Розділ 8 дослідження видів рослин та території парку культури та відпочинку імені т. Г. Шевченка в м. Рівне

В кінці ХVІІІ століття на мальовничих пагорбах околиць Рівного був закладений заміський гай "Грабник" (від назви породи дерева - граб). Територія його по відношенню до сучасного плану міста включала частину території сучасного парку ім. Т.Г.Шевченка та кладовище "Грабник", з прилеглими до ньго вулицями.

За даними відомого дослідника Волині М. Теодоровича гай має цікаву історію виникнення. Князь Святослав Любомирський був завзятим мисливцем, а в межах міста Рівне мисливських угідь не було. Якось він поскаржився на це одному зі своїх приятелів, який вирішив до дня ангела князя зробити йому незвичайний подарунок – ліс та парк неподалік замку. Поки Любомирський перебував у Дубні, з усіх ближніх сіл зігнали селян із тисячею підвід і протягом однієї ночі на місці пустиря з’явився грабовий гай. Завезли туди щей різних звірів. Коли князь повернувся додому його здивуванню та захопленню не було меж.

З часом ця місцевість (територія сучасного парку) отримала назву "Горка", пізніше фільварок "Горка", "Садиба Любомирських". Пізніше магнатів Любомирських фігурує в історії Рівного протягом кількох віків. Останні з Рівненських Любомирських виїхали з міста перед Великою Вітчизняною війною. Нащадки цього славного роду живуть і нині в Західній Європі. Внук Станіслава Людомирського Фредерик жив у Рівному на початку ХІХ століття усамітнено. Він покинув палац своїх предків і невдовзі за наказом князя збудували невеликий особняк "на горі", тобто у районі нинішнього парку ім. Т.Г. Шевченка, поблизу головного корпусу НУВГП. Від того палац Любомирських пістував, почав повільно руйнуватись, і у ХХ столітті цей шедевр провінційної архітектури повністю зник. Від гаю залишилося фактично два "острівця" – садиба Любомирських та кладовище, яке зберегло назву гаю до наших днів - "Грабник".

На плані Рівного 1938 року на місці гаю вже існувала сітка міських вулиць. На місці сучасного парку позначено фільварок "Горка" і колишній будинок Любомирських.

За часів Польщі територія колишнього маєтку Любомирських, як свідчать старожили міста, фактично перетворилася на невеликий парк загального доступного користування.

В 1939 році прийнято рішення про створення на території колишнього фільварку "Горка" міського парку культури та відпочинку і присвоєно йому ім’я Т.Г. Шевченка з нагоди 125 річчя від дня народженнф Кобзаря.

Велика Вітчизняна війна не обминула стороною парку. Знищено зелені насадження, зруйновано багато будівель. В 1945 році були закладені нові насадження, розчинені руїни і навали. А протягом 1946 – 1947 років було розширено і додатково висаджено дерева та кущі на площі 11мга.

В 1962 році на місці колишнього протитанкового рову з’являється каскад штучних водойм з фонтанами створеними за проектом викладачів Українського інституту інженерів водного господарства.

В 1978 році заключено згоду з Центральним республіканським ботанічним садом АН УРСР на реконструкцію парку. Основним завданням було збереження природного вигляду паркових зон, які є унікальним пам’ятником ландшафтного будівництва.

В 1978 році встановлено п’ять декоративних скульптур, реконструйовано дитячий майданчик.

Постановою колегії Державного комітету охорони природи УРСР № 14, від 25.07.1979 р., парк ім. Т. Г. Шевченка затверджено пам’яткою садово – паркового мистецтва загальнодержавного значення і переданий під охорону дирекції парку 24.05.1980 р. на земельній ділянці 32.0 га.

Композиційна структура дає можливість чітко виділити три його частини: західну, центральну і східну.

