Тема. Пред’явлення позову. Відкриття провадження у справі план

1. Поняття позову

2. Форма і зміст позовної заяви.

3. Об’єднання та роз’єднання позовів.

4. Процесуальні засоби захисту інтересів відповідача в суді.

5. Забезпечення позову: підстави, значення, види.

1. Поняття позову

Захист порушеного або оспорюваного права чи інтересу здійснюється у певній процесуальній формі. Найбільш поширеним видом цивільного судочинства є позовне провадження.

Позовна форма захисту передбачена законом для вирішення спорів про суб’єктивні права та інтереси учасників цивільних, сімейних, земельних, трудових та ін. відносин. Вона визначається матеріально-правовими відносинами і характеризується участю сторін в розгляді їх спору, процесуальною рівністю сторін, диспозитивністю, змагальністю.

Однією із особливостей позовного провадження є наявність позову.

Позов може розглядатися у матеріально-правовому та у процесуально-правовому сенсі.

Позовом у матеріально-правовому сенсі розуміється матеріально-правова вимога позивача до відповідача про захист порушеного, оспорюваного, невизнаного права через суд першої інстанції.

Він є засобом початку позовного провадження і передбачає стан спору, тобто невиконання однією особою вимог іншої або оспорювання однією особою прав іншої.

Предметом позову є матеріально-правове відношення, вимога позивача до відповідача. Предмет позову характеризує те, на що спрямований позов, і випливає із спірних матеріально-правових відносин. Предмет позову слід відрізняти від матеріального об’єкта. Так в позові про аліменти, предметом буде аліментарне правовідношення (позивач має право вимагати аліменти, а відповідач повинен їх сплатити), а матеріальним об’єктом – певна грошова сума.

Підстава позову – це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ці обставини створюють активну і пасивну підставу позову. Активна підстава позову – це обставини, які мають правоутворююче значення (факт займу у позовах про стягнення боргу). Пасивна підстава позову – це обставини, які свідчать про те, що дійсно настали умови здійснення правовідношення (настання договірного строку і відсутність добровільного платежу). Це юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення, а також доказові факти, що тісно пов’язані із фактами матеріально-правового характеру, на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність. На підставі норм матеріального права формується предмет доказування у справі, тому у позовній заяві слід наводити як норми матеріального, так і норми процесуального законодавства. Формуємо юридичний склад справи.

Зміст позову – це вказана у позовній заяві форма захисту, тобто те, що позивач просить від суду: присудження відповідача до здійснення певних дій (передача майна). Питання про наявність змісту як самостійного елементу позову – спірне. Але позов без зазначення процесуальних наслідків, на які він спрямовується, без вимоги до суду не буде повним.