Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Грицай дипло 5.0.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.42 Mб
Скачать

2.4 Заходи по удосконаленню транспортного процесу

Метою даного курсового проекту являється розробка заходів по удосконаленню транспортного процесу та ефективному використанні рухомого складу.

Заходи по удосконаленню транспортного процесу і раціональному використанні рухомого складу:

Факторне дослідження продуктивності автомобіля та собівартості перевезень з метою встановити характер та ступінь впливу експлуатаційних факторів на результативні показники.

Систематизація транспортних зв’язків. Складання найкоротшої зв’язуючої мережі.

Вибір оптимального рухомого складу за економічними та технічними показниками

Маршрутизація перевезень. Складання маршрутів руху із урахуванням найкоротшої зв’язуючої мережі.

Організація та механізація навантажувально-розвантажувальних робіт з метою зменшення часу на простій автомобіля під цими операціями.

Розділ 3 розрахунково-технологічний розділ

3.1 Картограма вантажопотоків

Вантажовідправником є місто Монастирище.

Вантажовідправники - споживачі, відстані до яких та партії занесені до

таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Обсяг перевезень зерна від відправників конкретним вантажоодержувачам

Місто признчення

L км

Обсяг перевезень т

Вантажообіг

Т/км

Умань

53

1,2

63,6

Вінниця

165

0,7

115,5

Крижопіль

152

1,1

167,2

Городниця

77

1

77

Жашків

60

0,95

57

Гайсин

71

0,9

63,9

Ватутіно

135

0,8

108

Ставище

83

0,75

62,25

Шпола

161

0,6

96,6

Лисянка

119

0,95

113,05

Шевченкове

148

0,6

88,8

Тетиїв

55

1,5

82,5

Р

38

ис. 3.1 Дислокація вантажоотримувачів

3.2 Побудова маршрутів руху за методом Кларка-Райта

Алгоритм Кларка-Райта передбачає комплексне вирішення задачі маршрутизації перевезень, що виконуються парком автомобілів різної вантажопідйомності, при виконанні таких перевезень на розвізних маршрутах. Використання цього методу для маршрутизації дозволяє одночасно визначати раціональні маршрути перевезення вантажів, ефективний рухомий склад для їх виконання та його кількість.

Для кожного маршруту, який спочатку передбачається як маятниковий, призначається автомобіль можливої мінімальної вантажопідйомності (вважається, що існуючий парк рухомого складу надає таку можливість) з урахуванням коефіцієнту використання вантажопідйомності. Автомобіль максимальної вантажопідйомності визначається з урахуванням умови, що кожний розвізний маршрут, який буде сформований в результаті здійснення маршрутизації методом Кларка-Райта, повинен включати 4 - 5 пунктів завозу вантажу. Автомобілі вибираються за допомогою довідника автомобільного транспорту.

Побудова початкового плану проїзду автомобілів між пунктами завозу вантажу та виграшів від об'єднання маятникових маршрутів у розвізні маршрути, за умови що такий план складається із маятникових маршрутів, на кожному із яких передбачається обслуговування одного споживача. Відстань між пунктами завозу проставляється у правій колонці кожного рядка, що відповідає певному пункту завозу вантажу. Виграші від об'єднання двох маятникових маршрутів в один розвізний маршрут проставляються у лівій колонці кожного рядка, що відповідає певному пункту завозу вантажу. Вони визначаються як різниця між сумою відстані завозу в кожний пункт двох маятникових маршрутів, які об'єднуються в один розвізний маршрут, та відстані завозу, на яку скоротиться очікуваний розвізний маршрут.

Після виконаних розрахунків та побудови початкового плану проїзду та виграшів цей план переписується з внесенням тільки величин виграшів. Окрім цього, в плані визначається індекс маршруту, який може приймати одне із можливих значень: індекс = 2 - відповідність маятниковому маршрутові; індекс = 1 - відповідність наявності першого або останнього пункту на розвізному маршруті; індекс = 0 - відповідність наявності пункту всередині розвізного маршруту.

Два маятникових маршрути за найбільшим виграшем об'єднуються в один розвізний маршрут. Об'єднання таких двох маршрутів в один можливе, якщо загальний обсяг вантажу, що буде перевозитися на такому маршруті, не перевищує існуючої вантажопідйомності автомобіля. Обсяг перевезень на маршруті не повинен перевищувати вантажопідйомність автомобіля з урахуванням його можливого завантаження. При цьому змінюється індекс маршрутів. Рядок, для якого індекс визначений як 0, більше не розглядається.

Процес закінчується, коли не залишається жодної пари маршрутів, які доцільно об'єднати в один (по причині відсутності автомобіля необхідної вантажопідйомності, будь-які інші причини).

Одним із методів, що дозволяє визначити порядок об'їзду пунктів, завозу вантажу на розробленому розвізному маршруті, є метод підсумовування по стовпчиках. Він дозволяє виконати уточнення послідовності об'їзду пунктів на кожному маршруті.

