Функції свідомості:

інформативна: забезпечення людини інформацією про стан та процеси дійсності;

пізнавальна: отримання знань у вигляді предметних характеристик дійсності;

творча: перетворення знань та інформації за допомогою мислення, інтуїції, уяви, фантазії;

оціночна: визначення на основі ідеальних еталонів, норм, правил, ступеня значущості тих чи інших явищ;

цілепокладання: формування образу-результату діяльності;

сенсотворча: формування життєвих сенсів через зіставлення реальності з ідеалами, цілями, еталонами;

організаційно-вольова: зосередження духовних та фізичних силу напрямі досягнення мети;

контрольно-регулятивна: свідоме спостереження за діями людини та їх коригування;

самовиховна: свідоме прагнення організувати життя людини згідно з вищими духовними цінностями;

Висновки

Людська свідомість - це унікальне явище дійсності. Будучи внутрішнім фактором людської життєдіяльності, за своїм змістом та можливостями вона виходить далеко за межі жит­тєвих потреб. Завдяки свідомості людина вибудовує у своєму знанні цілий універсум, що має внутрішню систему зв'язків та підпорядкувань. Свідомість пов'язана з продукуванням всеохоп-люючих, еталонних, універсальних систем відліку та предмет­них орієнтацій, завдяки яким людина створює поняття, принци­пи, ідеї, тобто такі форми знання та мислення, що мають усезагальний та необхідний характер.

За статусом буття свідомість є ідеальною (на противагу фізичному, чуттєво-матеріальному). Це означає, що вона фор­мує завершені, кінцеві та еталонні предметні характеристики реальності, набуваючи здатності вимірювати та оцінювати будь-що. З іншого боку, це означає, що свідомість не має просто­рово-часових вимірів.

Могутність та унікальність свідомості яскраво виявлена в її складній будові та в розмаїтості її життєвих функцій.

10