
- •7. До загальноправових принципів, що впливають на цивільний процес, належать принципи: верховенства права; гуманізму; законності; справедливості; демократизму.
- •8. 1) Принцип здійснення правосуддя тільки судом
- •2) Принцип участі народу безпосередньо у здійсненні правосуддя;
- •3) Принцип незалежності суддів і підкорення їх лише закону;
- •4)Принцип здійснення судочинства лише державною мовою;
- •5)Принцип колегіальності та одноособовості розгляду цивільних справ;
- •6)Принцип гласності судового процесу та його повного фіксування.
- •9. Принцип диспозитивності;
- •10. Принцип змагальності у цивільному процесі.
- •11.Принцип процесуальної рівноправності.
- •12. Принцип безпосередності судового розгляду.
- •14. Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин:
- •15. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин (учасники цивільного процесу):
- •24. Правові підстави участі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •28. Набуття правосуб'єктності процесуального представника і здійснення його функцій можливе за наявності відповідних повноважень, підтверджених визначеними в цпк і належно оформленими документами.
- •31. Поняття цивільної юрисдикції
- •2.Види юрисдикцій. Загальна характеристика, критерії розмежування.
- •4.Правові наслідки недотримання правил розмежування юрисдикції.
- •32. Поняття підсудності.
- •2. Види підсудності.
- •36. Судовий збір - це грошова сума встановленого законом розміру, яку сплачують особи, що звертаються до суду зі заявами, за провадження судом у їхніх інтересах визначених процесуальних дій.
- •37. До складу витрат, що пов'язані з розглядом справи, належать:
- •43. Не за усіма фактами предмета доказування здійснюється доказова процесуальна діяльність. Не потребують доказування:
- •45. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
28. Набуття правосуб'єктності процесуального представника і здійснення його функцій можливе за наявності відповідних повноважень, підтверджених визначеними в цпк і належно оформленими документами.
Повноваження членів колегіальних органів управління кооперативними організаціями, їх об'єднаннями, іншими громадськими організаціями підтверджуються випискою з протоколу засідання належного органу управління, що уповноважив вести справу в суді.
Повноваження працівників підприємств, установ, організацій підтверджуються довіреністю від імені підприємств, установ, організацій; уповноважених профспілок — довіреністю відповідного профспілкового органу; адвокатів — ордером, виданим юридичною консультацією; інших осіб — довіреністю чи усною заявою довірителя із занесенням її до протоколу судового засідання. Зазначені документи набувають юридичної сили повноважень на ведення справи в суді за умови належного їх оформлення.
Повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, всіх процесуальних дій, крім передачі справи до третейського суду, повної або часткової відмови від позовних вимог; визнання позову; зміни предмета позову; укладення мирової угоди; передачі повноважень іншій особі (передоручення); оскарження рішення суду; подачі виконавчого листа до стягнення, одержання присудженого майна або грошей. Право на здійснення представником кожної із зазначених процесуальних дій повинно бути спеціально обумовлено у виданій йому довіреності.
Обсяг повноважень представника визначається при договірному (добровільному) представництві особою, в інтересах якої діє представник (довіритель), у всіх інших випадках — законом чи статутом відповідної організації, положенням про неї.
Повноваження законних представників на ведення справи в цивільному процесі стверджуються: батьків, усиновителів — паспортом, свідоцтвом про народження неповнолітніх дітей, документом про всиновлення; опікунів і піклувальників — посвідчуючим документом органу опіки і піклування, яким є рішення про опіку і піклування.
Цивільний процесуальний представник зобов'язаний сумлінно вести справу в суді, користуватися належними йому правами і виконувати цивільні процесуальні обов'язки.
29. Встановлений ЦПК процесуальний порядок цивільного судочинства забезпечує не тільки правильний, а й своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з тим, щоб порушене цивільне право було з мінімальною витратою часу поновлене, але з додержанням норм цивільного процесуального права, із забезпеченням гарантій у здійсненні особами, які беруть участь у справі, іншими учасниками процесу суб'єктивних процесуальних прав і виконанні покладених на них цивільних процесуальних обов'язків.
Своєчасному розгляду справи покликані сприяти процесуальні строки. А оскільки розгляд справи складається із сукупності й послідовного виконання процесуальних дій суду і всіх учасників процесу, то цивільними процесуальними строками будуть строки, встановлені ЦПК України для вчинення процесуальних дій судом і учасниками процесу в цивільному судочинстві. Це строки, в межах яких вчинюються процесуальні дії. Категорія «строк» в ЦПК визначається як момент часу — останній день строку, триває до 24 годин, і як проміжок, період часу — строк обчислюється роками, місяцями і днями.
