1. Предмет. Взаємодія

Історія держави і права, дотримуючись принципу хронології, вивчає структуру, компетенцію, функції органів дер-жави, а також розвиток головних галузей права. Ця дисциплі-на вивчає право як єдине ціле, державно-правові інститути і правове становище населення у конкретних умовах окремих держав. У цьому курсі розглядаються організація влади, державний устрій і становище в ньому особистості, а також пер-вісні основи юриспруденції деяких держав давнини; прослідковується зв’язок права з іншими соціальними нормами, їх вплив на юридичний побут давніх цивілізацій. Значення - Місце історії держави і права в системі юридичних дисциплін в основному визначають реалії об’єкта дослідження. Вона визначає різноманітність першопричин виникнення і розвитку держави і права. При цьому особливе значення на-дається зміні організаційно-виробничої структури суспільства.

2.Методи історії держави і права зарубіжних країн

  Методи історії держави і права - це ті засоби та прийоми дослідження конкретно-історичних державно-правових явищ, які складають предмет історії держави і права. Види методів:

1. Діалектичний - допомагає розглядати всі державно-правові явища у взаємозв’язку між собою та крізь призму присутніх їм протиріч. Застосування цього методу дозволяє всебічно та комплексно підходити до вивчення того або іншого державно-правового процесу.

2. Історичний - передбачає конкретне історичне дослідження того або іншого державно-правового явища або процесу. Сутність методу в тому, що вивчаються всі умови, фактори та причини, які передували досліджуваній історико-правовій події.

3. Системно-структурний - застосовується при дослідженні складних динамічних систем, що складаються з великої кількості елементів. Для історії держави і права важливий тим, що дозволяє з’ясувати структуру будь-якого складного історико-правового явища.

4. Порівняльно-історичний - орієнтує на вивчення конкретних державно-правових процесів шляхом порівняння їх окремих якостей з показниками інших однотипних та одночасних явищ (синхронне порівняння), або шляхом порівняння з показниками явищ різних часових етапів розвитку (діахронне порівняння). Приклад синхронного порівняння: Французька і Північноамериканська буржуазні революції. Приклад діахронного порівняння: реформи Сер-вія Туллія (Стародавній Рим) і реформи Генріха 2 (Середньовічна Англія)

5. Статистичний - застосовується при дослідженні кількісних сторін історичного процесу, коли об’єкту дослідження властиві масові числові показники. Виражається статистичний метод у різного роду показниках, індексах, таблицях та графіках

3. Періодизація історії держави і права зарубіжних країн

Історія держави і права зарубіжних країн хронологічно вивчає історію державно-правових інститутів окремих держав у рамках чотирьох основних періодів: історії держави і права Стародавнього світу, історії держави і права в епоху Середньовіччя, історії держави і права Нового часу, історії держави і права Новітнього часу. Ця періодизація відповідає чотирьом основним епохам розвитку світової цивілізації, найважливішою частиною якої є держава і право.

Кожна з даних епох характеризується складністю і неоднозначністю соціально-економічних і державно-правових процесів. Так, у часи Стародавнього світу поряд з рабовлас-ницькими Грецією і Римом існували країни з іншим способом виробництва, що в науці називаються “азіатським”. Це ряд країн Стародавнього Сходу. У багатьох регіонах світу панував первіснообщинний лад. Лише подальший розвиток історії показав, що “азіатський спосіб виробництва” виявився дуже застійним щодо більш динамічного ладу країн Середземно-мор’я. У підсумку провідною тенденцією розвитку Стародав-нього світу ( ІV тис. до н.е. – V ст. н.е.) стало становлення і розвиток рабовласницького суспільства, для Середніх віків (V – XVІІ – XVІІІ ст.) – феодального суспільства, для нового часу (XVІІ – XVІІІ – кінець XІX ст.) – буржуазного суспільс-тва. Новітній час (XX ст.) – це початковий етап сучасної епо-хи з недостатньо чіткою основною магістральною лінією, але вже відзначеною соціалістичними революціями, появою соці-алістичної державності, падінням колоніальних імперій, структурною трансформацією “західного суспільства”.

У межах кожного з цих періодів і у даному курсі розгля-дається історія держави і права окремих країн .