3.1.2. Реле проміжні

Реле проміжні - це двопозиційні електричні апарати, що призначені для частих комутацій електричних кіл з мали­ми струмами. Вони використовуються в схемах керуючого пристрою електроприводу для розмноження одного управ­ляючого сигналу по декількох електричних колах. Ці реле також часто використовуються для забезпечення електрич­них блокувань. Іноді проміжні реле використовуються для вмикання/вимикання однофазних електродвигунів малої потужності. Оскільки такі електричні апарати призначені для комутації електричних кіл з малими струмами, то при­стрій дугогасіння в них відсутній, і вони складаються лише з двох головних складових частин - електромагнітного при­вода та електричних контактів. Розподіл контактів на го­ловні та допоміжні в ньому також відсутній, оскільки всі вони розраховані на комутацію електричних кіл зі струма­ми одного порядку.

У схемах електропривода робочих механізмів викорис­товують реле проміжні як постійного, так і змінного стру­мів. Реле постійного струму більш надійні в експлуатації та більш економічні, ніж реле змінного струму. Основна перевага реле змінного струму полягає в тому, що вони не потребують окремого джерела постійного струму, оскільки переважна більшість робочих механізмів живиться від дже­рела змінного струму.

Прикладом такого електричного апарата є реле проміж­не типу ПЭ-6 (рис. 3.3).

У ньому використовується електро­магніт постійного струму, до складу якого входять якір З, ярмо 4 та котушка 5. Контактна група 1 вмикає як розми­каючі, так і замикаючі контакти з плоскими пружинами.

При подачі напруги на обмотку котушки 5 якір 3 притя­гується до ярма 4. Шток 1, скріплений з якорем 3, перемі­щує рухомі контакти контактної групи 2. При відключен­ні напруги від обмотки рухомі контакти під дією плоских пружин повертаються у вихідне положення.

Широке використання в електроприводах робочих машин набули реле проміжні таких типів: ЭП-1, РП-1, РП-2, РП-3, РП-20, МКУ-48, ПЭ-6, ПЭ-21, РПУ та ін.

Реле проміжні вибираються за родом та величиною но­мінальної напруги обмотки котушки; за типом, кількістю та комутаційними спроможностями контактів; за допустимою кількістю вмикань за годину.

На електричних схемах реле проміжні зображують гра­фічними умовними позначеннями їхніх головних складових частин, як показано в п. 31, 32, 33, 41, 46 додатку А.

3.1.3. Реле часу

Реле часу - призначені для забезпечення необхідної затри­мки в часі від моменту появи сигналу на вмикання/вими­кання до моменту замикання/розмикання контактів. Таке їх призначення зумовлене тим, що при роботі електроприво­да робочих механізмів часто необхідна затримка в часі між спрацюванням двох чи більше електричних апаратів, а та­кож необхідністю проводити операції в технологічному про­цесі в певній часовій послідовності.

У схемах електропривода робочих механізмів використо­вують різні види реле часу: пневматичні, маятникові, мотор­ні, електромеханічні, з годинниковим механізмом, електрон­ні, з електромагнітним сповільненням та ін.

Схематично конструкцію реле часу з електромагнітним сповільненням показано на рис. 3.4.

Такі реле часу мають певні конструктивні та функціональні особливості:

• використовуються лише електромагніти постійного струму;

• магнітна система перенасичена;

• досягнення працездатного стану реле потребує часу (кіль­кох секунд) для «зарядження» - досягнення сталого зна­чення магнітного потоку;

  
  

• до складу його електромагнітного привода обов'язково вхо­дить короткозамкнена обмотка у вигляді гільзи 8, що ви­готовляється з міді чи алюмінію.

За таких умов реле часу забезпечує сталі значення за­тримки часу при значних (до 50%) коливаннях напруги жи­влення.

При увімкненні робота такого реле часу нічим не відріз­няється від роботи вже розглянутих електричних апаратів, і затримки в часі воно майже не забезпечує (час спрацювання складає 0,05-0,20 с).

В увімкненому стані, коли магнітний потік Ф, який ство­рює котушка 7, залишається незмінним, гільза 8 ніякого впли­ву на роботу реле не чинить.

Затримку в часі реле часу забезпечує тільки за відклю­чення від джерела живлення котушки 7. Для пояснення принципу дії реле часу при відключенні звернемося до рис. 3.5, де показано графіки спадання магнітного потоку для двох випадків: 1 - за відсутності та 2 - за наявності гільзи 8 у складі електромагнітного привода.

У випадку 1 час, за який магнітний потік Ф досягає зна­чення Ф_вим, коли якір відходить від ярма, відповідає значен­ню .

У випадку 2, завдяки наявності гільзи 8, магнітний потік спадає значно повільніше, тому що при відключенні напру­ги від котушки магнітний потік Ф, який вона створює, починає зменшуватися. Завдяки цій зміні магнітного потоку Ф у гільзі 8 виникає ЕРС гільзи, починає текти струм і ство­рюється магнітний потік гільзи Ф_г, спрямований назустріч магнітному потоку Ф₁ а тому зменшується швидкість зміни магнітного потоку в магнітопроводі. Тому час, за який маг­нітний потік Ф досягає значення Ф_вим, відповідає значенню t₂. Як бачимо, завдяки наявності гільзи 8 час відключення t₂ значно перевищує час t₁ .

В електроприводах робочих машин широке використан­ня набули реле часу типу РЭВ-813 (рис. 3.6). Такі реле да­ють затримку часу до 5 с. Це забезпечується як наявністю в їх конструкції короткозамкненої гільзи 3, так і масивної литої основи 4, виготовленої з алюмінію. Конструкція реле часу цього типу дає можливість регулювати затримку в часі кількома способами:

1. зміною початкового стиснення зворотної пружини 2;

2. зміною початкового стиснення пружини регулювальної 8;

3. зміною немагнітних прокладок, що розміщуються між яко­рем та ярмом;

4. зміною електричного опору гільзи 3 (матеріал, геометрич­ні розміри).

Реле часу вибираються за такими параметрами: номіна­льна напруга котушки, тривалість і діапазон регулювання часу затримки спрацювання, кількість, вид і комутаційна спроможність контактів.

Умовні графічні позначення на електричних схемах осно­вних елементів реле часу показані в п. 34, 35, 46 додатку А.