4.1.4. Переміжні режими роботи

Переміжними називають режими роботи, за яких час робо­ти при відповідних навантаженнях і частоті обертання чер­гується з відрізками часу роботи на холостому ході, або реверсом з електричним гальмуванням, або роботою з ін­шою частотою обертання.

Однією з головних характеристик такого режиму є три­валість роботи з незмінним навантаженням (ТН), яка ви­значається у відсотках до тривалості одного циклу роботи (t _п). ГОСТом передбачені такі стандартні значення ТН усіх трьох видів переміжних режимів (S6, S7, S8): 15, 25, 40, 60%.

Для переміжного режиму S6 (рис. 4.6) характерним є те, що час роботи (t_р) під відповідним навантаженням (Р) чергу­ється з часом роботи на холостому ході (t_хх), а вплив пускових струмів на процес нагрівання частин двигуна не враховується.

Тривалість циклу роботи розраховується за формулою:

t_ц=t_p+t_xx. (4.7)

ГОСТом установлене стандартне значення тривалості од­ного циклу

t_ц = 10 хв.

Тривалість навантаження (ТН) визначається за такою фо­рмулою

ТВ = 100%. (4.8)

В умовному позначенні режиму роботи вказується зна­чення ТН, наприклад: S6 - 25%.

Для переміжного режиму S7 (рис. 4.7) характерна наяв­ність у циклі роботи частих реверсів з електричним гальму­ванням. Цей режим роботи враховує вплив на нагрівання двигуна пускових струмів і струмів на час реверсу.

Тривалість циклу роботи (t_ц) визначається кількістю вми­кань за годину, стандартними значеннями яких є: 30, 60, 120 та 240 при відповідному коефіцієнті інерції FI, стандартни­ми значеннями якого є: 1,2; 1,6; 2,0; 2,5; 4,0.

Тривалість циклу роботи розраховується таким чином:

(4.9)

В умовному позначенні такого режиму вказуються кіль­кість вмикань за годину та коефіцієнт інерції, наприклад: S7 - 60 вмикань за годину, FI -1,6.

Для переміжного режиму S8 (рис. 4.8) характерна наяв­ність у циклі роботи двох і більше частот обертання елект­родвигуна (п _1, п₂,..., п.).

Цей режим має визначену послідо­вність зміни часу роботи (t _р1) з незмінним навантаженням на одній частоті обертання (n₁) на час роботи (t _р2) на іншій частоті обертання (n₂) з тим же або іншим навантаженням.

Режим роботи визначається кількістю циклів за годину (стандартні значення: 30, 60,120, 240), коефіцієнтом інерції FI, стандартни­ми значеннями якого є: 1,2; 1,6; 2,0; 2,5; 4,0 і відносною тривалістю навантаження на кожній із частот обертання (ТН₁, ТН₂, ТН₃…..), які розраховуються за формулами:

ТН₁ =

ТН₂ =

ТН₃ =

Тривалість циклу роботи в цьому режимі (див. рис. 4.8) розраховується за формулою:

(4.13)

В умовному позначенні цього режиму вказуються кіль­кість вмикань за годину, коефіцієнт інерції, навантажен­ня, яке відповідає кожній із частот обертання, і його відно­сна тривалість, наприклад: S8 - 120 вмикань за годину, FI - 1,6; 22 кВт; 748 об/хв; 40%; 55 кВт; 1485 об/хв; 60%.

4.2. Вибір виду електродвигуна

В основі вибору виду електродвигуна лежить принцип економіч­ності, суть якого полягає в тому, що електродвигун по можли­вості має бути простим за конструкцією, легким в експлуатації, надійним у роботі, дешевим, мати відносно малі вагу та габарит­ні розміри. Отже, дотримуючись цього принципу, електродвигу­ни, які використовуються в електроприводах робочих машин, можна розмістити в такій послідовності: асинхронні двигуни з короткозамкненим ротором, асинхронні двигуни з фазним ро­тором, синхронні двигуни та двигуни постійного струму.