Кровообіг печінки.

Печінка отримує кров з артерій і ворітної ве­ни.

Кров ворітної вени - це кров, яка пройшла через органи трав­лення (підшлункову залозу, кишки). Кров виконує тут трофічну, екскреторну і секреторну функції Кровообіг печінки становить 25 % хвилинного об'єму кровообігу.

Кровоносна система печінки тісно пов'язана з її будовою. Першою особливістю кровопостачання печінки є те, що вона отримує кров із двох судин, які входять у її ворота: ворітної вени та печінкової артерії.

Ворітна вена збирає кров від усіх непарних органів черевної порожнини і прино­сить до печінки необхідні для її функціонування речовини, що всмоктали­ся у кишці.

Печінкова артерія несе від аорти кров, багату на кисень. Ці су­дини розташовані поруч і розгалужуються на більш дрібніші: часточкові, сегментарні, міжчасточкові, навколочасточкові вени та артерії. Вони разом утворюють так звані печінкові тріади. Поряд із ними розташовані також і лімфатичні судини. Міжчасточкові вени та артерії розміщені вздовж бічних граней часточок, а навколочасточкові, що відходять від них, оперізують часточки на різних рівнях.

Часточкові гемокапіляри в печінці розташовані між гілками двох ве­нозних систем - системи ворітної вени (навколочасточкової вени) та сис­теми печінкових вен (центральні вени). Такі гемокапіляри називають чу­десною венозною капілярною сіткою.

Печінка містить велику кількість гемокапілярів з широким діаметром, тому кров тече у часточках дуже повільно, що сприяє здійсненню обмінних процесів між кров'ю і клітина­ми печінки.

Кровообіг селезінки.

Кровозабезпечення селезінки здійснюється від відповідної вени і артерії. Макрофагальною системою тут руйну­ються старі еритроцити та шкідливі речовини. Звуження її судин спос­терігається під впливом симпатичної імпульсації, ангіотензину II, се­ротоніну, адреналіну. Гістамін, аденозин - навпаки, розширяють її судини. Її кровотік становить до 800 мл/хв. Будучи депо, вона містить до 100 мл крові.

Особливості кровопостачання нирки

полягають у тому, що кров, яка протікає через нирки, проходить через дві капілярні сітки і використо­вується як для сечоутворення, так і для трофіки органа. Нирки належать до органів із найінтенсивнішим надходженням крові.

Ниркові артерії постачають нирки кров'ю і розглажуються у них на дрібніші судини. До ниркового клубочка кров потрапляє через приносну артеріолу, що розпадається на капіляри, які й утворюють клубочок. Ви­носна артеріола після виходу з клубочка знову розпадається на капіляри, які густою мережею обплітають проксимальний і дистальний звивистий канальці. Цим повторно утвореним капілярам властива як сечотвірна, так і трофічна функції.

У нормі в дорослої людини через нирки проходить до 25% серцевого викиду крові (1000-1200 мл/хв). Тобто, нирки люди­ни за 1 хв отримують 1200—1400 мл крові. Враховуючи відносно невелику масу нир­ки (150 — 200 г), можна стверджувати, що нирки отримують крові більше, ніж будь-який інший орган тіла, навіть у 4 —5 разів більше, ніж серце і мозок. Проте переважна кількість цієї крові використовується не на живлення нирки, а на виконання її функ­ції — очищення крові від продуктів обміну.

Така інтенсивність кровопостачання за­безпечується тим, що ниркові артерії відходять безпосередньо від черевно­го відділу аорти (зона високого тиску крові) у вигляді короткого товстого стовбура. Крім того, невелика довжина наступних розгалужень ниркових артерій також забезпечує високий тиск у капілярах клубочка (близько 65-70 мм рт.ст.). Цьому ж сприяє і менший діаметр виносних судин порівняно із приносними, що створює підвищений опір відтоку крові з клубочка.

Кровопостачання нирок має такий ланцюг процесів:

ниркова артерія - міжчасточкові (термінальні) артерії - дугові артерії - міжчасточкові кіркової речовини - приносні артеріоли - чудесна сітка капілярів нирко­вого тільця - відвідні артеріоли (їх діаметр менший, ніж у приносних) - вторинні капіляри, які оплітають звивисті канальці кіркової речовини або прямі судини юкстамедулярних нефронів - венозні сплетіння зірчастих вен - міжчасточкові венули - дугові вени - міжчасточкові вени - нир­кова вена.

В юкстамедулярних нефронах термінальні артерії дають поча­ток прямим судинам (повторюють хід петлі Генле), які надалі впадають у дугові вени без утворення вторинної капілярної сітки. Причому діаметр приносної і виносної артеріол однаковий, що зумовлює в них тиск у 40 мм рт. ст. проти 70 мм рт. ст. в інших нефронах. У прямі артерії кров потрап­ляє з дугових і міжчасточкових артерій та виносної артеріоли.

Кровопостачання нирок має ряд особливостей:

а) дуже високий рівень кровопостачання від 20 до 25 % хвилинного об'єму кровообігу;

б) такий великий кровотік пов'язаний з процесами сечоутворення, а не з високим метаболізмом і тому не потребує великої артеріовеноз­ної різниці за 02;

в) артеріальний тиск у капілярах більший, ніж в інших органах, і становить 70 мм рт. ст., що пов'язано з процесами фільтрації; в капілярах, які обплітають канальці, артеріальний тиск дорівнює 14 - 18 мм рт. ст.;

г) подвійна капілярна сітка: капіляри мальпігієвого клубочка і капіляри, які обплітають звивисті канальці;

д) довжина капілярів більша, ніж в інших органах, і досягає 40 мм проти 0,5 мм;

є) нерівномірність кровопостачання різних шарів нирок (зменшення в напрямку від поверхневих шарів до мозкової речовини) пов'язана з великим питомим опором кровотоку тонкостінних судин і збільшенням в'язкості крові в гіперосмотичній речовині нирок;

ж) мала залежність ниркового кровотоку від системного артеріаль­ного тиску в межах 90 - 180 мм рт. ст. внаслідок вираженої його міогенної саморегуляції;

з) в юкстамедулярних нефронах еферентна артеріола не розпадається на навколоканальцеву капілярну сітку, а утворює прямі судини, які опускаються в мозкову речовину (оскіль­ки венозні та артеріальні прямі судини розміщені бік у бік і тому кон­тактують, то їх кровотік створює горизонтальний градієнт концент­рації речовин, здатний до дифузії - судинна протиточна система);

і) приносна і виносна артеріоли деяких кіркових нефронів контакту­ють з щільною плямою дистального канальця, утворюючи юкстагломерулярний апарат;

к) діаметр приносної артеріоли більший від такого виносної;

л) капіляри клубочків не анастомозують.

Грануляри - епітеліоїдні (біляклубочкові) клітини обох артеріол міс­тять ренін. Активація його виділення спостерігається при зменшенні нир­кового кровотоку внаслідок зменшення тиску в приносній артеріолі або зменшення об'єму циркулюючої крові, активації симпатичної нервової системи, зменшення концентрації Na+ в плазмі. Щільна пляма чутлива до NaС1.

Зменшення NaС1 через невідомий механізм зменшує опір афе­рентних артеріол та збільшує звільнення реніну з підвищенням опору ефе­рентних. Це повертає гломерулярну фільтрацію до норми.

Сильне подразнення симпатичних ниркових нервів та високі кон­центрації катехоламінів зменшують кровотік цього органу і відпо­відно діурез внаслідок звуження приносної і виносної артеріол.