Пожежні кран-комплекти

Пожежний кран-комплект (ПКК) встановлюється у шафі, навісній, вбудованій або підлоговій, і складається із вхідного запірного вентиля або крана, встановленого на трубопроводі протипожежного водопостачання та осна­щеного з'єднувальною головкою, напірного рукава, пожеж­ного ствола й утримувача напірного рукава.

У тримувачі фарбуються в червоний колір, за винятком тих випадків, коли вимоги дозволяють використання інших кольорів.

У маркуванні ПКК зазначаються:

• назва виробника (постачальника) та (або) торговельна марка;

• номер національного (європейського) стандарту;

• рік виготовлення;

• максимальний робочий тиск;

• довжина та діаметр рукава;

• еквівалентний діаметр ствола (зазначається на стволі).

Пожежні кран-комплекти забезпечуються інструкціями з експлуатації, які розміщуються на ПКК або поряд із ним. Виробник (постачальник) зобов'язаний надати настанову з монтажу ПКК.

Для перевірки відповідності ПКК інструкціям виробника провадиться облік точного плану встановлення кран-комплекта й технічних характеристик обладнання.

Періодичні огляди ПКК провадить відповідальна за пожежну безпеку об'єкта особа в терміни, які залежать від умов навколишнього середовища та (або) пожежної небезпеки (пожежного ризику). Мета огляду — переконатися в тому, що кожний ПКК:

• встановлений у належному місці;

• забезпечений інструкцією з експлуатації;

— не має видимих дефектів та ознак корозії або течі.

Обстеження й технічне обслуговування ПКК провадить фахівець із належною кваліфікацією. ПКК перевіряють із розгорнутим рукавом, який перебуває під тиском, за такими пунктами:

1. обладнання не пошкоджене, до нього є вільний прохід, його складові та деталі не мають течі, а також ознак корозії;

2. поряд із ПКК є інструкція з експлуатації;

3. місце встановлення ПКК чітко позначене;

4. кронштейни для встановлення ПКК достатньо міцні, придатні до використання за призначенням і надійно закріплені у стіні;

5. потік води є постійним і достатнім (рекомендується визначати це з використанням індикатора потоку води та манометра тиску);

6. манометр тиску працює задовільно в межах робочого діапазону;

7. рукав на всій довжині не має тріщин, викривлень, ознак стирання або пошкодження. У разі виявлення дефектів рукав слід замінити або провести контрольні його випробування за максимального робочого тиску;

8. рукавні затискачі або кріплення належного типу;

9. рукавний барабан вільно обертається в будь якому напрямку;

10. стержні котушок вільно обертаються, самі котушки здатні обертатися на 180°;

10. запірний вентиль належного типу й працює;

10. автоматичний запірний та ізоляційний допоміжний вентилі (за їх наявності) працюють;

11. гнучкі трубопроводи не мають ознак стирання або пошкодження;

12. шафа не має ознак пошкодження, її дверцята легко відчиняються;

10. ствол належного типу й легкий у керуванні;

16) утримувач пожежного рукава перебуває у справному стані;

17) ПКК перебуває в готовності до негайного використання.

Якщо ПКК потребує всебічного технічного обслуговування, на нього слід нанести маркування «НЕСПРАВНИЙ», про це належить повідомити ко­ристувача/власника.

Кожні п'ять років усі рукави мають проходити випробування за максимальним робочим тиском згідно з ЕИ 6 71 -1 та (або) ЕИ 6 71 -2.

За статистикою Міжнародного технічного комітету із запобігання й гасіння пожеж, у країнах, які входять до цієї міжнародної організації, близько 20% загорянь ліквідується первинними засобами пожежегасіння. В той же час, в Україні тільки 8,2% пожеж ліквідується за допомогою вогнегасників. Одна з причин недостатня забезпеченість первинними засобами пожежегасіння. Друга, не менш важлива причина: величезна кількість продавців не виконує вимог держави щодо протипожежних засобів і продають неякісну продукцію Адже нерідко буває, що вогнегасник не спрацьовує. Особливо часто таке трапляється при загорянні автомобіля. Напевно, кожен хоч раз бачив на дорозі обгорілі залишки автомобіля і розкидані довкола вогнегасники. Фахівці стверджують, що дуже часто ці вогнегасники несертифіковані. Згідно з правилами дорожнього руху, у салоні кожного автомобіля, окрім аптечки, повинен бути вогнегасник. Водії думають, що якщо аптечка ще, може, колись і знадобиться, то вогнегасник точно буде ні до чого. Тому здебільшого власники автомобілів купують вогнегасники "для інспекторів ДАІ", аби ті не чіплялися і не виписували штрафи за відсутність вогнегасника в салоні авто. Через те інколи здається, що водіїв узагалі не цікавить, який вогнегасник вони купують: сертифікований чи несертифікований, робочий чи неробочий, є на ньому дата виготовлення та інструкція чи немає. Тому, на жаль, лише при загорянні автомобіля виявляється, що вогнегасник неробочий. Проте тоді це вже не має жодного значення. Бо після бою, як відомо, руками не махають.

Такі ж ситуації часто трапляються під час пожеж у громадських та адміністративно-побутових будинках, в яких на кожному поверсі повинно бути не менше двох переносних (порошкових, вуглекислотних) вогнегасників з масою заряду вогнегасної речовини п'ять кг і більше. На жаль, більшість людей лише в останню мить перед перевіркою фахівців Держпожнагляду відвідують найближчий торговельний заклад, аби придбати вогнегасник, бо знають, що це необхідно, відповідно до правил пожежної безпеки, але майже ніхто не замислюється чи дієздатний він.

Повірте, що спроба ліквідувати загоряння несправним вогнегасником може коштувати дуже дорого. Тому краще купити вогнегасник за більшу ціну, але сертифікований, аніж дешевший, у якого вже закінчився термін придатності