Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
M_Sam_rob_RM.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
4.83 Mб
Скачать

Тема 2.7 Складання та випробовування агрегатів.

Способи складання агрегатів , умови й ефективність застосування .

Складання типових з’єднань і передач : різьбових ,

шпонкових , шліцевих , пресових , зубчастих , ланцюгових , пасових .

Балансування деталей , вузлів . агрегатів : статичне й динамічне балансування .

Обкатка й випробовування двигунів . Основне призначення обкатки й випробовування . Технологічний процес обкатки й випробовування .

Обкатка й випробовування коробок передач : способи , обладнання , режими , технічні умови .

Вплив якості складання агрегатів на надійність і довговічність .

Організація робочих місць , техніка безпеки .

Методичні вказівки

Точність зборки характеризується величиною дійсних відхилень значень посадок (зазорів, натягів), просторового положення осей і поверхонь й інших параметрів сопрягаемих-деталей від значень, заданих технічною документацією. Необхідна точність зборки досягається наступними п'ятьма методами (ДЕРЖСТАНДАРТ 16319-80).

Метод повної взаємозамінності - метод, при якому необхідна точність зборки досягається шляхом з'єднання деталей без їхнього вибору, підбору і або зміни розмірів. Наприклад, точність зборки корінних і шатунних підшипників двигуна визначається величинами допусків розмірів деталей, що сполучають, на діаметр гнізда під вкладиші

Метод неповної взаємозамінності - метод, при якому необхідна точність зборки досягається не у всіх з'єднань при сполученні деталей без їхнього вибору, підбора або зміни розмірів, а в заздалегідь обумовленої їхньої частини, тобто певний відсоток (або частки відсотка) з'єднань не задовольняє вимогам точності зборки й вимагає розбирання й повторної зборки.

Наприклад, у з'єднанні штовхач клапана

Метод групової взаємозамінності є найбільш ефективним (так званий селективний метод)— метод, при якому необхідна точність зборки досягається шляхом з'єднання деталей, що належать до однієї з розмірних груп, на які вони попередньо розсортовані. Даний метод є найбільш ефективним, що забезпечує високу точність зборки при економічній точності й вартості обробки деталей, що сполучають.

Метод регулювання - метод, при якому необхідна точність зборки досягається шляхом зміни розміру однієї з деталей (або групи деталей) з'єднання, називаної компенсатором без зняття шару маталу. Наприклад, необхідна точність осьового зазору (натягу) з'єднань із конічними підшипниками кочення.

Метод пригону - метод взаємозамінності, при якому необхідна точність зборки досягається шляхом зміни розміру компенсатора зі зняттям шару маталу. Наприклад, необхідна точність посадки плунжера в гільзі або герметичність у з'єднанні клапана - сідло досягається шляхом притирання.

Способи збирання виробів систематизуються по наступних основних ознаках:

По об'єкту збирання діляться на:

  • Вузлову: збирання поршня із шатуном і кільцями, колінчатого вала з маховиком і зчепленням, головки циліндрів із клапанними механізмами,

  • загальну. складання агрегатів з вузлів, складання автомобіля з агрегатів і вузлів.

По послідовності збирання діляться:

  • послідовну (операції виконують­ся одна за іншою),

  • паралельну (операції виконуються одночасно).

  • послідовно-паралельну (операції виконуються й одна за іншою, і одночасно).

За рівнем механізації й автоматизації процесу збирання розділяють на:

  • ручну,

  • механізовану,

  • автоматизовану,

  • автоматичну.

По стану об'єкта складання виділяють:

— стаціонарне (нерухоме),

- рухоме збирання з безперервним або періодичним переміщення виробу, що збирається,

По організації виробництва виділяють:

  • типову потокову,

  • групову (потокову й не потокову),

— одиничну — як найпоширеніший вид організації збирання на існуючих ремонтних підприємствах.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]