3.3. Комутаційні електричні апарати

Комутаційні електричні апарати призначені для комута­ції як силових, так і допоміжних електричних кіл керуван­ня роботою електропривода робочих машин. Переважна біль­шість із них має ручний привод, за допомогою якого рухомі електричні контакти переміщуються під дією сили, створе­ної рукою оператора.

До цієї групи електричних апаратів можна віднести: ру­бильники, пакетні перемикачі, кнопки та кнопкові пости.

3.3.1. Рубильники

Рубильники - комутаційні електричні апарати, що призна­чені для нечастих (до шести вмикань/вимикань за годину) силових і допоміжних електричних кіл змінного струму на­пругою до 660 В і частотою 50 Гц та кіл постійного струму напругою до 440 В.

Рубильники класифікують на такі групи:

1. одно-, дво- і триполюсні;

2. з центральною рукояткою, з боковою рукояткою та з бо­ковим важільним приводом;

3. відкриті та захищені;

4. з переднім та заднім підключенням провідників.

Рис. 3.15. Двополюсний рубильник із центральною рукояткою: 1 - нерухомі контакти; 2 - рухомі контакти; 3 — рукоятка; 4 — основа

Відкритий двополюсний рубиль­ник із центральною рукояткою представлений на рис. 3.15. Рухомі контакти - ножі 2 жорстко скріпле­ні з рукояткою 3, виготовленою з ізо­ляційного матеріалу, і шарнірно за­кріплюються на стійках, які, у свою чергу, закріплюються на ізоляцій­ній основі 4. Нерухомі контакти 1

виготовляються з двох стрічок провідникового матеріалу, які з допомогою кільцевих пружин забезпечують надійний електрич­ний контакт з рухомими контактами. Оскільки в таких руби­льниках відсутній пристрій дугогасіння, то вони використову­ються для комутації електричних кіл без навантаження, або ж при незначних величинах сили струму. Надійність гасіння електричної дуги забезпечується шляхом швидкого розмикан­ня контактів та створенням великого повітряного зазору між рухомими та нерухомими контактами в розімкненому стані.

У триполюсному рубильнику з боковою рукояткою (рис. 3.16) є пристрій дугогасіння у вигляді дугогасильних решіток 5, які охоплюють зони горіння дуги при розмиканні нерухомих 1 та рухомих 4 контактів. Тому такі рубильники дозволяють надійно виконувати комутацію електричних кіл під навантаженням.

Основними параметрами, що обумовлюють вибір рубиль­ника, є: номінальна напруга, номінальний струм, кількість полюсів, конструктивне та кліматичне виконання.

В електроприводах робочих механізмів використовуються рубильники на номінальні струми до 630 А типів Р, РБ, PC. Але слід зазначити, що в сучасних зразках електроприводів робочих машин ці комутаційні апарати використовуються рі­дко. Їх функції все частіше виконуються автоматичними ви­микачами, конструкцію яких буде розглянуто нижче.

Умовні графічні позначення на електричних схемах ру­бильників показані в п. 31, 37, 38, 39 додатку А.

3.3.2. Пакетні вимикачі

Пакетні вимикачі - це багатоступеневі електричні апарати з ручним приводом, які призначені для нечастих комутацій як у силових, так і в допоміжних електричних колах напру­гою до 380 В змінного струму 50 Гц та до

220 В постійного струму. Їх використовують як групові комутаційні апарати на щитах керування кількох взаємозв'язаних електроприво­дів, як перемикачі режиму роботи електропривода, для пус­ку електродвигунів, реверсу, перемикання зі схеми з'єднан­ня обмоток двигуна «зірка» на «трикутник» та ін.

Назва цих вимикачів походить від того, що вони набирають­ся з пакетів 3, кожний з яких складається із нерухомих конта­ктів 6, рухомого контакту 5 і пластин 4 із фібри.

Рухомі контакти 5 закріплюються з допомогою пружин на валу квадратного перетину, зверху якого знаходиться рукоятка 1. Для переключення пакетного вими­кача зусилля від руки оператора пере­дається на рукоятку 1 і вал 2, зводиться пружина (на рис. 3.17 не показана), і лише при досягненні певного механіч­ного зусилля швидко розмикаються одні групи рухомих і нерухомих кон­тактів і замикаються інші.

Таке швидке розімкнення конта­ктів і наявність у кожному пакеті пластин 4 із фібри зумовлюють швидке та надійне гасіння електричної дуги.

До переваг пакетних вимикачів серії ВПМ можна відне­сти їх компактність і можливість змінювати кількість паке­тів, до недоліків - низьку зносостійкість та ненадійність механізму ручного привода.

Пакетні вимикачі вибирають за такими параметрами: но­мінальні напруга і струм, кількість пакетів, кількість позицій.

На електричних схемах пакетні вимикачі зображають гра­фічним умовним позначенням, як показано в п. 45 додатку А.