Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
praktikym.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
8.59 Mб
Скачать

Тема 1. Зведення і групування статистичних даних

Зведення – друга стадія (етап) статистичного дослідження. Воно передбачає узагальнення статистичних даних, перехід від індивідуальних значень показників до характеристики сукупності загалом або її окремих частин. Зведення у вузькому розумінні слова – це підрахунок підсумку, тобто сумування індивідуальних значень показника. Зведення у широкому розумінні – етап статистичного дослідження, на якому узагальнюються результати спостереження. У статистичній практиці виділяють два види зведення: просте і складне. Просте зведення полягає у підрахунку узагальнюючих показників шляхом сумування. Складне зведення передбачає групування одиниць сукупності з підрахунком сумарних значень як по кожній групі, так і по сукупності в цілому.

Статистичним групуванням називають розчленування, розподіл одиниць сукупності на класи, групи та підгрупи за суттєвими ознаками. Та ознака, котру покладено в основу групування, тобто за якою утворюються групи, є групувальною.

За допомогою групувань вирішують три завдання: виділення соціально-економічних типів явищ та процесів; вивчення складу та структури сукупності, структурних зрушень та закономірностей розподілу; виявлення взаємозв`язку між явищами або показниками, які їх характеризують. Кожному з названих завдань відповідає окремий вид групування – типологічне, структурне та аналітичне. Крім цього, групування класифікуються за видом групувальної ознаки, а також залежно від їхньої кількості та співвідношення.

За видом групувальної ознаки вони поділяються на групування за:

  1. атрибутивною ознакою;

  2. дискретною кількісною ознакою;

  3. інтервальною кількісною ознакою;

  4. альтернативною ознакою.

За числом групувальних ознак та співвідношенням між розрізняють групування: прості (групувальна ознака одна); багатомірні (ознак дві та більше, їх вагомість однакова); комбінаційні (ознак дві та більше, вони розглядаються у комбінації, тобто за однією ознакою утворюють групи, а за іншою – підгрупи); ієрархічні (ознак дві та більше, вони мають стале ієрархічне співвідношення).

До основних методологічних питань групування належать:

  • вибір групувальної ознаки;

  • визначення числа груп;

  • встановлення інтервалів групування.

Інтервал групування – це проміжок між двома значеннями групувальної ознаки, в межах якого одиниці сукупності відносяться до даної групи. Відповідно менше та більше число мають назву нижньої та верхньої межі інтервалу, а різниця між ними називається величиною інтервалу. Інтервал групування називають закритим, якщо у ньому є нижня і верхня межа. У тому випадку, коли одна з меж відсутня, інтервал є відкритим зверху або знизу. Наприклад, групування робітників за рівнем місячної заробітної плати (грн.): до 650, 650-800, 800-1000, понад 1000. Інтервали називаються рівними, якщо їх величина у всіх групах однакова. У протилежному випадку утворюються нерівні інтервали, котрі в свою чергу бувають зростаючими або спадаючими.

Якщо виконується групування з рівними інтервалами, його величина визначається за формулою:

,

де – відповідно найбільше (максимальне) та найменше (мінімальне) значення групувальної ознаки; m – число груп.

Вторинним групуванням називають групування, яке виконується не за первинними даними, а за вже згрупованими раніше. Воно здійснюються двома способами:

  1. збільшенням або зменшенням інтервалів групування;

  2. перегрупуванням за чисельністю або питомою вагою груп.

Результати зведення і групування переважно подаються у вигляді статистичних таблиць, які містять заголовки рядків (підмет таблиці) та заголовки граф (присудок таблиці), а у клітинках вміщують числа або позначки.

Приклад виконання аналітичного групування з використанням засобів Microsoft Excel:

а) вбудованих спеціальних статистичних функцій «Мастера функций»;

б) засобів програмної надбудови «Пакет анализа»;

в) створення власних формул розрахунків статистичних показників і характеристик.

Групування доцільно розпочати з формування масиву первинних даних (табл.1.1). При цьому групувальною ознакою має бути так званий факторний показник – середньорічна вартість основних виробничих засобів, за яким буде утворено три групи з рівними інтервалами:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]