
- •1. Стильове функціонування сучасної української мови
- •2.Функції мови
- •3.Терміни у професіональному мовленні
- •4.Власне українська та іншомовна лексика у професійному мовленні
- •5.Мова,українська мова,національна мова,державна мова
- •6.Фразеологізми у професійному мовлення
- •7.Мовна норма
- •8.Багатозначні слова та контекст
- •9.Складноскорочені слова у професійному мовленні
- •10.Пароніми,омоніми,та синоніми у професійному мовленні
- •11. Абревіатури та графічні скорочення у професійному мовленні
- •12. Мовна політика україни
- •13. Особливості використання іменників у професійному мовленні
- •14.Особливості використання прийменників у професійному мовленні
- •15. Особливості використання дієслів у проф. Мовлені
- •16. Професіоналізми у професійному мовленні
- •17(Такой же как и 1 вопрос)
- •18. Мовленевий етикет спілкування
- •19. Усне мовлення ,писемне мовлення
6.Фразеологізми у професійному мовлення
Фразеологізми-це усталені у мові вислови,прислів’я,приказки,різні жартівливі анекдотичні вирази,крилаті слова.
Джерела іх виникнення:
1)вислови з античної культури(сіль землі,золотий вік)
2)переклади видатних людей(краще вмерти стоячи,ніж жити на колінах)
3)вислови письменників(хіба ревуть воли як ясла повні)
4)переклади російських письменників(сміх крізь сльози)
5) переклади зарубіжних письменників(бути чи не бути)
6)біблійські та Євамгелійські вислови(берегти як зіницю ока)
7.Мовна норма
Мо́вна но́рма — сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі спілкування. Головні ознаки мовної норми — унормованість, обов'язкова правильність, точність, логічність, чистота і ясність, доступність і доцільність.
Розрізняють такі структурно-мовні типи норм:
1.орфоепічні норми (вимова);
Наприклад: (молод'ба)
2.акцентуаційні норми (визначають правильний словесний наголос);
Наприклад: вихо!дити- ви!ходити
3.лексичні норми (розрізнення значень і семантичних відтінків, закономірності лексичної сполучуваності);
4.словотвірні норми (регулюють вибір морфем, їх розташування і сполучення у складі слова);
5.морфологічні норми (регулюють вибір варіантів морфологічної форми слова і варіантів її поєднання з іншими словами);
6.синтаксичні норми (регулюють вибір варіантів побудови словосполучень і речень);
7.стилістичні норми (доцільність використання мовно-виражальних засобів у конкретному лексичному оточенні, відповідній ситуації спілкування);
8.орфографічні норми (написання слів);
9.пунктуаційні норми (вживання розділових знаків).
8.Багатозначні слова та контекст
Багатозначні слова-це властивості вживатись в кількох значень(вогонь,перо) В укр..мові більшість слів багатозначні а однозначними бувають-це терміни,власні назви.
Значення багатоз.слова визн.за контектом. Омоніми-слова,які мають однакове звучання або написання але різні лексичні значення. Омоніми поділяються на: омофони, омографи.
Омофони звучать однаково а пишуться по різному( по три гривні, потри руки). Омографи- пишуться однаково а звучать по різному.
Пароніми-слова які мають подібне звучання але не мають спільного лексичного значення(ГРИВНЯ-ГРИАНА)
9.Складноскорочені слова у професійному мовленні
Складноскорочені слова-це іменник,який складається усічяних частин кількох слів.
У діловому мовлення широко викор.5 типів утворення складноскорочених слів:
1)сполучення перших частин слів(Донбас)
2)сполучення перших частин слів і початкових літер(Дон НТУ)
3)сполучення початкової частини слова з цілим словом(Держ.банк)
4)сполучення першої частини слова з формою непрямого відмінка іменника(Зав.кафедри)
5)сполучення початкової частини слова з початком і кінцем другого слова.
10.Пароніми,омоніми,та синоніми у професійному мовленні
Пароніми — слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Наприклад: білити і біліти; сильний і силовий, громадський і громадянський, дружний і дружній. Часто вони мають один корінь, а різняться лише суфіксом, префіксом чи закінченням. Незначна відмінність у вимові призводить до помилок, тому варто приділяти увагу вживанню малознайомих слів, додатково перевіряючи їхнє тлумачення.
. Омоніми-слова,які мають однакове звучання або написання але різні лексичні значення. Омоніми поділяються на: омофони, омографи. Омофони звучать однаково а пишуться по різному( по три гривні, потри руки). Омографи- пишуться однаково а звучать по різному.
Сино́німи (грец. synonymos — «одноіменний») — це слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, що мають дуже близьке або тотожнелексичне значення.Синоніми використовують для підвищення виразності мови, що дозволяє уникати одноманітності.Наприклад: проживати — мешкати, бажати — хотіти, башта — вежа.