3. Визначення чисельності окремих категорій персоналу піддприємства.

Визначення чисельності персоналу залежить від специфіки підприємства, особливостей його функціонування, належності до певної галузі економіки. Ці розрахунки будуть різними для підприємств масового і серійного виробництва та підприємств одиничного й дослідного виробництва. Крім того, на підпри­ємстві, яке докорінно диверсифікує свою діяльність, такі розра­хунки будуть складнішими, ніж на підприємстві, що тільки розширює обсяги виробництва.

Планування чисельності персоналу на промисловому під­приємстві починається з оцінювання, що передбачає інвента­ризацію робочих місць, виявлення кількості працівників, задіяних у кожній операції, що забезпечує реалізацію кінцевої мети (створення продукції, надання послуг). Аналіз і подальші роз­рахунки проводять за категоріями працівників (робітники, спеціалісти, службовці, керівники), а для кожної з них — за професіями, спеціальностями, кваліфікацією.

До працівників розумової діяльності можна застосувати систему інвентаризації трудових навичок або спеціальностей, тобто реєстрацію про­фесійних навичок службовців із зазначенням кількості праців­ників, які володіють ними.

Розрахунки чисельності спираються не лише на кількісну та якісну оцінку персоналу, але й на можливий рівень його використання та аналіз чинників, що впливають на цей рівень (технічних, організаційних, соціально-економічних).

Об'єктами аналізу в такому разі стають:

• номенклатура виготовлюваної продукції та надання послуг;

• втрати робочого часу та їх причини;

• характер та порівняння технологічних процесів і устаткування;

• прогресивність і відповідність сучасним вимогам організації праці та виробництва;

• рівень мотивації трудової діяльності;

• норми обслуговування та виробітку, рівень фактичного виконання норм тощо.

Таким чином, планову чисельність персоналу окремих кате­горій працівників визначають конкретною специфікою їхньої професійної діяльності та галузевими особливостями функціонування того чи іншого підприємства. Але у всіх випадках вона має базуватися на врахуванні можливої економії витрат праці за чинниками.

Для визначення загальної чисельності промислово-виробничого персоналу на плановий період використовують метод ко­ригування базової чисельності:

де Чпл — загальна чисельність промислово-виробничого персо­налу, необхідна для забезпечення планового обсягу виробництва, осіб;

Чб — чисельність промислово-виробничого персоналу за ба­зовий період, осіб;

AV — плановий темп зростання обсягу виробництва про­дукції, %;

АЧ — сумарна зміна чисельності за факторним розрахунком можливого зростання продуктивності праці, осіб.

Точнішим є метод розрахунку планової чисельності за тру­домісткістю виробничої програми:

де Гсум — сумарна трудомісткість виробничої програми плане

вого року, нормо-год;

Грп — розрахунковий ефективний фонд робочого часу одне

го працівника, год (табл. 4.1);

Кви — середній коефіцієнт виконання норм на підприємстві Планову чисельність основних робітників (Чшл р) за нормам]

виробітку можна обчислити за такою формулою:

де NnJl — обсяг продукції на плановий період, од.;

Нвіір — годинна норма виробітку одного робітника, од.

Планову чисельність основних робітників, зайнятих контролем технологічного процесу, управлінням апаратами, маши­нами, розраховують за нормами обслуговування:

де т0 — кількість одиниць устаткування, що обслуговується;

пзм — кількість змін роботи устаткування на добу;

Но6 — норма обслуговування одиниці устаткування (маши­ни), тобто кількість об'єктів на одного робітника, од.;

Кяо — коефіцієнт переведення явочної чисельності в обліко­ву, який розраховують за формулою

де / — плановий відсоток невиходів робітників на роботу.

Таблиця 4.1. Баланс робочого часу середньооблікового праців­ника

Елемент робочого часу	Очікувані результати
Кількість календарних днів	365
Вихідні та святкові дні	114
Номінальний фонд робочого часу, днів	251
Невиходи на роботу, днів	34
З них:
чергові відпустки	21
у зв'язку з непрацездатністю	5
виконання державних обов'язків	2
з дозволу адміністрації	1
додаткові відпустки	3
прогули	1
цілодобові простої	1
Явочний робочий час, днів	217
Номінальна тривалість робочого дня, год	8,0
Внутрішньозмінні втрати робочого часу, год	0,5
Фактична тривалість робочого дня, год	7,50
Ефективний фонд робочого часу за рік, год	1627,5

Планову чисельність робітників (в основному допоміжних), для яких неможливо встановити норми обслуговування та роз­рахувати трудомісткість робіт, визначають за формулою

де прм — кількість робочих місць допоміжних робітників.

Чисельність управлінського персоналу (керівників, фа­хівців, службовців) визначають за типовим штатним розкла­дом (схемами, моделями), виробленими наукою управління та практикою у тій чи іншій сфері діяльності. Кількість праців­ників управління у кожній групі визначають згідно з діючими нормативами чисельності на підприємстві.