
- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу ( розгорнутий конспект ) .
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •Внс має деякі особливості будови та функцій:
- •Автономні ганглії, функції. Механізм передачі збудження в синапсах симпатичної та парасимпатичної нервових систем. Автономні ядра
- •Автономні вузли
- •Автономні нервові волокна
- •Медіатори автономної нервової системи
- •Інші трансмітери автономної нервової системи.
- •3. Вплив симпатичного, парасимпатичного та метасимпатичного відділів на функції організму. Автономна нервова система
- •Симпатичний відділ внс
- •Парасимпатична відділ внс
- •Мал. 165. Парасимпатична частина автономної нервової системи (передвузлові волокна зображено суцільними лініями, післявузлові — штриховими):
- •Краніальна частина.
- •Крижовий відділ парасимпатичної нервової системи.
- •Метасимпатичиий відділ внс
- •Рефлекси внс.
- •Спінальні центри регулювання автономних функцій.
- •Рефлекси стовбура мозку
- •4. Центральне регулювання в регуляції вісцеральних функцій. Роль стовбура мозку та гіпоталамуса в регуляції вісцеральних функцій.
- •Значення гіпоталамуса в регулювання автономних функцій
- •Участь ретикулярної формації, мозочка і підкіркових ядер у регулюванні автономних функцій
- •Участь кори великого мозку в регулюванні автономних функцій.
- •А. Тести для самоконтролю:
- •Б. Ситуаційні задачі для самоконтролю:
- •VI. Матеріали активізації студентів.
- •Viіі. Матеріали для самопідготовки студентів.
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
3. Вплив симпатичного, парасимпатичного та метасимпатичного відділів на функції організму. Автономна нервова система
залежно від свого функціонального призначення поділяється на:
симпатичний,
парасимпатичний,
метасимпатичний відділ.
Симпатичний відділ внс
Симпатична нервова система представлена в організмі більш широко. Вона іннервує всі органи, крім м'язів, матки та ЦНС.
Вона складається з двох відділів: центрального і периферичного.
Центральний розміщений у бічних рогах сірої речовини спинного мозку (бічнопроміжне ядро), починаючи від 8-го шийного до 3-го поперекового сегментів.
Периферичний відділ представлений:
короткими перед вузловими волокнами передніх корінців спинного мозку , які
перериваються на при хребтових і перед хребтових вузлах симпатичного стовбура,
вузлами симпатичного стовбура,
довгими після вузловими волокнами утворюють сплетіння навкруги крупних судин і іннервують органи , які від цих судин живляться,
проміжними вузлами і сплетеннями.
Розглянемо більш детально симпатичний стовбур .
ШИЙНИЙ ВІДДІЛ СИМПАТИЧНОГО СТОВБУРА .
Має З пари вузлів : верхній( лежить на рівні 2-3 шийних хребців) ,
середній(часто відсутній), нижній(позаду початку хребтової артерії).
Післягангліонарні волокна утворюють сплетіння навкруги сонних і
підключичних артерій і іннервують органи , які від них живляться.
Крім того , ці вузли віддають верхній, середній і нижній серцеві
нерви.
ГРУДНИЙ ВІДДІЛ СИМПАТИЧНОГО СТОВБУРА .
Має 11-12 пар вузлів , розташованих превертебрально . Післягангліонарні волокна прямують:
1) від 5-ти перших симпатичних вузлів - до грудної аорти і утворюють навкруги її грудне аортальне сплетіння та іннервують органи, які від неї живляться ( стравохід, бронхи, легені).
2) від 6 -9 грудних вузлів - з'єднаються і утворюють великий нутряний нерв,
3) від 10-11 вузлів - з'єднаються і утворюють малий нутряний нерв.
Обидва нутряні нерва проходять через діафрагму в черевну порожнину і приймають участь в формуванні черевного ( сонячного ) сплетіння.
ПОПЕРЕКОВИЙ (ЧЕРЕВНИЙ) ВІДДІЛ СИМПАТИЧНОГО СТОВБУРА.
Має 4 пари вузлів : розташовані біля поперекових хребців .
Від 2 -х верхніх вузлів волокна йдуть на утворення черевного сплетіння (разом з волокнами нижніх грудних вузлів).
Післягангліонарні волокна поперекових вузлів самі утворюють черевне аортальне сплетіння (яке іннервує органи, які живляться від черевної аорти) .Донизу черевне аортальне сплетіння поділяється на праве і ліве клубові сплетіння . Саме ж черевне сплетіння продовжується в непарне верхнє підчеревне сплетіння. Це сплетіння біля куприка роздвоюється на 2 нижніх підчеревних сплетіння .ЧАС і його дочірні сплетення іннервують органи черевної порожнини і малого тазу.
КРИЖОВИЙ ВІДДІЛ СИМПАТИЧНОГО СТОВБУРА .
Має 4 пари вузлів : розташовані на передній поверхні крижової кістки . Післягангліонарні волокна додаються до нижніх підчеревних і верхнього підчеревного сплетіння і іннервують органи малого тазу .
Симпатична нервова система загалом сприяє інтенсивній діяльності організму в стресових ситуаціях, готує організм до зусилля. Це система термінової адаптації функціональних, енергетичних, пластичних та внутрішніх захисних сил організму для його пристосування до напруженої ситуації (ерготропна адаптація).
При збудженні симпатичної нервової системи підвищується частота скорочень серця, артеріальний тиск, мобілізується глікоген печінки, зростає рівень глюкози в крові, збільшується працездатність скелетних м'язів, проте гальмується функція гладких м'язів травного каналу.
Симпатична нервова система виконує в організмі адаптаційно-трофічну функцію, регулюючи обмін речовин, трофіку та збудливість усіх органів і тканин тіла, забезпечує адаптацію організму до фактичних умов існування. Активуючи діяльність різних відділів мозку, вона мобілізує у них захисні реакції: процеси терморегулювання, імунні реакції, механізми згортання крові.
Її збудження - неодмінна умова емоцій і початкова ланка запуску ланцюга гормональних реакцій, характерних для стресу.
Під час мобілізування організму симпатичною нервовою системою нерідко змінюються багато параметрів гомеостазу. Збудження симпатичної нервової системи призводить до підвищення артеріального тиску, перерозподілу крові, викиду в кров великих кількостей глюкози і жирних кислот, активування енергетичних процесів, пригнічення функцій травного тракту, сечоутворення.