Починати уточнення маршруту необхідно із наведення матриці відстаней для кожного конкретного маршруту з розрахунком суми відстаней по стовпчиках (табл. 3.6). Після виконання цієї операції вибирають три пункти, яким відповідають більші значення сум відстаней (у порядку їх спадання). Ці три пункти утворюють вихідний маршрут, в який послідовно повинні бути включені інші пункти маршруту у порядку зменшення суми відстаней по стовпчику. Першим у вихідний маршрут включається пункт, якому відповідає більша сума по стовпчику в матриці відстаней.

Щоб знайти місце для включення чергового пункту в вихідний (або перший уточнений) маршрут, необхідно послідовно включати цей пункт між кожною парою сусідніх пунктів завозу вантажу вихідного маршруту. Пункт має бути розташований на маршруті після розрахунку для кожної пари пунктів величини приросту довжини маршруту для кожного із можливих варіантів розташування пункту, який включається. Величина приросту довжини маршруту розраховується за формулою:

Δlij = lik + lkj – lij, (3.1)

де, l - відстань, км;

k - iндекс пункту, який включається до маршруту;

i,j - індекси першого та другого пунктів із пари, яка розглядається.

Визначені величини приросту довжини маршруту показують, наскільки збільшиться довжина маршруту, який включатиме на один пункт більше, ніж вихідний маршрут. Очевидно, що мінімальна величина приросту довжини маршруту відповідає варіанту включення цього пункту між тими двома пунктами, для яких це збільшення є найменшим.

Процес повторюється до тих пір, поки у маршрут не будуть включені усі пункти у необхідній послідовності.

Процес проходитиме так:

1) max=271 (Шпола-Шевченково)

Отриманий маршрут

ВВ-Шпола-Шевченково-ВВ

Q=1.2+1.12=2.32

2) max=263 (Ватутіно-Шпола)

Отриманий маршрут

ВВ-Ватутіно-Шпола-Шевченково-ВВ

Q=2.32+1.8=4.12

3) max=240 (Лисянка – Шевченкове)

Отриманий маршрут

ВВ-Ватутіно-Шпола-Шевченково-Лисянка-ВВ

Q=4.12+1.4=5.52

4) max=190 (Вінниця-Крижопіль)

Отриманий маршрут

ВВ-Вінниця-Крижопіль-ВВ

Q=1,24+1,1=2,34

5) max =144 (Гайсин – Крижопіль)

Отриманий маршрут

ВВ-Вінниця-Крижопіль-Гайсин-ВВ

Q=2,34+1,35=3,69

6) max=104 (Тетиїв- Вінниця)

Отриманий маршрут

ВВ-Тетиїв-Вінниця-Крижопіль-Гайсин-ВВ

Q=3,69+0,8=4,49

7) max=104 (Жашків –Ставище)

Отриманий маршрут

ВВ-Жашків –Ставище-ВВ

Q=1,31+1,1=2,41

8) max=99 (Умань – Городниця)

Отриманий маршрут

ВВ-Умань-Городниця-ВВ

Q=1,2+1=2,2

9) max=51(Умань-Жашків)

ВВ-Городниця-Умань-Жашків-Ставище-ВВ

Q=2,2+2,41=4,61

Отже, отримано 3 розвізні маршрути для яких можна використовувати автомобіль КАМАЗ-43255 вантажопідйомністю 7 т,

Для отриманих маршрутів розрахуємо певні показники, а саме :

Кількість пунктів завозу nз;

Сумарний обсяг завозу вантажу , т;

Середній розмір партії вантажу, що завозиться , т;

Середня відстань доставки вантажу

Результат заносимо в табл. 3.2

Q

BB

Таблиця 3.2

Відстані

1,2

53

Умань

1,24

165

162

Вінниця

1,1

152

150

127

Крижопіль

1

77

31

182

137

Городниця

1,1

60

62

169

209

85

Жашків

1,35

71

64

94

79

88

127

Гайсин

1,8

135

85

236

223

99

116

147

Ватутіне

1,31

83

88

156

227

102

39

153

120

Ставище

1,2

161

110

265

252

128

140

178

33

123

Шпола

1,4

119

101

238

242

116

72

162

37

80

67

Лисянка

1,12

148

98

254

238

114

97

167

30

111

38

27

Шевченкове

0,8

55

114

116

179

135

51

93

130

34

161

111

136

Тетиїв

43

Таблиця 3.3

Потреба

Виграші

1,2

Умань

1,24

56

Вінниця

1,1

55

190

Крижополь

1

99

60

92

Городниця

1,1

51

56

3

52

Жашків

1,35

60

142

144

60

4

Гайсин

1,8

103

64

64

113

79

59

Ватутіно

1,31

48

92

8

58

104

1

98

Ставище

1,2

104

61

61

110

81

54

263

121

Шпола

1,4

71

46

29

80

107

28

217

122

213

Лисянка

1,12

103

59

62

111

111

52

253

120

271

240

Шевченкове

0,8

-6

104

28

-3

64

33

60

104

55

63

67

Тетиїв

44

Рис.3.2 Схема розвізно-збірних маршрутів

45

Таблиця. 3.4

Результати розрахунків розвізних маршрутів

Маршрут

lM, км

n3

, т

, км

,км

В0791190

352

4

5,52

0,79

1,38

88,0

32,3

В0122- В3- В60

377

4

4,49

0,64

1,12

94,3

107,3

В041580

209

4

4,61

0,66

1,15

52,3

44,0