
- •Розділ 1 вивчення рудеральних видів рослин
- •Розділ 2 оцінка впливу автотранспорту
- •Зниження викидів від автотранспорту
- •Розділ 3 дослідження екосистеми басівкутського озера
- •Картинка р. Устя
- •Барбарис звичайний
- •Клён, липа, ясень, вяз ????!!!!!!
- •Розділ 8 дослідження видів рослин та території парку культури та відпочинку імені т. Г. Шевченка в м. Рівне
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра екології
ЗВІТ
З НАВЧАЛЬНОЇ ЗАГАЛЬНО – ЕКЛОГІЧНОЇ
ПРАКТИКИ
Виконала бригада № 6
у складі студентів
1 курсу ФЕП, групи ЕКОінт
Буткевич С.
Гузенко В.
Густус Б.
Миронюк О.
Опалько Т.
Степанюк А.
Перевірив:
Троцюк В.С.
Рівне - 2013
Зміст
Вступ
Розділ 1 вивчення рудеральних видів рослин
Розділ 2 ОЦІНКА ВПЛИВУ АВТОТРАНСПОРТУ
ВСТУП
Головною метою практики є закріплення та поглиблення знань, одержаних під час аудиторних занять у процесі вивчення теоретичних і практичних основ.
Під час проходження практики студенти мають набути практичного досвіду в організації й проведенні різноманітних польових робіт.
На порозі ХХІ століття екологічні проблеми набули статусу глобальних. Людство усвідомлює небезпеку скорочення життя на Землі із-за свого впливу на масштаби природокористування, інтенсивність господарювання, забруднення природного середовища. Однак відчуття тривоги за якість останнього властиве далеко не кожному з нас, жителів міста й села, де знаходяться основні джерела забруднення атмосферного повітря, природних вод, грунтів.
Земля, що живить нас, повітря, яким ми дихаємо, вода, яку п'ємо, щорічно зазнають величезних втрат від необдуманої дії тих, хто ними користується.
Погляньте навколо свого села, міста, дачних поселень, у що перетворюються чисті струмки, зелені гаї – усе, що живило народ протягом багатьох віків! Звалище сміття, гори мінеральних добрив чи пестицидів, безгосподарськи залишених просто неба – усе це попадає в ланцюг кругообігу речовин. Та й самі ми потім п'ємо воду, споживаємо неякісні продукти, дихаємо забрудненим повітрям. Усього в Україні в 1992 р. було 10088 млн.м3 промислових, 3510,5 млн.м3 сільськогосподарських, 3846,4 млн.м3 комунальних стоків, 10015 тис.т викидів у атмосферу, 1680,4 млн.м3 твердих відходів промислових підприємств. Ось що суттєво змінює якість природних багатств.
Страшні наслідки (не регіонального, а планетарного масштабу) має аварія на ЧАЕС. З 1987 р. лише у Києві втричі збільшилася кількість онкологічних захворювань, у шість з половиною разів – захворювань ендокринної системи, в шість – крові, в 31 – органів дихання. Це – наслідки чорнобильської екологічної катастрофи.
Величезна сільськогосподарська освоєність та невиправдана розореність земель, концентрація промислового виробництва та його застаріла технологія, хижацьке ставлення людини до природи унеможливлюють стабільний розвиток усього сущого на нашій Землі. Подивіться на карту й ви впевнитесь, що всі підстави для такого занепокоєння є. Карта будить у нас потребу активно боротися за чисте повітря й воду, родючі грунти й квітучі луки, зелені ліси й плодоносні сади.
Що таке забруднення, чим воно обумовлене і які його наслідки – про це піде мова далі. Варто лише зауважити, що забруднення проявляється через надмірну концентрацію тих чи інших хімічних елементів або енергії вище фонових або допустимих норм. Воно може бути природного й техногенного походження, і може викликати якісні зміни характеристик основних компонентів природи та їх складових і негативно впливати на живі організми.
