Ефекторні механізми терморегуляції

Регуляція термогенезу. Контроль за процесами теплотворення гіпоталамічний центр терморегуляції здійснює трьома шляхами: це

• симпатична нервова систе­ма,

• соматична іннервація скелетних м'язів і

• залози внутрішньої секреції.

Вони почи­нають діяти разом чи поодинці, коли тем­пература зовнішнього середовища стає ниж­чою від комфортної.

Симпатична нервова система, ак­тивована гіпоталамусом, спричинює через (бета-адренорецептори розщеплення бурої жирової тканини й окиснення утворюва­них при цьому жирних кислот з виділен­ням значної кількості теплової енергії. Збудження симпатичної нервової системи через

альфа -адренорецептори може мобілізува­ти й інші ліпіди, але з меншою ефектив­ністю. Це нескоротливий термогенез)

Симпатична іннервація крово­носних судин шкіри. Ефекторні нейрони центру терморегуляції, гальмуючи ак­тивність симпатичних адренергічних нер­вових волокон, що іннервують шкірні су­дини, зумовлюють розширення цих судин і зростання тепловіддачі через шкіру. Нав­паки, збудження цих нервових волокон спричинює звуження судин шкіри, зменшен­ня припливу крові до поверхні тіла і зни­ження тепловіддачі.

Симпатична іннервація волосяних цибу­лин спричинює скорочення їхніх гладких м'язів, унаслідок чого піднімається шерсть чи пір'я у тварин (пілоерекція). Людина має редукований волосяний покрив тіла, і у неї пілоерекція на холоді проявляється "гусячою шкірою".

Симпатична іннервація потових залоз, на відміну від іннервації кровоносних су­дин, є холінергічною, тобто нервові закін­чення на клітинах потових залоз виді­ляють ацетилхолін. Під впливом цього ме­діатору потові залози виробляють піт, на випаровування якого витрачається знач­на кількість теплоти. За умов температурно­го комфорту піт виділяється постійно у невеликих кількостях. На холоді, коли тре­ба зменшити втрати теплоти організмом, ро­бота потових залоз припиняється, а в жар­ких умовах виділення йоту зростає.

Залози внутрішньої секреції. Гіпо­таламічний центр терморегуляції може впливати на вироблення передньою част­кою гіпофіза тропних гормонів і в такий спосіб регулювати гормональну активність щитоподібної залози, кори надниркових, ста­тевих залоз, а через них інтенсивність катаболічних процесів у ліпідному, вуглевод­ному та білковому обміні. Такий механізм утворення теплоти також належить до нескоротливого термогенезу.

Соматична іннервація скелетної мускулатури регулює тепловіддачу кіль­кома способами. По-перше, шляхом регу­ляції дихання. У тварин, позбавлених по­тових залоз, тепловіддача відбувається внаслідок посиленої вентиляції і випаро­вування вологи з поверхні легень і ди­хальних шляхів — терморегуляторне поліпное. По-друге, скелетна мускулатура на холоді надає тварині типової пози — згортання в клубок, що зменшує поверхню тепловіддачі.

Процеси теплотворення і тепловіддачі в організмі взаємопов'язані: на холоді по­силюється теплопродукція і гальмується теп­ловіддача, а в умовах високої температури, навпаки, зменшується теплотворення і зрос­тає тепловіддача. Проте в деяких випадках, наприклад під час фізичного навантаження, в організмі зростає як теплопродукція, так і тепловіддача. Усі ці реакції спрямовані па забезпечення сталості температури тіла за будь-якої температури зовнішнього середо­вища.