Тема 1. Поняття адміністративного процесу.

1. Адміністративний процес і предмет адміністративного права.

Предмет адміністративного права - сукупність суспільних відносин, що складаються в процесі організації та діяльності виконавчої влади, а також пов'язаних з внутрішньою організацією діяльності державних органів, інших державних організацій та органів місцевого самоврядування, застосуванням заходів адміністративного примусу, реалізацією й захистом прав і свобод громадян у сфері виконавчої влади та здійсненням окремими недержавними формуваннями делегованих їм повноважень і функцій виконавчої влади.

Поняття "адміністративний процес" поєднує два поняття "адміністративно-юрисдикційний процес" та "адміністративно-процедурний процес".

Під адміністративно-юрисдикційним процесом слід розуміти діяльність уповноважених органів виконавчої влади (посадових осіб) з вирішення спірних питань застосування норм матеріального адміністративного права, з оцінки правомірності поведінки тих чи інших осіб а також щодо з необхідності, в обумовлених законом випадках, застосування заходів адміністративного примусу.

Адміністративний процес - це форма застосування норм матеріального адміністративного права при реалізації органами виконавчої влади (посадовими особами) їх компетенції. Проте, межі адміністративно-процесуальної діяльності в такому розумінні значно ширші, тому що у цьому порядку проходить реалізація приписів не тільки адміністративно-правових норм, а й правових норм інших галузей права (фінансового, житлового, кооперативного та ін.).

2. Широке і вузьке розуміння адміністративного процесу в сучасному українському адміністративному праві.

До цього часу в адміністративно-правовій науці існує два підходи до розуміння адміністративного процесу, за-лежно від яких визначається його обсяг і зміст.

У теорії адміністративного права вони одержали назви:

вузького підходу до розуміння адміністративного процесу;

широкого підходу до розуміння адміністративного процесу.

Вузьке розуміння адміністративного процесу пов'язано з його трактуванням як явища, що існує для вирішення су-перечок і застосування заходів адміністративного примусу, тобто за аналогією із судовим процесом. У цьому випадку адміністративний процес ототожнюється з юрисдикцій-ним процесом органів управління.

Широке розуміння ад-міністративного процесу пов'язане з визнанням того, що ним охоплюється будь-яка діяльність виконавчо-розпо-рядчих органів з реалізації матеріальних норм адміністра-тивного права, тобто адміністративний процес виступає як порядок реалізації адміністративно-правових норм під час вирішення конкретних управлінських справ.

3. Понятя адміністративно-процесуальних норм.

Адміністративно - процесуальна норма вид адміністративно - правової норми , що визначає підстави, порядок та умови реалізації матеріальної норми адміністративного права . Адміністративно - процесуальна норма регламентує порядок діяльності органів та посадових осіб державного управління ( виконавчої влади ) з реалізації покладених на них повноважень . Особливості адміністративно - процесуальних норм: є різновидом адміністративно -правових норм ;

виконують службову , що забезпечує роль по відношенню до матеріальних адміністративно -правовим нормам ; мають встановлену структуру ( будова) ;

містяться в певних джерелах ; забезпечуються примусовою силою держави ; порушення адміністративно - процесуальних норм тягне за собою притягнення винних до юридичної відповідальності . За сферою регулювання існують такі види адміністративно - процесуальних норм: регламентують суспільні відносини у сфері економіки , які регламентують суспільні відносини в адміністративно - політичній сфері , які регламентують суспільні відносини в соціально -культурній сфері , які регламентують суспільні відносини у сфері міжгалузевого управління . За обсягом регулювання: загальні та спеціальні норми . За юридичною силою : норми законів і норми підзаконних актів. По дії в часі : строкові , безстрокові і спеціальні норми . По дії в просторі : діючі в межах Російської Федерації , які у межах регіону (федерального округу ) , що діють на території суб'єкта РФ , які у межах муніципального освіти , локальні , що діють на території підприємства , установи , організації .

4. Понятя адміністративно-процесуальних відносин.

1.  Адміністративно-процесуальні правовідносини складають органічну частину системи правових відносин і володіють такими основними рисами.

Адміністративно-процесуальне відношення є юридичним зв'язком між конкретними суб'єктами, що володіють певними процесуальними правами й обов'язками. Воно може виникнути мінімум між двома суб'єктами, виявляючись у даному випадку як передбачений правовою нормою юридичний взаємозв'язок між ними. Адміністративно-процесуальне правовідношення не може існувати у вигляді загальнорегулятивного.

2. Адміністративно-процесуальне правовідношення передбачає визначеність взаємної поведінки його суб'єктів, що приписується  відповідними  правовими  нормами.  При  цьому ступінь визначеності взаємної поведінки суб'єктів залежить від змісту того чи іншого виду адміністративно-процесуальних правовідносин, зумовленого  характером  тієї  сфери  державного життя, у межах якої воно виникає. Більшою визначеністю характеризується  процесуальний  статус  суб'єктів  юрисдикційних проваджень, що складаються з приводу вирішення спорів.

3.  Адміністративно-процесуальні правовідносини завжди виникають на основі правових норм. Процесуальні публічні відносини можуть існувати тільки як правові відносини.

4.  Реалізація будь-якого адміністративно-процесуального правовідношення, як і всякого правового відношення взагалі, забезпечується заходами державного впливу.

5. Поняття адміністративної справи.

Адміністративна справа (справа адміністративної юрисдикції) — 1) форма об’єктивізації (зовнішній вираз, матеріальна оболонка) будь-якого питання, яке вирішується шляхом застосування норм адміністративного права і прийняття владного рішення компетентним суб’єктом; 2) переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб’єкт, який основі законодавства здійснює владні функції.

6. Поняття адміністративного провадження.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення — особливий різновид адміністративного процесу, який значною мірою врегульований правовими нормами, що сконцентровані в розділах IV та V КпАП (глави 18—33). Провадження у справах про адміністративні правопорушення - це діяльність учасників адміністративно-деліктних відносин щодо розгляду та вирішення адміністративних справ, зокрема, щодо застосування адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення.

7. Поняття стадії адміністративного провадження.

Стадія - така порівняно самостійну частину провадження, яка поряд з його загальними завданнями має властиві тільки їй завдання й особливості. Стадії відрізняються одна від одної і колом учасників провадження, характером проваджуваних дій та їх юридичною роллю.

Провадження має чотири стадії: адміністративне розслідування; розгляд справи; перегляд постанови; виконання постанови.

Система стадій і етапів провадження може бути представлена таким чином: 1. Адміністративне розслідування: а) порушення справи; б) встановлення фактичних обставин; в) процесуальне оформлення результатів розслідування; г) направлення матеріалів для розгляду за підвідомчістю; 2. Розгляд справи: а) підготовка справи до розгляду і заслуховування; б) заслуховування справи; в) прийняття постанови; г) доведення постанови до відома; 3. Перегляд постанови: а) оскарження, опротестування постанови; б) перевірка законності постанови; в) винесення рішення; г) реалізація рішення; 4. Виконання постанови: а) звернення постанови до виконання; б) безпосереднє виконання.