Масштаби змін природного середовища залежать від двох основних факторів: інтенсивності прояву речового складу забруднювачів та здатності природи до самоочищення. Остання властивість лежить в основі поняття стійкості окремих компонентів природи до антропогенного навантаження на основі відмінностей у поширенні забруднювачів у різних середовищах. Тверді, рідкі й газоподібні викиди забруднюючих речовин поступають у всі компоненти природи: води, грунти, атмосферне повітря. Найбільше викидів здійснюється в атмосферне повітря, через яке небезпечні речовини поширюються в інші компоненти природи, підвищуючи тим самим уже існуючий у них рівень забруднення. У процесі довготривалої дії забруднювачів погіршуються чи порушуються основні природні, соціально-економічні функції природного середовища. Це ускладнює життя всіх живих організмів, а особливо людини.
Слід зважити також на явище синергізму (сукупної дії чинників, яке характерне як для самого процесу забруднення, так і для викликаних ним наслідків). Важливо відмітити властивість деяких хімічних елементів поступово накопичуватися в об'єктах середовища, що призводить до посилення пагубної дії при їх проходженні біологічними ланцюгами.
На стан екологічної ситуації в регіонах України впливає також прояв еколого-географічних проблем. Серед них для України характерними є:
зменшення запасів корисних копалин (вичерпання ресурсів, зниження їх якості й розмаїття, небезпека порушення середовища внаслідок добування корисних копалин тощо);
зміна структури земельних ресурсів унаслідок вилучення земель під господарські потреби й забудови, а також через розвиток негативних процесів у ландшафтах (ерозії, абразії, карсту, суфозії та просідання грунтів, підтоплення і заболочення, тощо);
зниження родючості грунтів унаслідок вимивання гумусу, засолення, підтоплення тощо та забруднення важкими металами, пестицидами й іншими речовинами;
зменшення запасів і забруднення поверхневих та підземних вод унаслідок посиленого водозабору, внесення забруднюючих речовин у водні об'єкти в процесі виробництва й ведення комунального господарства;
забруднення повітря та зміна його складу внаслідок промислових та інших викидів у атмосферу;
скорочення розмаїття рослинного й тваринного світу та зміни в його генофонді;
зменшення біологічної продуктивності ландшафтів;
погіршення геогігієнічних та санітарно-епідеміологічних умов життєдіяльності людини та існування живих організмів.
Ці проблеми виникли тому, що структура господарства України, що розвивалося десятиліттями, не відповідала в багатьох регіонах їх інтегральному потенціалу. При цьому не враховувались об'єктивні потреби й інтереси людей, що тут проживали, та екологічні можливості конкретної території. Провідними галузями господарства є енергетика, гірнично- та вугледобувна, хімічна промисловість, машинобудування. Фізично й морально застаріле устаткування в цих галузях обумовило інтенсивне використання енергії, води, землі та інколи не контрольовані викиди забруднюючих речовин у всі компоненти природи. Щорічно в процес виробництва залучається біля 1,5 млрд. т первинної сировини, а обсяг відходів цих галузей промисловості становить біля 15 млрд.т. Таким чином, на сьогодні для України стан розвитку виробництва є головним еколого-формуючим фактором. Акцентуємо увагу, що стан природи в Україні – критичний, а в деяких її регіонах деградація має незворотний характер.
Розділ 1 вивчення рудеральних видів рослин
Рудеральна рослинність — смітникові види бур'янів, супутники жител людини, зустрічаються на смітниках, біля заборів, на узбіччях доріг, в інших місцях людини, на покинутих місцях, відвалах тощо. Як правило, мають захисні пристосування - шипи, пекучі волоски, отруйні речовини.
Рудерали часто мають різні пристосування для захисту від знищення людиною та тваринами (отруйні речовини, шипи, жалкі волоски та ін.). Разом з сегетальними (бур'яново-польовими) рослинами складають групу бур'янової рослинності.
Рудеральних рослини відносять до синантропним організмам.
