
- •Передмова
- •Робоча програма дисципліни “Статистика”
- •4.1. Абсолютні та відносні величини
- •4.2. Середні величини
- •4.3. Показники варіації
- •Тема 5. Аналіз рядів розподілу
- •Тема 6. Статистичні методи вимірювання взаємозв'язків
- •Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки та тенденцій розвитку
- •Тема 8. Індексний метод
- •Тема 9. Вибірковий метод
- •Тема 10. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти
- •Структура залікового кредиту дисципліни “Статистика”
- •Тема 1. Зведення і групування статистичних даних
- •Вихідні дані для виконання аналітичного групування
- •Разом 45
- •Разом 45
- •План практичного заняття
- •Контрольні запитання та завдання для самостійної роботи
- •Задачі для виконання на практичному занятті та самостійної роботи
- •Тема 2. Узагальнюючі статистичні показники
- •2.1. Абсолютні та відносні величини
- •План практичного заняття
- •Контрольні запитання та завдання для самостійної роботи
- •Задачі для виконання на практичному занятті та самостійної роботи
- •2.2. Середні величини
- •План практичного заняття
- •Контрольні запитання та завдання для самостійної роботи
- •Задачі для виконання на практичному занятті та самостійної роботи
- •2.3. Показники варіації
- •План практичного заняття
- •Контрольні запитання та завдання для самостійної роботи
- •Задачі для виконання на практичному занятті та самостійної роботи
- •Задача 2.32
- •Тема 3. Аналіз рядів розподілу
- •План практичного заняття
- •Контрольні запитання та завдання для самостійної роботи
- •Задачі для виконання на практичному занятті та самостійної роботи
- •Тема 4. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків
- •План практичного заняття
- •Контрольні запитання та завдання для самостійної роботи
- •Задачі для виконання на практичному занятті та самостійної роботи
- •Тема 5. Аналіз інтенсивності динаміки та тенденцій розвитку
- •План практичного заняття
- •Контрольні запитання та завдання для самостійної роботи
- •Задачі для виконання на практичному занятті та самостійної роботи
- •Тема 6. Індексний метод
- •План практичного заняття
- •Контрольні запитання та завдання для самостійної роботи
- •Задачі для виконання на практичному занятті та самостійної роботи
- •Тема 7. Вибірковий метод
- •План практичного заняття
- •Контрольні запитання та завдання для самостійної роботи
- •Задачі для виконання на практичному занятті та самостійної роботи
- •Додаток а Значення функції
- •Додаток б Інтегральна функція нормального розподілу
- •Додаток в
- •Коефіцієнтів кореляції
- •Додаток г Критичні значення f-критерію
- •Додаток д Розподіл
- •Додаток ж Значення критерію Пірсона для рівня істотності 0,10; 0,05; 0,01
- •Додаток з
- •Додаток е Середні коефіцієнти зростання
- •Список рекомендованої літератури
Тема 1. Зведення і групування статистичних даних
Зведення – друга стадія (етап) статистичного дослідження. Воно передбачає узагальнення статистичних даних, перехід від індивідуальних значень показників до характеристики сукупності загалом або її окремих частин. Зведення у вузькому розумінні слова – це підрахунок підсумку, тобто сумування індивідуальних значень показника. Зведення у широкому розумінні – етап статистичного дослідження, на якому узагальнюються результати спостереження. У статистичній практиці виділяють два види зведення: просте і складне. Просте зведення полягає у підрахунку узагальнюючих показників шляхом сумування. Складне зведення передбачає групування одиниць сукупності з підрахунком сумарних значень як по кожній групі, так і по сукупності в цілому.
Статистичним групуванням називають розчленування, розподіл одиниць сукупності на класи, групи та підгрупи за суттєвими ознаками. Та ознака, котру покладено в основу групування, тобто за якою утворюються групи, є групувальною.
За допомогою групувань вирішують три завдання: виділення соціально-економічних типів явищ та процесів; вивчення складу та структури сукупності, структурних зрушень та закономірностей розподілу; виявлення взаємозв`язку між явищами або показниками, які їх характеризують. Кожному з названих завдань відповідає окремий вид групування – типологічне, структурне та аналітичне. Крім цього, групування класифікуються за видом групувальної ознаки, а також залежно від їхньої кількості та співвідношення.
За видом групувальної ознаки вони поділяються на групування за:
атрибутивною ознакою;
дискретною кількісною ознакою;
інтервальною кількісною ознакою;
альтернативною ознакою.
За числом групувальних ознак та співвідношенням між розрізняють групування: прості (групувальна ознака одна); багатомірні (ознак дві та більше, їх вагомість однакова); комбінаційні (ознак дві та більше, вони розглядаються у комбінації, тобто за однією ознакою утворюють групи, а за іншою – підгрупи); ієрархічні (ознак дві та більше, вони мають стале ієрархічне співвідношення).
До основних методологічних питань групування належать:
вибір групувальної ознаки;
визначення числа груп;
встановлення інтервалів групування.
Інтервал групування – це проміжок між двома значеннями групувальної ознаки, в межах якого одиниці сукупності відносяться до даної групи. Відповідно менше та більше число мають назву нижньої та верхньої межі інтервалу, а різниця між ними називається величиною інтервалу. Інтервал групування називають закритим, якщо у ньому є нижня і верхня межа. У тому випадку, коли одна з меж відсутня, інтервал є відкритим зверху або знизу. Наприклад, групування робітників за рівнем місячної заробітної плати (грн.): до 650, 650-800, 800-1000, понад 1000. Інтервали називаються рівними, якщо їх величина у всіх групах однакова. У протилежному випадку утворюються нерівні інтервали, котрі в свою чергу бувають зростаючими або спадаючими.
Якщо виконується групування з рівними інтервалами, його величина визначається за формулою:
,
де
–
відповідно найбільше (максимальне) та
найменше (мінімальне) значення групувальної
ознаки; m – число груп.
Вторинним групуванням називають групування, яке виконується не за первинними даними, а за вже згрупованими раніше. Воно здійснюються двома способами:
збільшенням або зменшенням інтервалів групування;
перегрупуванням за чисельністю або питомою вагою груп.
Результати зведення і групування переважно подаються у вигляді статистичних таблиць, які містять заголовки рядків (підмет таблиці) та заголовки граф (присудок таблиці), а у клітинках вміщують числа або позначки.
Приклад виконання аналітичного групування з використанням засобів Microsoft Excel:
а) вбудованих спеціальних статистичних функцій «Мастера функций»;
б) засобів програмної надбудови «Пакет анализа»;
в) створення власних формул розрахунків статистичних показників і характеристик.
Групування доцільно розпочати з формування масиву первинних даних (табл.1.1). При цьому групувальною ознакою має бути так званий факторний показник – середньорічна вартість основних виробничих засобів, за яким буде утворено три групи з рівними інтервалами: