3.2.4. Реле напруги

Реле напруги - це електричні апарати захисту від недопус­тимих значень напруг на окремих споживачах або на окре­мих ділянках електричних кіл. Реле напруги мають такі самі складові частини, що й реле струму. Суттєвою відміною є те, що обмотки котушок у них підключаються паралельно до джерела живлення, споживача або ділянки електричного кола, від недопустимої зміни напруги яких вони мають за­хищати. Тому обмотка їх виготовляється з ізольованого дро­ту зі значно меншим перерізом, ніж у реле струму, і має значний електричний опір.

Такі реле можуть виконувати функцію як реле максима­льної, так і реле мінімальної напруги.

Електромагнітний привод цього реле склада­ється з двох котушок 1, обмотки яких можуть з'єднуватися як послідовно, так і паралельно; ярма 2, яке виготовляється шихтованим з електротехнічної сталі; та якоря 3 Z-подібної

форми з тонкого листа електротехнічної сталі, який має мож­ливість обертатися навколо осі в зазорі між полюсами ярма.

На одній осі з якорем закріплені рухомі контакти 6. При досягненні деякого критичного значення напруги - напруги спрацювання реле, рухомі контакти замикаються з нерухомими контактами.

Пружина 4 забезпечує рух якоря та рухомих контактів у зворотному напрямку при зменшенні або відсутності напру­ги на обмотках.

Важіль 5 забезпечує можливість регулювати значення на­пруги спрацювання в діапазоні (0,8-1,4) U_ном. При послідов­ному з'єднанні U_ном = 200 В, а при паралельному - U _ном = 400 В.

Умовні графічні позначення на електричних схемах ос­новних елементів реле напруги показані в п. 31, 32, 46 до­датку А.

3.2.5. Мікроперемикачі

Мікроперемикачі - це електричні апарати захисту, які не допускають роботи електропривода робочих машин з пору­шенням правил безпеки їх експлуатації, наприклад, при незачинених захисних кожухах, люках, кришках, дверях та ін. Їх контактна система розрахована на малі значення стру­мів (до 4 А), а тому вони призначені для роботи в допоміж­них електричних колах змінного струму

напругою до 220 В та постійного струму напругою до 110 В. У мікроперемикачі типу МП-1 (рис. 3.13) рухомий кон­такт 2 з допомогою пружини 3 притискається до верхнього нерухомого контакту 1. Рухомі частини електропривода, на­тискаючи на шток 4, сприяють розмиканню рухомого конта­кту 2 з верхнім та замиканню його з нижніми нерухомими контактами 1.

Умовні графічні позначення мікроперемикачів на елект­ричних схемах показані в п. 33 додатку А.

3.2.6. Кіницеві вимикачі

Кінцеві вимикачі - це електричні апарати захисту, які обме­жують переміщення рухомих частин електропривода робо­чих машин, а при досягненні останніми граничних поло­жень зумовлюють гальмування, блокування, вмикання зву­кової або світлової сигналізації та ін.

На рис. 3.14 показано кінцевий вимикач типу ВПК2. У початковому стані шток 1 і рухомі контакти 2 знаходяться в лівому крайньому положенні. Лівий рухомий контакт при цьо­му замкнений із нерухомими контактами 3, а правий залиша­ється розімкненим. Під дією рухомої частини привода, при досягненні нею деякого граничного положення, шток разом із рухомими контактами переміщується вправо і тим самим здій­снює розмикання лівої і замикання правої контактних груп.

Кінцеві вимикачі призначені для роботи в електричних колах змінного струму з напругою до 500 В та в колах по­стійного струму з напругою до 440 В, а їх контакти розрахо­вані на струми до 15 А.

Умовні графічні позначення кінцевих вимикачів на елек­тричних схемах показані в п. 43 додатку А.