Західна представляє собою залишки старих алей з кінським каштаном, грабом звичайним, кленом гостролистим, дубом 100 – 200 річного віку, магнолія, мандарини, колина гордовита, півонія деревовидна, слива Піссарда, каштан благородний, бархат амурський. Крім цього зберігся унікальний дуб, якому більше 300 років.

Центральна та східна частина приєднані до парку у післявоєнний період під час наступних реконструкцій.

Парк є унікальним завдяки своєму природному ландшафту, який практично зберігся у первозданному вигляді до наших днів. На його території росте понад 150 видів дерев та кущів, багато з яких відносяться до цінних та рідкісних.

В 1959 році згідно з рішенням Мійської Ради відкрито пам’ятник Олеко Дундичу, біля якого можна побачити кущ з гладкою корою, який має блискучі листки голкоподібної форми темно – зеленого кольору. Цей кущ росте дуже повільно, тривалість життя до 3 тис. років. Заввишки 3 – 16 м. деревина міцна, важка, червоного кольору. Насіння кістко видне, листки отруйні. Цвіте в квітні – травні. Плодоносить у вересні – жовтні. Рослина тіньолюбива. Відноситься до родини тисових. Це єдине дерево у парку, яке занесено до Чрвоної Книги України.

ДУБ (МАЛЮНОК + ОПИС)

Висновок

Під час проходження загально – екологічної практики наша бригада повила дослідження екосистем листяного лісу, Басівкутьського озера, заплави річки Устя, ботанічного заказника «Вишнева гора», парку культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка в місті Рівне. До уваги брались такі компоненти як флора, фауна, вода, грунт та повітря.

Ознайомившись з основними правилами та моментами дослідження екосистем ми приступили до роботи. У кожній точці спостережень ми починали із загальної візуальної оцінки території, а потім приступали до детальних досліджень.

Основною метою є дослідження флори, що полягає у вивченні морфологічних ознак, фізіологічних особливостей та систематичної приналежності видів рослин певної території, а також рівня їх забрудненості. В процесі таких досліджень важливе значення має збір, гербаризація, визначення рослин та встановлення вмісту в них забруднюючих та радіоактивних речовин.

Досліджуючи екологічний стан річки Устя нашу увагу привернули значні засмічення території в наслідок антропогенного впливу, а саме сміттям, яке люди лишили після відпочинку. Також зустрічались випалині ділянки трав’яного покриву, що утворились внаслідок розпалювання вогнищ, які не були життєво необхідними.

Проте не зважаючи на негативний вплив людини на екосистему цієї річки, фауна багата різними видами росин. В результаті спостережень ми спостерігали процес евтрофікації, тобто «цвітіння води». Загалом візуальна оцінка води річки Устя викликає неприємні враження та сумніви щодо її будь якого виду використання, проте наявність у воді досліджуваного об’єкта різноманітних живих організмів свідчить про те, що дана водойма має ненастьльки критичний стан.

В наслідок детального огляду схилів та берегів річки нашій бригаді вдалося виявити факт несанкціонованих скидів стічних вод у водойму, так як були виявлені труби які стверджували цей факт.

На базі проходження загально – екологічно практики ми закріпили теоретичні знання та засвоїли основні правила дослідження екосистем природних і штучних об’єктів. Була проведена характеристика досліджуваних об’єктів в три етапи: візуальна оцінка об’єкту, аналіз компонентів які є складової цієї екосистеми та узагальнюючі висновки щодо екологічного стану об’єкту. Ці дослідження дають можливість зрозуміти та ще раз переконатися, що на сьогодні, людина своїми власними вчинками та діями руйнує навколишнє прироне середовище.

Найкращим методом боротьби було б введення штрафних санкцій, покращення екологічного законодавства, шляхом посилення контролю за скидами та викилами не лише від пересувних і стаціонарних джерел, ай в наслідок життєдіяльності населення. Не малу роль відіграє, також екологічна освіта яка закладає в людську свідомість базові екологічні засади. І пам’ятаймо, що природні ресурси – це не те що нам залишили у спадок наші предки, а те, що ми взяли у позику в наших нащадків!.. То ж бережімо нашу Матінку – природу.

