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимі s1
- •4.6.3. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимі s2
- •4.6.4. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимі s3
- •4.6.5. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимах s4 - s8
- •4.6.6. Спрошений спосіб вибору електродвигуна
- •5.1. Особливості пуску електропривода
- •5.1.1. Вимоги до пускового моменту електродвигуна
- •5.1.2. Вимоги до пускових струмів
- •5.1.3. Вимоги до часу пуску
- •5.1.4. Шляхи вирішення проблем пуску
- •5.2. Особливості гальмування електропривода
- •5.2.1. Гальмування на вибіг
- •5.2.3. Гальмування противмиканням
- •5.3. Регулювання швидкості електропривода
- •5.3.1. Регулювання швидкості електропривода з асинхронним двигуном із короткозамкненим ротором
- •5.3.2. Регулювання швидкості електропривода з асинхронним двигуном із фазним ротором
- •5.3.3. Регулювання швидкості електропривода із синхронним двигуном
- •5.3.4. Регулювання швидкості електропривода з двигуном постійного струму
- •5.4. Реверс електропривода
- •5.5. Робота електропривода з постійною швидкістю
- •6 .1. Особливості роботи робочих машин для переміщення рідин і газів
- •6.2. Спеціальні електричні апарати
- •6.2.1. Спеціальні електричні апарати для автоматичного керування роботою компресорів
- •6.2.2. Спеціальні електричні апарати для автоматичного керування роботою насосів
- •6.3. Електричні схеми керування роботою робочих машин для переміщення рідин і газів
- •6.3.1. Основні правила креслення та опису роботи принципових електричних схем
- •6.3.2. Принципова електрична схема керування роботою насоса з використанням поплавкового реле
- •6.3.3. Принципова електрична схема керування роботою
- •6.3.4. Принципова електрична схема керування роботою компресорної установки з використанням електроконтактних манометрів
5.3. Регулювання швидкості електропривода
Використання того чи іншого способу регулювання швидкості електропривода в основному залежить від виду електродвигуна, що використовується в ньому.
5.3.1. Регулювання швидкості електропривода з асинхронним двигуном із короткозамкненим ротором
Частота обертання ротора п (об/хв) асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором визначається за формулою:
n
=
(5.3)
де f1 - частота напруги живлення, Гц;
р - кількість пар полюсів електродвигуна;
S - ковзання.
Згідно з виразом (5.3) швидкість асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором можна регулювати за допомогою трьох параметрів. Відповідно існують три способи регулювання:
Регулювання частоти напруги живлення (f1). Як відомо, у нашій країні мережі змінного струму мають стандартну частоту fHOM= 50 Гц. Найчастіше для зміни частоти напруги живлення в електроприводах робочих машин використовують тиристорні перетворювачі частоти (ТПЧ). Вони дозволяють плавно змінювати частоту як у більшу, так і в меншу сторону від номінального значення, що зумовлює пропорційну зміну частоти обертання вала електродвигуна (рис. 5.7а). Тому можливість плавного регулювання швидкості зміною частоти теоретично від нуля до номінальної швидкості і вище є перевагою цього способу регулювання.
Але цей спосіб має також ряд істотних недоліків:
ТПЧ є досить складними пристроями, які за своїми масо- габаритними та ціновими параметрами перевищують аналогічні параметри двигуна;
асинхронний двигун із короткозамкненим ротором у комплексі «АД-ТПЧ» втрачає ряд своїх переваг, які були описані в п. 4.2.1.
Тому перед прийняттям рішення про використання такого способу регулювання швидкості доцільно виконати техніко-економічний аналіз.
2. Регулювання за допомогою зміни кількості пар полюсів (р) електродвигуна.
Промисловість випускає такі асинхронні електродвигуни серії 4А:
двошвидкісні із синхронними частотами обертання 1500/3000, 1000/1500, 750/1500, 750/1000, 500/1000 об/хв; тришвидкісні із синхронними частотами обертання 1000/1500/3000, 750/1500/3000, 750/1000/1500 об/хв; чотиришвидкісні з синхронними частотами обертання 500/750/1000/1500 об/хв.
Технічні дані деяких багатошвидкісних двигунів серії 4А наведені в додатку Г, а більш повну інформацію див. у довідниках.
Цей спосіб регулювання (рис. 5.76) дозволяє лише ступеневу зміну швидкості двигуна. Його недоліком є те, що масогабаритні та цінові параметри багатошвидкісних електродвигунів значно вищі, ніж одношвидкісних, і при їх використанні необхідні додаткові електричні апарати керування.
3. Регулювання зміною ковзання (S). Для асинхронних двигунів ковзання можна змінювати шляхом зміни напруги живлення (рис. 5.7в). Але на практиці в системах електропривода робочих машин цей спосіб використовується рідко, оскільки:
має незначний діапазон регулювання швидкості;
суттєве збільшення напруги вище номінального значення недопустиме, а зменшення напруги призводить до суттєвого зниження як перевантажувальної здатності електродвигуна, так і його пускового моменту.
Аналізуючи сказане, можна дійти висновку, що регулювання швидкості асинхронних двигунів із короткозамкненим ротором на практиці можливе, але часто воно є складним, дорогим або неефективним. Тому виконання техніко- економічних розрахунків і порівнянь з іншими можливими способами в цьому випадку обов'язкове.