3. Ознаки практичної юридичної діяльності

Отже, основні ознаки, властивості, характеристики, особливості юридичної практичної діяльності такі:

• Вона може розглядатись як соціальна діяльність, як вид соціальної діяльності – правова діяльність, поряд з іншими формами нормативно регламентованої діяльності – моральною, релігійною, корпоративною, традиційною або звичаєвою, а також як один з видів правової діяльності чи правової форми соціальної діяльності – юридична діяльність, і, зрештою, - як вид юридичної діяльності – юридична практична діяльність. Тому необхідно виділяти її загальні риси та відрізняти від інших видів соціальної і правової діяльності, правової поведінки, правовідносин, реалізації суб’єктивних прав та обов’язків, правової активності, правових форм соціальної діяльності тощо;

• Як вид соціальної, правової та юридичної діяльності юридична практична діяльність характеризується:

- загальними ознаками, притаманними усім видам відповідно соціальної, правової та юридичної діяльності;

- особливими ознаками, які відображають своєрідність трансформування загальних ознак у властивості юридичної практичної діяльності;

- унікальними ознаками, притаманними лише юридичній практичній діяльності;

• як і будь-які інші види соціальної діяльності, юридична практична діяльність включає мотив, мету, планування дій, опрацювання поточної інформації, створення моделі діяльності, прийняття рішень, безпосередні діяння, перевірку результатів, коригування результатів та подальших діянь або окремі рухи, операції, діяння, діяльність у цілому;

• юридична практична діяльність здійснюється у прямій або опосередкованій взаємодії, спілкуванні з іншими суб’єктами права, здійснюється для і в законних інтересах інших суб’єктів права, спрямована на їх правову поведінку;

• особливість її визначається зв’язком з правом, урегульованістю ним, спрямованістю на правові явища, використанням правових засобів;

• унікальною властивістю, тобто притаманною лише юридичній діяльності, є її юридичність.

4. Професіоналізм юридичної практичної діяльності

Професіоналізм – це одна з основних властивостей юридичної практичної діяльності, яка багато в чому визначає її зміст, види та структуру.

Ознака професіоналізму має відобразити специфіку юридичної практичної діяльності:

- виокремивши її від правової поведінки в цілому, що здійснюється в таких або інших ситуаціях всіма суб’єктами права;

- визначивши обсяг і зміст вимог власне до оплачуваної суспільством систематично здійснюваної діяльності та її суб’єктів.

Професіоналізм як властивість і вимога до юридичної практичної діяльності закріплюється у відповідних нормативно-правових актах, є метою юридичного навчання, основою для визначення вимог до суб’єктів, що її здійснюють, і т. ін.

Поняття професіоналізму пов’язується найчастіше з професією, під якою розуміють працю, що потребує певної підготовки і є звичайно джерелом існування, або тривалий і відносно широкий вид трудової діяльності, що передбачає певну сукупність теоретичних знань, практичного досвіду і трудових навиків.

В юридичній літературі викладено різноманітні класифікації ознак професіоналізму діяльності. Наприклад, А. Рінкен відносить до проявів професіоналізму:

- відповідність діяльності особливому рівню (якості) завдань, що вирішуються;

- особливу кваліфікацію, високу ділову компетенцію, що ґрунтується на науковій освіті осіб, що належать до професії;

- особливу професійну корпоративність, в основі якої лежить позаекономічна орієнтація на певні цінності;

- позапартійну, ділову професійну роботу.

А. Е. Жулинський вважає “ознаками професіоналізму як властивість діяльності юриста:

1. здійснення цієї діяльності за правилами, виробленими і закріпленими у встановленому порядку;

2. відповідність процесу і результатів діяльності певним вимогам, що можуть мати нормативно-правовий та професійно-етичний характер;

3. підконтрольність діяльності державним органам і (або) корпорації спеціалістів;

4. оплатність діяльності;

5. гарантії її здійснення у встановлених випадках, включаючи доступ до неї зацікавлених осіб”.