ЛІТЕРАТУРА

1. 581.5

А 47 Алексеенко Л.Н. Водный режим луговых растений в связи с условиями среды / Л.Н.Алексеенко. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1976. – 198 с.

2. 581.5

А 72 Антропогенные изменения, охрана растительности болот и прилегающих территорий: материалы VІ Всесоюзного совещания, 5-7 сентября 1979 г. – Минск: Наука и техника, 1981. – 255 с.

3. 577.4

Б 63 Биоиндикация состояния окружающей среды Москвы и Подмосковья / отв. ред. Д.А.Криволуцкий. – М.: Наука, 1982. – 144 с.

4. 577.4

П78 Биотестирование как метод оценки природной среды / А.Н.Мисюра, Ю.Б.Смирнов, В.Я.Гасов // Проблеми фундаментальної та прикладної екології: матеріали ІІ Всеукраїнської конференції 9-10 грудня 1997 р. – Кривий Ріг, 1997. – Ч.1. – С. 42-43.

5. Дідух Я.П. Фітоіндикація екологічних режимів рослинних угруповань урочища Холодний Яр / Я.П.Дідух // Ботанічний журнал. – 1992. – № 1. – С. 17-22.

6. Дідух Я.П. Фітоіндикація екотопів верхів’я Західного Бугу / Я.П.Дідух // Ботанічний журнал. – 1994. – № 2-3. – С. 57-67.

7. 504.064.3: 574 (075.8)

К 49 Клименко М.О. Біоіндикація / М.О.Клименко, А.М.Прищепа, Н.М.Вознюк // Моніторинг довкілля: підручник / М.О.Клименко, А.М.Прищепа, Н.М.Вознюк. – К., 2006. – С. 290‑292.

8. 581.5

Р 24 Кравкина И.М. Влияние атмосферных загрязнений на структуру хвои / И.М.Кравкина // Растения и промышленная среда: научная конференция: тезисы докладов. – Днепропетровск, 1990. – С. 102-103.

9. 504 (075.8)

Л 33 Лебедева Н.В. Биологическое разнообразие: учебное пособие / Н.В.Лебедева, Н.Н.Дроздов, Д.А.Криволуцкий. – М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2004. – 432 с.

10. 581.5 (031)

Л 50 Лесные травянистые растения. Биология и охрана: справочник / Ю.Е.Алексеев, М.Г.Важрамеева, Л.В.Денисова, С.В.Никитина. – М.: Агропромиздат, 1988. – 233 с.

11. Лисенко Г.М. Фітоіндикаційна оцінка провідних екологічних факторів «Хомутовського степу» (Донецька область) / Г.М. Лисенко // Український ботанічний журнал. – 1992.– № 5. – С. 50-54.

12. 581.5 (075.8)

М 91 Мусієнко М.М. Фітоіндикація та фітомоніторинг / М.М.Мусієнко // Екологія рослин: підручник / М.М.Мусієнко. – К., 2006. – С. 344-404.

13. 504 (03)

М 91 Мусієнко М.М. Екологія. Охорона природи: словник-довідник / М.М.Мусієнко, В.В.Серебряков. – К.: Знання, 2007. – 624 с.

14. 577.4

П 78 Проблемы экологического мониторинга и моделирование экосистем. Т.VІІІ. – Л.: Гидрометеоиздат, 1985. – 289 с.

15. 577.4

П 78 Прогнозирование экологических процессов / Л.Я.Ащепкова, А.Е.Кузьмина, Л.М.Мамонтова и др. ­– Новосимбирск: Наука, 1986. – 216 с.

16. Реймес Н.Ф. Экологический мониторинг / Н.Ф. Реймес // География в школе. – 2000. – № 3. – С. 31-35.

17. 577.4. (075.8)

С 21 Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористування: навч. посіб. для студ. вищ.навч. заклад. / Т.А.Сафранов. – Львів: Новий Світ-2000, 2003. – 248 с.

