4. Формування заготовки верху взуття.

Його особливість полягає в наданні заготовці просторової форми і закріплення (фіксація) цієї форми. Застосовують різні способи формування заготовок. По виду деформації формування може виконуватись згином, розтягом та стисненням. В залежності від прикладеного зусилля формування їх ділять на три групи: спосіб зовнішнього формування, внутрішнього та комбінованого.

При зовнішньому формуванні зусилля прикладають зовні, при внутрішньому - з середини, а при комбінованому - як зовні так і з середини.

З зовнішніх способів формування найбільш розповсюджений обтяжно-затяжний метод (послідовний або паралельно-послідовний). Процес формування заготовок цим методом складається з слідуючих операцій: підготовчих, формування розтягом та фіксація форми.

Підготовчі операції можна розділити на дві групи:

підготовка колодок до формування;

підготовка заготовок до формування.

Перша група включає операції по підготовці самої колодки і деталей, що знаходяться на її сліді і в момент формування. Операції цієї групи можуть змінюватись по послідовності і по змісту в залежності від конструкції взуття, способу формування заготовки, матеріалів, проміжних деталей. Основними операціями підготовки колодок до формування є підбір колодок, намазування устілок клеєм та сушки, прикріплення устілок, фрезерування п'яткової частини устілки.

Друга група містить операції по підготовці заготовок і проміжних деталей верху (задників і підносків). Послідовність і зміст операцій цієї групи в основному залишаються постійними для взуття різних методів формування. Незначні зміни в послідовності і режимах виконання операцій залежать від конструкції взуття, способів формування і затягування заготовок, властивостей матеріалів, що застосовуються.

Основними операціями підготовки заготовок до формування є спускання і скуйовдження затягувальної кромки, намазування затягувальної кромки клеєм і сушіння, зволоження заготовок, вклеювання задників та підносків, попереднє формування п'яткової частини заготовки тощо.

Формування розтягом заготовок верху містить обтягування і затягування. В процесі обтягування проходить правильне встановлення заготовки на колодці, основна деформація заготовки і приклеювання затягувальної кромки в носковій частині до устілки. При затягуванні проходить остаточне формування заготовки а також приклеювання її до устілки цвяхами, скобами або клеєм. Затяжка може виконуватися трьома способами: послідовним - кліщами або роликами; паралельним - пластинами; комбінованим - поєднання послідовного і паралельного способів.

В залежності від ділянки, яка підлягає формуванню, затягування заготовки ділять на три операції: затягування п'яткової частини, затягування геленкової частини, затягування носкової або носково-пучкової частин.

Теперішнім часом все ширше застосовують нову технологію і машини, які дозволяють сумістити ряд операцій:

Обтяжку і клейове затягування носково-пучкової частини заготовки (машини типу ЗНК);

Попереднє формування і затягування п'яткової частини заготовки;

Обтягування і клейове затягування геленочної і п'яткової частини заготовки.

Таке суміщення економічно вигідне, так як підвищує продуктивність і покращує якість взуття в результаті скорочення числа виконавців і переходів, зменшує основні фонди і виробничу площу, а також витрати на обслуговування обладнання.

Фіксація форми заготовки

До основних операцій, які завершують формування заготовок на колодках, відносяться гаряче формування кромки п'яткової і носкової частини сліду, розглажування верху, сушіння взуття тощо.

Сутність операції полягає в тому, щоб усунути складки на затягувальній кромці; створити чіткий перехід (ребро) між боковою поверхнею і слідом; усунути складки і зморшки на заготовці та зафіксувати утворену форму верху взуття.

Найбільш складною і відповідальною є сушка взуття. Призначення операції - видалення лишок вологи і розчинника, внесення в деталі для поліпшення їх формовочних властивостей; остаточне формування форми взуття. Сушка проводиться до і після гарячого формування сліду затягнутого взуття.

Застосування термопластичних і формованих шкіркартонних задників, еластичних підносків різко скорочує час основної сушки і загальний час витримування заготовки на колодці. В окремих випадках сушка взуття після формування виключає зовсім (наприклад, для взуття з текстильним верхом). Скорочення тривалості і виключення основної сушки приводить до втрати форми взуття після зняття її з колодки тому, що в матеріалі заготовки зберігаються великі напруги. В цих випадках для зняття напруги взуття замість сушки необхідно піддати волого-тепловій або тепловій обробці. Волого-теплова фіксація верху взуття складається з почергової обробки після формування її на колодці спочатку вологим теплим потім гарячим і холодним повітрям. Така обробка значно прискорює релаксацію напруги в матеріалах заготовки і підвищує формостійкість взуття.

При вивченні технологічного процесу формування верху взуття обтяжно-затяжним методом, слід звернути увагу на його недоліки: трудоємкість і розділення процесу, значні припуски матеріалу на затягувальну кромку і тому більшу витрату матеріалу.

Суттєвою відмінністю формування заготовок паралельним внутрішнім і зовнішнім способами від обтяжно-затяжного методу є постійна деформація при формуванні;

формування заготовок верху взуття паралельним внутрішнім і і зовнішніми способами має ряд переваг порівняно з обтяжно-затяжним методом;

процес формування дуже простий, відпадає потреба в складних обтяжно-затяжних машинах;

трудомісткість підготовчих і складальних операцій знижується;

витрати шкіри для верху взуття зменшується до 7-10% в залежності від методу кріплення низу взуття, із-за зменшення ширини затягувальної кромки.

Ці способи мають також і недоліки:

майже неможливий ремонт взуття із-за малої ширини затягувальної кромки верху;

низька формостійкість верху взуття;

потрібна висока точність зборки заготовки.

Кожний із розглянутих способів формування вимагає різних колодок, заготовок з різними конструкціями, з різними по часі етапами зволожування або пом'якшення і вставки задника й підноска. Тому перед розробкою процесу необхідно виявити фактори, які впливають на формування заготовки на колодці:

форму заготовки і характер попередньої обробки затягувальної кромки;

конструкцію і матеріал устілки;

матеріал верху заготовки, тому що він впливає на вибір способу і режиму вологості її перед формуванням на колодці, на вибір обладнання, а також на режим сушки відформованої заготовки.

На основі цих даних вибирається спосіб формування і проектується технологічний процес. При розробці технології формування потрібно типовими методами виробництва взуття.