Значення процесуальних строків полягає в тому, що вони: забезпечують стабільність і визначеність цивільних процесуальних правовідносин, цивільного провадження у справі; забезпечують суб'єктам правовідносин можливість належно підготуватися і виконати певні процесуальні дії, є процесуальними засобами впливу на поведінку несумлінних учасників процесу, на виконання ними процесуальних обов'язків засобами реалізації принципу раціональної процесуальної форми. Отже, цивільні процесуальні строки поряд з іншими цивільними процесуальними засобами покликані забезпечити гарантованість, реальність і оперативність судового захисту суб'єктивних прав заінтересованих осіб, які беруть участь у справі, та інтересів держави
30. Цивільні процесуальні строки можуть бути класифіковані за різними підставами на види: 1) за способом визначення поділяються на встановлені законом і призначені судом (суддею). 2) за суб'єктами вчинення процесуальних дій процесуальні строки поділяються на встановлені: суду (судді); особам, які беруть участь у справі; іншим учасникам процесу; 3) за тривалістю процесуальні строки в ЦПК визначені від менше одного дня до більше трьох років.
Процесуальний строк менше одного дня передбачено: для вирішення судом (суддею) заяви про забезпечення позову; для виконання ухвали про забезпечення позову; для звернення до виконання рішення суду про стягнення аліментів, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом тощо; для набрання рішенням і ухвалою суду апеляційної і касаційної інстанції законної сили рішень судів першої інстанції в деяких категоріях справ. Триденний процесуальний строк передбачено: для пред'явлення зустрічного позову; для подачі зауваження на протокол судового засідання; для розгляду судом скарги на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі; для передачі органом, що виконує нотаріальні дії, скарги зі своїм поясненням до суду. П'ятиденний процесуальний строк визначено для вручення повістки про виклик до суду не пізніше цього строку до судового засідання; для розгляду судом зауваження на протокол судового засідання; для надіслання судом копії рішення, ухвали про зупинення провадження в справі, залишення позову без розгляду, закриття провадження в справі сторонам і третім особам, які були залучені до участі в справі, але фактично не були присутніми в судовому засіданні. Десятиденний процесуальний строк визначено для розгляду судом (суддею) заяви про забезпечення доказів; на подачу заяви про зменшення або зняття судом (суддею) накладеного ним штрафу для подання заяви про постановлення додаткового рішенн), скарги на постанову про адміністративні стягнення і на її розгляд; для розгляду призначеної ним справи про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом; для подання до суду скарги на вчинену нотаріальну дію або на відмову в її вчиненні; для підготовки до апеляційного розгляду справи. П'ятнадцятиденний процесуальний строк визначено: для розгляду судом справ, крім трудових, про стягнення аліментів, про відшкодування заподіяної шкоди; на подання апеляційної скарги, подання на ухвалу суду першої інстанції. Дваддятиденний процесуальний строк визначено: для підготовки до розгляду складних справ у виняткових випадках. Місячний процесуальний строк встановлено: для виконання окремої ухвали суду щодо вжиття заходів на усунення порушень законності, недоліків у роботі підприємств, установ, організацій, посадових осіб; для подачі апеляційної скарги, подання прокурора на рішення суду першої інстанції. Двомісячний процесуальний строк визначено: для пред'явлення позову заінтересованої особи до держателя цінного паперу). Тримісячний процесуальний строк передбачено для держателя цінного папера, щоб повідомити суд про свої права на цінний папір, для подачі заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами; для подачі касаційної скарги, подання на рішення, ухвалу апеляційного суду. Однорічний процесуальний строк передбачено: для повернення державного мита за умови, що заяву про це було подано до закінчення річного строку з дня зарахування суми в бюджет; для подачі касаційної скарги, подання прокурора на ухвалу або рішення суду першої інстанції, які не були оскаржені в апеляційному порядку; для подачі заяви про поворот виконання рішення, стягувачем у якому є юридична особа. Трирічний процесуальний строк передбачено: для подачі заяви про роз'яснення судового рішення в справі, у якій однією з сторін виступає громадянин; для подачі заяви про поворот виконання рішення, стягувачем у якому є громадянин.