До рудеральних рослин належать:
дурман
білена
кропива
лопух
суріпиця звичайна
конопля
Лопух
справжній
— дворічна трав'яниста рослина до 1,5—2
м заввишки, із стрижневим м'ясистим
розгалуженим (до 60 см завдовжки) коренем.
Стебло прямостояче, ребристе, червонувате,
шерстисте. Листки з черешками, великі,
широкосерцевидно-яйцеподібні, здебільшого
цілокраї, рідше виїмчасто-зубчасті,
зверху зелені, шерстисті, зісподу
сіроповстисті. Верхні листки яйцеподібні,
загострені, здебільшого із заокругленою
основою. Квітки зібрані в кошики
розташовані щитком. Обгортка черепитчаста,
складається з шипуватих, загострених
на верхівці гачкуватих листочків. Квітки
в кошику двостатеві, трубчастим на
верхівці п'ятизубчастим пурпуровим
віночком. Сім'янки з чубком коротких
зазублених щетинок. Цвіте з червня до
середини серпня. Плоди достигають у
серпні — вересні. Росте як бур'ян.
Зустрічається на смітниках, біля жител
і доріг, у лісах, на полях поодиноко і
групами.Добре розмножується насінням,
яке висівають восени або навесні на
ділянках, не придатних для вирощування
інших рослин. Догляду не потребує.
Розмножується вегетативно (поділом коренів) і насінням. Останнє висівають навесні з міжряддями 35—40 см; сходи з'являються на 20—30-й день (при осінній сівбі — у квітні). У перший рік життя рослина утворює розетку з листків. Починаючи з другого року регулярно цвіте (в червні) і плодоносить (в серпні). У перший рік посіви обов'язково прополюють, ґрунт розпушують. Аналогічні роботи виконують і в наступні роки.
З коренів лопуха вдається отримати солодке повидло. На півлітра води вливають чотири чайні ложки оцтової есенції і нагрівають до кипіння. Потім кладуть подрібнені коріння лопуха і варять дві години
Розділ 2 оцінка впливу автотранспорту
Шкідливі речовини, що містяться у викидах відпрацьованих газів автомобіля, вкрай негативно впливають на здоров'я людини. Оксиди вуглецю та азоту, вуглеводні, сполуки, що містять сірку, – це той небезпечний "кок- тейль", який ми вживаємо щодня на вулицях нашого міста. Шкідливий для людини й автомобільний шум – він впливає не лише на слух, а й на розвиток гіпертонії, виразки шлунку і діабету.
Вплив автомобільного транспорту на екологічну ситуацію у нашій країні досяг критичної межі – показники забруднення атмосферного повітря і
довкілля перевищують всі допустимі показники світових норм і стандартів Аналіз статистичних даних і оцінок негативного впливу автомобільного транспорту на навколишнє середовище і населення показує, що загальна сума викидів забруднювальних речовин в атмосферу в країнах СНД щорічно становить майже 21,2 млн. т, зокрема, 19,2 млн. т, (90 %) – від автомобільного транспорту, і 2,0 млн. т, від інших викидів
Відповідно до виконання Декларації держав-членів ЄС, у 2001 р. Ук-раїна розробила проект програми для зменшення негативного впливу автот-ранспорту на довкілля, в якому зазначено, що автотранспорт є одним знайбільших забруднювачів атмосферного повітря і визначила основнізаходи
щодо реалізації цієї програми протягом 2001-2010 рр.
Таким чином, автотранспорт - джерело емісії в атмосферу складної суміші хімічних сполук, склад яких залежить не тільки від виду палива, типу двигуна й умов його експлуатації, але і від ефективності контролю викидів. Потрапляючи в атмосферу, компоненти ВГ ДВЗ, з одного боку, змішуються з наявними в повітрі забруднювачами, з іншого боку - проходять ряд складних перетворень, що призводять до утворення нових сполук. Одночасно йдуть процеси розведення і видалення забруднювачів з атмосферного повітря шляхом мокрого і сухого висаджування на землю.