4.5.3. Спосіб монтажу

При виборі електродвигуна за способом монтажу необхідно враховувати:

• робоче положення: горизонтальне, вертикальне, похиле;

• спосіб кріплення: на лапах, фланцем, вмонтований, до фун­даменту чи до робочого механізму та ін.;

• виконання вихідного кінця валу: без кінця валу, із цилін­дричним, конічним чи фланцевим кінцем валу; з одним чи двома кінцями валу та ін.

4.6. Вибір електродвигуна за потужністю

Завдання вибору електродвигуна за потужністю є дуже важ­ливим, оскільки від правильності вибору за цим параметром значною мірою залежать надійність роботи всього електропри­воду і його енергетичні показники в процесі експлуатації.

Вибір електродвигуна із завищеною потужністю спри­чинює неповне використання технічних можливостей дви­гуна. У такому разі ККД двигуна знижується. У машинах змінного струму знижується також коефіцієнт потужності. Враховуючи те, що двигуни більшої потужності мають біль­ші масогабаритні параметри і коштують дорожче, викорис­тання електродвигунів із завищеною потужністю є еконо­мічно недоцільним.

Вибір двигуна із заниженою потужністю призводить до його перевантаження, яке проявляється в недопустимих збі­льшеннях струму в його обмотках, втраті потужності; на­слідком цього є зростання температури складових частин двигуна (у першу чергу, ізоляції обмоток) вище допустимих значень. Останнє спричинює зниження електричної міц­ності ізоляції та електричні пробої. Тому одним із головних критеріїв вибору електродвигуна за потужністю є темпера­тура його обмоток.

Завдання вибору електродвигуна ускладнюється ще й тим, що як величина, так і характер його навантаження в процесі роботи в складі електроприводу, як правило, не є постійними. Дуже часто в процесі експлуатації двигун може працювати в різних режимах роботи, тому тут завдання полягає в тому, щоб вибрати найбільш характерний і найважчий із цих режимів.

Одним із найважливіших питань при вирішенні цього за­вдання є розрахунок потрібної потужності електродвигуна.

Для електропривода зі змінним навантаженням для цього будують діаграми навантаження - графічне зображення змі­ни одного з трьох параметрів: струму, моменту або потужності в часі протягом циклу роботи електропривода. На основі діа­грам навантаження визначаються характер і величина втрат і, головне, температурний режим обмотки електродвигуна.

За отриманими значеннями потрібної потужності, з ура­хуванням усіх розглянутих факторів, вибирається такий електродвигун, температура ізоляції обмоток якого не пере­вищує допустимих значень. Ця умова є головною і обов'яз­ковою для забезпечення надійної роботи електродвигуна і всього електропривода.

4.6.1. Методи розрахунку необхідної потужності електродвигуна

При розрахунку необхідної потужності електродвигуна для електропривода, що працює зі змінними навантаженнями, найбільш поширеними є два методи: метод середніх втрат і метод еквівалентних величин.

При використанні методу середніх втрат з урахуван­ням діаграм навантаження розраховують величину серед­ніх втрат для попередньо вибраного електродвигуна:

= (4.14)

де - потужності втрат попередньо вибраного електродвигуна на кожному з інтервалів навантаження;

... - тривалість роботи на кожному з інтервалів наван­таження.

Умова правильного вибору електродвигуна:

< (4.15)

де ^_ номінальні втрати попередньо вибраного електродвигуна.

Цей метод не набув широкого застосування при розраху­нку потужності електродвигуна для електропривода робо­чих машин з таких причин:

• по суті, це метод перевірки, а не метод вибору потужності електродвигуна;

• часто він є трудомістким, оскільки для остаточного вибору електродвигуна потребує, як правило, розгляду кількох варіантів попередньо вибраних електродвигунів.

Значно частіше використовується метод еквівалентних величин.

Під еквівалентними величинами до умов нагрівання ро­зуміють такі умовно постійні значення потужності Р, моме­нту М або струму І, які відповідають втратам при постійно­му навантаженні, що дорівнюють втратам при роботі двигу­на при реальному змінному навантаженні. Іншими словами, реальне змінне навантаження двигуна умовно замінюють на постійне за умови, що втрати в першому і в другому випадку є однаковими.

У загальному вигляді зв'язок між еквівалентними та ре­альними величинами при ступеневому графіку визначаєть­ся рівняннями:

= (4.16)

= (4-17)

= (4-18)

де , , - еквівалентні значення відповідно потужності,

моменту та струму - значення відповідно потужності, моменту та струму на i-му ступені навантаження; - трива­лість і-го ступеня навантаження.

Вибір однієї з трьох еквівалентних величин, а відповідно і формули для її розрахунку, залежить від того, яка з діа­грам навантаження електропривода відома: P(t), M(t) чи I(t). Умовами правильного вибору щодо електродвигуна є такі:

; ; , (4.19)

де , , - номінальні значення відповідно потужності, моменту та струму головного кола електродвигуна при його роботі в номінальному режимі.