Функції лімфатичної системи

Серед багатьох функцій лімфатичної системи розглянемо лише основні: дре­нажну, транспортну, захисну, кровотворну.

Дренажна функція. Через певні при­чини у кров реабсорбується тканинної рідини менше, ніж її утворює­ться внаслідок фільтрації з капілярів. Ця різниця становить близько 2-4 л на добу. Якби вона залишалась у тканинах, то це швидко призвело б до набряку тканин, при­пинення їх кровопостачання і некрозу. Відведення цієї залишкової рідини з тка­нин відбувається через лімфатичну систе­му, основною функцією якої є збирання "зайвої" тканинної рідини, тієї, що не реаб­сорбувалась, і повернення її до кровонос­ного русла, тобто дренаж тканин.

Транспортна функція. Тканинна рідина, що потрапила до лімфатичних судин і ста­ла називатись лімфою, побіжно захоплює у тканинах і переносить до кровоносного русла речовини, що важко або зовсім не проникають крізь стінку кровоносних ка­пілярів.

Найдрібніші часточки ресинтезованого у ворсинках кишок жиру — хіломікрони потрапляють лише у лімфу і за її допомогою переносяться у кров. З лім­фою не тільки повертаються у кров білки, що вийшли з крові в тканинну рідину, а й переносяться нові білки, синтезовані в орга­нах і тканинах. Так, у лімфі, що відтікає від печінки, міститься близько 60 г/л білка, в тому числі практично всі фактори системи згортання крові. Лімфа транспортує у кров також білки імуноглобуліни, що синтезу­ються в лімфатичних вузлах та інших тка­нинах.

Захисна функція лімфатичної систе­ми здійснюється головним чином лімфа­тичними вузлами. Вони виконують роль механічного фільтра, який не пропускає у кров чужорідні мікроскопічні часточки будь-якого походження, в тому числі й мікроорганізми, що потрапили в лімфатич­ні судини. Крім того, в лімфатичних вуз­лах є фагоцити, які перетравлюють біо­логічні часточки, бактерії. Захисна функ­ція лімфатичної системи полягає також у виробленні плазматичними клітинами лім­фатичних вузлів антитіл, що з течією лімфи надходять до кров'яного русла.

Кровотворна функція лімфатичної сис­теми полягає в тому, що лімфатичні вузли безперервно продукують клітини крові — лімфоцити. Частка лімфоцитів становить близько 90 % усіх клітин лімфи, а загаль­на їх кількість у лімфі коливається від 1 до 20 • 10⁹ в 1 л.

Лімфоутворення і лімфообіг

Утворення лімфи найтіснішим чином пов'язане з процесами фільтрації й реаб­сорбції тканинної рідини і підпорядкову­ється силам гідростатичного та онкотич­ного тиску, процесам дифузії й осмосу. У міру збільшення об'єму і тиску тканинна рідина починає профільтровуватись у лімфатичні капіляри і переміщуватись далі по лімфатичних судинах.

Висока проникність стінки лімфатичних капілярів пояснює однаковий склад тка­нинної рідини й лімфи.

Гідростатичний і онкотичний тиск як тканинної рідини, так і лімфи, а також їх різниці між обома рідинами дуже малі. Це й зумовлює надзвичайно повільне ут­ворення лімфи. У людини за добу утворю­ється всього 1,5-2 л лімфи, хоча швидкість цього процесу може змінюватись у досить широких межах і досягати 4 л за добу і більше.

Швидкість руху лімфи в лімфатичних судинах залежить насамперед від інтенсив­ності лімфоутворення, яка є неоднаковою в різних органах: у стані спокою вона найбільша у травному каналі та печінці (0,06-0,2 мл/хв ) і найменша — в міо­карді й нирках (0,01-0,06 мл/хв).