
- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу ( розгорнутий конспект ) .
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •Внс має деякі особливості будови та функцій:
- •Автономні ганглії, функції. Механізм передачі збудження в синапсах симпатичної та парасимпатичної нервових систем. Автономні ядра
- •Автономні вузли
- •Автономні нервові волокна
- •Медіатори автономної нервової системи
- •Інші трансмітери автономної нервової системи.
- •3. Вплив симпатичного, парасимпатичного та метасимпатичного відділів на функції організму. Автономна нервова система
- •Симпатичний відділ внс
- •Парасимпатична відділ внс
- •Мал. 165. Парасимпатична частина автономної нервової системи (передвузлові волокна зображено суцільними лініями, післявузлові — штриховими):
- •Краніальна частина.
- •Крижовий відділ парасимпатичної нервової системи.
- •Метасимпатичиий відділ внс
- •Рефлекси внс.
- •Спінальні центри регулювання автономних функцій.
- •Рефлекси стовбура мозку
- •4. Центральне регулювання в регуляції вісцеральних функцій. Роль стовбура мозку та гіпоталамуса в регуляції вісцеральних функцій.
- •Значення гіпоталамуса в регулювання автономних функцій
- •Участь ретикулярної формації, мозочка і підкіркових ядер у регулюванні автономних функцій
- •Участь кори великого мозку в регулюванні автономних функцій.
- •А. Тести для самоконтролю:
- •Б. Ситуаційні задачі для самоконтролю:
- •VI. Матеріали активізації студентів.
- •Viіі. Матеріали для самопідготовки студентів.
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Парасимпатична відділ внс
Представлена в організмі менш широко. Вона іннервує передсердя, шлунково-кишковий тракт, легені, органи малого тазу, слізні залози, очні м'язи, судини язика і слинних залоз і, можливо, артерії мозку.
Парасимпатична частина ВНС також має центральний і периферичний відділи.
Мал. 165. Парасимпатична частина автономної нервової системи (передвузлові волокна зображено суцільними лініями, післявузлові — штриховими):
/ — війчастий вузол; післявузлові волокна до: 2 — зіниці; З — сльозової залози; 4 — привушної залози; 5 — піднижньо-щелепної залози; 6 — серця; 7 — бронхів; 8 — шлунка; 9 — кишок; 10 — печінки; // — підшлункової залози; 12 — нирок; 13 — товстої кишки; 14 — сечового міхура; 15 — статевих органів. Латинськими цифрами позначено черепні нерви; S2-S4 — сегменти спинного мозку
Центральний відділ ділиться на краніальний відділ та крижовий( спинно – мозковий)
Краніальний знаходиться в середньому мозку, в мосту і в довгастому мозку.
Спинномозковий - в сірій речовині 2-4-го крижових сегментів спинного мозку.
Периферичний відділ представлений:
довгими передвузловими волокнами, що йдуть у складі окорухового, лицевого, язикоглоткового і блукаючого нервів,
периферичними вузлами (війковим, крило-піднебінним, вушним, під'язиковим, піднижньощелепним),
тазовими нутрощевими (вісцеральними) нервами, вузлами та їхніми зв'язками.
Краніальна частина.
Центральна частина має 4 парасимпатичних ядра :
1) у середньому мозку (мезенцефальний відділ):– ядро Якубовича
(окоруховий нерв ІІІ пара ЧМН);
2) у мосту та довгастому мозку (бульбарний відділ):
- верхнє слинно – видільне ядро (лицевий нерв VII пара),
- нижнє слинно – видільне ядро (язико-глотковий нерв ІX пара),
- заднє ядро (блукаючий нерв X пара).
Від ядра Якубовича прегангліонарні волокна в складі окорухового нерва прямують до війкового вузла, який лежить на бічній поверхні зорового нерва. ВІЙКОВИЙ ВУЗОЛ. До нього підходять З нервові корінці:
- чутливий - від трійчастого нерва,
- симпатичний - від верхнього шийного вузла симпатичного стовбура,
- парасимпатичний - від окорухового нерва.
Від війкового вузла постгангліонарні волокна по коротких війкових нервах підходять до м'язів , які звужують зіницю і до війкового м'яза.
Від верхнього слиновидільного ядра прегангліонарні волокна
а) в складі барабанної струни ( від лицевого нерва) входять до складу язикового нерва і підходять до під'язикового і під нижньощелепного вузлів.
нижньощелепний вузол. Розташований під нижньощелепною слинною залозою . До вузла підходять такі корінці:
- парасимпатичні - від верхнього слиновидільного ядра проміжного нерва.
під`язиковий вузол. Розташований під під`язивовою слинною залозою .
Від вузлів волокна ідуть до під'язикової слинної залози , під нижньощелепної та інших дрібних слинних залоз .
б) в складі великого кам'янистого нерва досягають крило піднебінного вузла.
КРИЛО-ПІДНЕБІННИЙ ВУЗОЛ . Розташований у крило-піднебінній ямці. До нього підходять такі нервові корінці:
- чутливий - від верхньощелепного нерва,
- симпатичний - гілки сплетіння внутрішньої сонної артерії,
- парасимпатичний - від верхнього слиновидільного ядра проміжного нерва.
Постгангліонарні волокна від цього вузла йдуть в 3-х напрямках :
1) до слізної залози і впливають на секрецію ,
2) до слизової оболонки носа і впливає на секрецію,
3) до слизової піднебіння і впливає на секрецію.
Від нижнього слиновидільного ядра прегангліонарні волокна ідуть в складі язикогорлового нерва і досягають вушного вузла.
ВУШНИЙ ВУЗОЛ .Розташований під овальним отвором .До нього підходять такі корінці:
- чутливий - від нижньощелепного нерва,
- симпатичні - від верхнього шийного вузла симпатичного стовбура,
- парасимпатичні - від язикогорлового нерва.
Від вузла відходять волокна до привушної слинної залози і впливають на її секреторну функцію та до судин твердої оболонки мозку.
Від заднього ядра блукаючого нерва прегангліонарні волокна йдуть в складі блукаючого нерва до голови, шиї, грудної і черевної порожнини, де утворюють органні сплетіння і доходять до приорганних і внутрішньорганних вузлів глотки , легень , серця, ШКТ. Короткі постгангліонарні волокна прямують до залоз слизових оболонок і гладкої мускулатури стінок внутрішніх органів і регулюють їх роботу.
Парасимпатичні волокна блукаючого нерва (X пара) регулюють функцію майже всіх внутрішніх органів: стимулюють рухову активність і секрецію травного каналу, звужують бронхи, спричинюють скорочення м'язів матки, гальмують функцію серця.