3.1. Судовий розгляд справи судом касаційної інстанції
У касаційному порядку справа розглядається колегією у складі п'яти суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.333 ЦПК). На нашу думку, таке положення закону порушує конституційний принцип, закріплений у ч. 2 ст. 6 ЦПК, де йдеться про те,що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи. Пункт 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права закріплює норму, відповідно до якої кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і прилюдний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону. Тому особи, які беруть участь у справі, мають повідомлятися про слухання їх справи, але їх явка може бути необов'язковою. У разі необхідності особи, які брали участь у справі, можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого суду розглядається.
Суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги. Крім того, мають оголошуватися не лише основні доводи касаційної скарги, але й заперечення проти неї, якщо вони є у справі.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.
У своїх поясненнях сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.
Висновки
Касаційне провадження — це стадія кримінального процесу, змістом якої є перегляд (перевірка) за касаційними скаргами та касаційними поданнями сторін рішень місцевих судів, що набрали чинності, та рішень апеляційних судів, постановлених ними по першій або по другій інстанції, що не набрали чинності.
Право учасників кримінального процесу на касаційне оскарження судового рішення регламентовано п. 8 ч. З ст. 129 Конституції України, ст. 12 Закону України "Про судоустрій України" та главою 31 КПК.
Касаційне провадження виникло у Франції та набуло під час свого розвитку рис "змішаної" і чистої касації.
Адвокат вправі оскаржити в касаційному порядку вирок будь-якого
суду, крім Верховного Суду України, бо він набирає чинності негайно
після його проголошення (ч. 1 і 5 ст. 347 КПК).
Касаційне оскарження вироку є обов'язком адвоката, який здійснював захист у суді першої інстанції, якщо він вважає вирок неправильним і таку думку поділяє підзахисний.
Список використаної літератури:
1. Цивільний процесуальний кодекс України вiд 18_03_2004 № 1618-IV
2. Тертишніков B.I. Цивільний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. — X., 2002.
3. Тертишніков B.I. Цивільний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. —Х.,2004.
4. Фурса С.Я. Окреме провадження в цивільному прцесі України. – К., 1999.
5. Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України. Академічний курс: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Київ: ІнЮре, 2005.
6. Чорнооченко C.I. Цивільний процес України: Навчальний посібник. — К:Центр навчальної літератури, 2004.
7. Цивільне процесуальне право України / За ред. проф. В.В. Комарова. – Х., «Основа», 1992.
8. Шинелева Т. . Кассационная инстанция: правовое положение сторон.// Юридическая практика. - 2002. - № 16. - 11 февраля.
9.http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5076-17