Японський календар

Японське літочислення — китайський винахід. Кожен імператор Японії, сходячи на престол, стверджував девіз, під яким буде проходити його правління. У стародавні часи імператор іноді міняв девіз, якщо початок правління було невдалим. Початок дії девізу вважався першим роком нового правління, починалася нова епоха. Усі девізи унікальні, тому їх можна використовувати як універсальну шкалу літочислення.

За часів Реставрації Мейдзі (1868 року) була введена єдина система японського літочислення, що бере свій початок з 660 року до н. е. — легендарної дати заснування імператором Дзімму японської держави. Активно ця система використовувалася тільки до кінця Другої Світової війни.

Індуїстські календар

Тривала ізоляція індійських князівств один від одного призвела до того, що майже в кожному з них була своя місцева календарна система. До недавнього часу в країні застосовувалося декілька офіційних цивільних календарів і близько тридцяти місцевих, що служили для визначення часу різних релігійних свят і обрядів. Серед них можна зустріти сонячні, місячні і місячно-сонячні.

Найпопулярнішим в Індії є самватський календар (Вікрам Самват), в якому тривалість сонячного року до певної міри пов'язана з тривалістю місячних місяців. Джавахарлал Неру у своїй книзі «Відкриття Індії», написаній в 1944 році, вказує на велику поширеність самватського календаря. У квітні 1957 року по всій Індії широко відзначалися урочистості, присвячені 2000-річчю з часу введення ери Вікрам самват. Літочислення за ерою Вікрам самват починається з 57 року до н. е..

У південній частині країни велике поширення має цивільний календар Сака, в якому початок років йде від 15 березня 78 року. Новий рік за ним відзначають близько 12 квітня з розбіжністю в два-три дні.

У Індії довгий час застосовувалися й інші ери:

• ера Калі-юги, яка веде свій початок з 18 лютого 3102 до н. е.

• ера Нірвана, яка веде свій рахунок з 543 року до н. е. — дати смерті будди Сак'я-Муні

• ера Фазлі — одна з останніх історичних ер в Індії, що була введена падишахом Акбаром (1542–1606) 10 вересня 1550 року, але нею користувалися лише в офіційних документах.

Широке поширення має і григоріанський календар, який в Індії стали застосовувати з 1757 року. У наш час[Коли?] майже усі видання датуються григоріанським календарем, але часто зустрічається подвійна датування також і за місцевим календарем.

Заплутаність календарних систем виявилася такою значною, що уряд Індії вимушений був провести реформу і ввести Єдиний національний календар. Для цієї мети в листопаді 1952 року під головуванням професора Мегхнада Саха був створений спеціальний комітет з реформи календаря. За рішенням уряду він був прийнятий в Індії з 22 березня 1957 для цивільних і громадських цілей. Для виконання релігійних обрядів немає заборони користуватися місцевими календарями.

Календар майя

Календар майя бере початок з міфічної дати — 13 серпня 3113 року до нашої ери. Від неї індіанці-майя відлічували минулі роки і дні. Початкова точка грає у майя ту ж роль, що в європейському літочисленні дата Різдва Христового. Імовірно цей день, у пам'яті народу майя, був ознаменований катаклізмом типу всесвітнього потопу.

У календарі майя час розділено на цикли або «Сонця». Всього їх шість. Кожний цикл, стверджували жерці майя, закінчується нібито повним руйнуванням земної цивілізації. Минулі чотири «Сонця» повністю знищили чотири людські раси, і лише деякі люди вижили і повідали про те, що сталося.

«Перше Сонце» тривало 4008 років і завершилося землетрусами.

«Друге Сонце» тривало 4010 років і закінчилося ураганами.

«Третє Сонце» налічувало 4081 — земля була знищена «вогняними дощами», що пролилася з кратерів величезних вулканів.

«Четверте Сонце» увінчалося повенями.

У наш час, земляни переживають «П'яте Сонце», кінець якого припаде на 21 грудня 2012 року.

Шостий цикл в календарі порожній, бо майбутнє жерцям було невідоме.