
- •"Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об’єкта від наслідків надзвичайних ситуацій"
- •1 Загальні положення
- •2 Навчальний матеріал
- •2.1 Зміст і послідовність оцінки інженерного захисту робітників і службовців об’єкта.
- •2.2.Методика оцінки інженерного захисту
- •1. Оцінка захисних споруд за місткістю
- •2 Оцінка захисних споруд за захисними властивостями
- •III оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд
- •3.1 Оцінка системи повітропостачання
- •3.2. Оцінка системи водопостачання
- •Іv. Оцінка захисних споруд за своєчасним укриттям робітників і службовців об'єкта
- •2.3 Приклад розв'язання завдання оцінки інженерного захисту робітників і службовців об'єкта.
- •Б. Оцінка захисних споруд за захисними властивостями.
2 Оцінка захисних споруд за захисними властивостями
1. Виявляються захисні властивості споруди з документів їх технічних характеристик:
∆Рф зах - від ударної хвилі ( надмірний тиск ударної хвилі, який може витримати споруда);
Кпосл зах - від радіоактивного забруднення ( коефіцієнт послаблення радіації спорудою)
Кпосл зах =КрП2h / d
де Кр - коефіцієнт, який враховує місце розташування сховища;
Кр=8 - в районі забудови;
Кр =4 - окремо розташоване;
n-кількість шарів матеріалів в перекритті сховища;
hi-товщина і-го шару перекриття, см;
di - товщина шару, який послаблює радіацію у 2 рази.
2. Визначають потрібні захисні властивості споруд:
а) За ударною хвилею ∆ Рф потр = ∆ Рф мах - максимальний надмірний тиск, ударної хвилі, що очікується на об’єкті визначається так:
розраховується найближча можлива відстань до центра вибуху:
Rmin = R м - rвідх
де R м - віддалення об’єкта від точки прицілювання (тп);
rвідх - ймовірне максимальне відхилення центру вибуху від точки прицілювання.
В таблиці (додаток 1 ) знаходимо ∆ Р ф мах для очікуваної потужності вибуху (боєприпасу) q , виду вибуху і Rmin
б) За радіоактивним забрудненням Кпосл потр - потрібний коефіцієнт послаблення радіації розраховується за формулами:
від радіоактивного забруднення:
де Р1mах - максимальний рівень радіації, очікуваний на об’єкті ( визначається в таблиці Додаток 2 на відстані R min для заданої потужності вибуху q та швидкості середнього вітру VCB).
tn - початок опромінювання ( зараження об’єкта) відносно вибуху
tn = Rmin/ Vcb+1, год
tk - кінець опромінювання, год.
tk=tn+96
Дв - установлена доза радіації, Р. На 4 доби (96 год.) Дв = 50 Р.
від проникаючої радіації
Кпосл пр потр = Дпр mах / Дв
де Дпр mах - доза проникаючої радіації на відстані Rmin для заданої потужності вибуху q , визначається з Додатку 3.
3. Порівнюються захисні властивості споруди з потрібними і робляться висновки: якщо ∆Рф зах < ∆Рф потр , або Кпосл зах < К.посл потр, то захисна споруда не забезпечує потрібного захисту і з подальшої оцінки виключається.
4. Визначається показник, який характеризує інженерний захист робітників і службовців за захисними властивостями:
Кзт = (М1+М2+...+Мn) / N.
де Мі, М2 ...., Мn - місткість споруд 1,2,3,...n , захисні властивості яких відповідають потрібним, тобто забезпечують надійний захист людей від уражаючих факторів (ударної хвилі і радіоактивного зараження).
III оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд
Для забезпечення життєдіяльності людей захисні споруди обладнуються системами: повітропостачання, водопостачання, електропостачання, опалення, зв’язку, санітарно-технічними засобами.
Найважливішими є системи повітро- і водопостачання. Суть оцінки систем зводиться до визначення їх можливості кількість людей, що укриваються, може бути забезпечена повітрям і водою за існуючими на протязі встановленого строку) і потім порівнюється з потрібним.
3.1 Оцінка системи повітропостачання
1. Визначаються режими роботи, які повинна забезпечити система.
Якщо на об’єкті очікується зараження атмосфери чадним газом (СО) , в разі великих пожеж, то система повітропостачання повинна забезпечити роботу в 3-х режимах:
Режим І- "чистої вентиляції";
Режим II - "фільтровентиляції;
Режим III - "повної ізоляції з регенерацією".
Якщо зараження не очікується, то в 2-х режимах (Режим І і Режим II).
Робота системи в 3-х режимах забезпечується фільтровентиляційними комплектами (ФВК) типу ФВК-2.
Роботу в 2-х режимах може забезпечити ФВК-1.
2. Визначаються можливості наявного обладнання системи повітропостачання:
а) в режимі І можливості системи по забезпеченню повітрям людей розраховуються за формулою:
NI = nVI/WI чол,
де n - кількість комплектів ФВК .установлених у сховищі,
VI - продуктивність одного комплекту ФВК в режимі І ( 1200 м3/ год.);
WI - норма подавання повітря за годину на одну людину в режимі І ( в залежності від кліматичної зони): (в зоні І - регіон, де середня температура повітря найспекотнішого місяця року до 20°С - 8 м3/год.; в зоні II (20-25 °С) - 10 м3/год.; в зоні III ( 25-30 °С) - 11 м3/год.;); в зоні IV ( 30 °С) -13 м3/год.
Ця кількість повітря забезпечує життєдіяльність, охолодження і зменшення вологи повітря в сховищі.
б) В режимі II (фільтровентиляція) можливості системи розраховуються за формулою:
NII= nVII / WIIчол.,
де n - кількість комплектів ФВК;
VII - продуктивність одного комплекту ФВК в режимі II (300 м3/год.);
WII - норма подавання повітря за годину на одну людину в режимі II
(2 м3/год.), яка необхідна для життя.
3. Визначається показник, який характеризує захисні споруди за повітрозабезпеченням людей (за найменшими можливостями)
Кж о повіт = (N1+N2+…+Nn)/N
де N1+N2+…+Nn - кількість людей, які забезпечуються повітрям в режимі І і в режимі II в сховищах 1,2,... n;
N - чисельність найбільшої робочої зміни.
Якщо Кж о повіт<1, то визначаються необхідні заходи по підвищенню можливостей системи до потрібного рівня - забезпечення усіх людей, які можуть розміститися в сховищах.