18. Скиба Ю. Вплив урбанізації на зміни в рослинному покриві / Ю. Скиба // Біологія і хімія в школі. – 1999. – № 6. – С. 44-46.

19. 574.4 (082)

Э 40 Сметана О.М. Зооіндикація антропогенного навантаженння на степові біоценози Криворіжжя / О.М.Сметана, Н.М.Сметана // Еколого-біологічні дослідження: наукова конференція. – Кривий Ріг, 2002. – С. 390-396.

20. 504 (075.8)

Ф 33 Федоренко О.І. Моніторинг навколишнього середовища / О.І.Федоренко, О.І.Бондар, А.В.Кудін // Основи екології: підручник / О.І.Федоренко, О.І.Бондар, А.В.Кудін. – К., 2006. – С. 306-318.

21. 577.4 (076.5)(075.8)

Ф 33 Фёдорова А.И. Практикум по экологии и охране окружающей среды: учеб. пособ. для студ. высш. учеб.завед. / А.И.Фёдорова, А.Н.Никольская. – М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2001. – 288 с.

22. 551.5

Ч 39 Шарыгин С.А. Живые индикаторы и геохимическая экология / С.А.Шарыгин // Человек и стихия: сборник за 1990 г. – Л., 1989. – С. 212-213.

23. 577.4 (07)

Ш 67 Школьный экологический мониторинг: учебно-методическое пособие / под ред. Т.Я.Ашихминой. – М.: АГАР, 2000. – 386 с.

Література

Тімонін А. К. Ботаніка в чотирьох томах. / / Том 3: Вищі рослини. - М .: Видавничий центр "Академія", 2007. - С. 331-332. - 352 с.

Вальтер Г. Рослинність земної кулі. Еколого-фізіологічна характеристика / / Том II. Ліси помірної зони. - М .: Прогрес, 1974. - 422 с.

Деревні породи світу. Том 2 / Под. ред. Воробйова Г. І.. - М .: Лісова промисловість, 1982. - 352 с.

Деревні породи світу. / / Том 3 / Lhtdtcyst gjhjls CCCР / Под. ред. Калуцького К. К.. - М .: Лісова промисловість, 1982. - 264 с.

Алексєєв Ю. Є., Вехов В. Н., Гапочка Г. П., Дундін Ю. К., Павлов В. Н., Тихомиров В. Н., Філін В. Р. Широколистяні ліси / / Трав'янисті рослини СРСР. В 2-х томах - herba.msu.ru/shipunov/school/books/trav_rast_sssr1971_1.djvu / Відповідальний редактор доктор біол. наук Работнов, Тихон Олександрович. - М .: Думка, 1971. - Т. 1. - С. 30-38. - 487 с. - 60 000 екз.

Алексєєв Ю. Є., Вехов В. Н., Гапочка Г. П., Дундін Ю. К., Павлов В. Н., Тихомиров В. Н., Філін В. Р. мілколистної лісу / / Трав'янисті рослини СРСР. В 2-х томах - herba.msu.ru/shipunov/school/books/trav_rast_sssr1971_1.djvu / Відповідальний редактор доктор біол. наук Работнов, Тихон Олександрович. - М .: Думка, 1971. - Т. 1. - С. 38-42. - 487 с. - 60 000 екз.

Горленко М. В., Бондарцева М. А., Гарібова Л. В., Сидорова І. І., Сизова Т. П. Гриби СРСР. - М .: Думка, 1980. - С. 41-51. - 303 с.

Брем А. Е. Життя тварин. У трьох томах / / Том 2. Птахи. - М .: Terra, 1992. - 352 с. - ISBN 5-85255-130-9

Блинников В. І. Зоологія з основами екології. - М .: Просвещение, 1990. - 224 с. - ISBN 5-09-002688-2

Яхонтов В. В. Екологія комах. - М .: Вища школа, 1964. - 459 с.