
- •Для безпеки робочого місця
- •Оповіщення про пожежу
- •Дії під час пожежі
- •Засоби гасіння пожеж
- •Пожежні кран-комплекти
- •Яким же повинен бути сертифікований вогнегасник? На що звертати увагу при покупці вогнегасника? Які де правильно його зберігати та розташовувати? і де правильно його зберігати та розташовувати?
- •Вимоги безпеки під час експлуатації вогнегасників
- •Щит пожежний
- •Способи гасіння пожеж. Вогнегасні речовини
- •Уникнути трагедії можна
- •Заходи пожежної безпеки в побуті
- •Вогонь, вода й пожежні відра
- •Бочка як пожежний інвентар
Міські курси І категорії м. Одеса
Навчально – методичного центру цивільного захисту
та безпеки життєдіяльності Одеської області
Рекомендації керівникам об’єктів
Перерозглянуто та схвалено на методичній нараді
протокол № - від _ _2011 р.)
м. Одеса, 2011 р.
Зміст
Для
безпеки робочого місця
3
Оповіщення про безпеку 3
Дії під час пожежі 5
Засоби гасіння пожеж 9
Умови виникнення та основні причини пожеж 12
Пожежна техніка: 16
пожежні кран-комплекти;
вогнегасники, вимоги безпеки під час експлуатації вогнегасників;
щит пожежний.
способи гасіння пожеж, вогнегасні речовини 23
Уникнути трагедії можна 26
Заходи пожежної безпеки в побуті 30
Історія пожежної справи: 32
вогонь, вода й пожежні відра
бочка як пожежний інвентар
Для безпеки робочого місця
Пожежна небезпека агрегатів та установок, що встановлені у приміщенні (споруді), головним чином це стосується електроустановок і приладів опалення, від порушення правил експлуатації яких, найчастіше виникають пожежі на підприємствах. Забороняється експлуатувати кабелі та проводи з пошкодженою ізоляцією або такою, яка в процесі експлуатації втратила захисні властивості; залишати під напругою кабелі та проводи з неізольованими струмопровідними жилами, а також користуватися пошкодженими розетками, відгалужувальними й з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, зокрема лампами, скло яких має сліди затемнення або опуклості.
В усіх приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються й не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів, а також із мереж їх живлення потрібно зняти напругу (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, які відповідно до вимог технології працюють цілодобово). Несправності в електромережах та електроапаратурі, що можуть спричинити іскріння, коротке замикання, понаднормоване нагрівання горючої ізоляції кабелів і проводів, зобов'язаний негайно ліквідовувати черговий персонал.
Що стосується приладів опалення, не можна залишати печі, які топляться, без догляду; користуватися печами, які мають тріщини; сушити й складати на них одяг, дрова, інші горючі предмети та матеріали; застосовувати для розпалювання печей; топити вугіллям, коксом і газом печі, не пристосовані для цієї мети; здійснювати топлення печей під час проведення у приміщеннях масових заходів.
Не можна експлуатувати установки в разі підтікання рідкого палива або витікання газу з системи паливоподачі; розпалювати установки без попереднього продування; подавати паливо, коли форсунки або газові пальники вже згасли.
Неприпустимо експлуатувати технологічне обладнання в небезпечних аварійних режимах роботи (перевантаження, поява іскор, диму тощо).
Значну увагу слід приділити підтриманню належного протипожежного режиму. На кожному підприємстві, з урахуванням пожежної небезпеки, наказом керівника встановлюється відповідний протипожежний режим, яким визначаються:
- можливість куріння (місце для куріння), застосування відкритого вогню, електронагрівальних приладів;
- порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних);
- правила проїзду та стоянки транспортних засобів;
- місця для зберігання й допустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно перебувати у виробничихприміщеннях та на території (в місцях зберігання);
- порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір'я, очищення повітропроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;
- порядок знеструмлення електрообладнання в разі пожежі;
- дії працівників у разі виявлення пожежі.
Оповіщення про пожежу
Основне завдання системи оповіщення людей про пожежу.
Основне завдання такої системи - своєчасно попередити персонал і клієнтів, які перебувають на об'єкті, про виникнення пожежі та небезпеку в межах об'єкта. Зазвичай для цього використовують гучномовці, звукові сигнали тривоги, телефонну мережу. До цих засобів завжди слід тримати вільним, використовуватися вони можуть тільки у разі виникнення пожежі або її ознак.
Від 1 жовтня 2007 року введено в дію національний стандарт України ДСТУ І8О 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір, яким, зокрема, встановлено знаки наявності засобів оповіщення про пожежу й засобів ручного керування.
Знак «Пристрій ручного ввімкнення»
Цей знак призначається для позначення ручного пожежного оповіщувача або пристрою ручного керування системи протипожежного захисту (наприклад, стаціонарної системи пожежегасіння).
Знак
«Звуковий оповіщувач»
Цей знак використовується окремо або разом зі знаком «Пристрій ручного ввімкнення», якщо пожежний оповідач вмикає звуковий сигнал тривоги, котрий одразу сприймається
людьми, які перебувають у приміщеннях.
З
нак
«Телефон»
Цей знак використовується в разі надзвичайної ситуації й позначає або вказує місце розташування телефону, придатного для подачі оповіщення в разі пожежі.
Витяг із п.6.3,2 «Правил пожежної безпеки в Україні»
Внутрішні пожежні крани слід установлювати в доступних місцях - біля входів, у вестибулях, коридорах, проходах тощо. При цьому їх розміщення не повинно заважати евакуації людей.
Кожен пожежний кран має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.
Пожежний рукав необхідно утримувати сухим, складеним у «гармошку» або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново.
Використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов'язаних з пожежегасінням, не допускається. У вибухопожежонебезпечних приміщеннях за наявності пилу пожежні крани повинні бути укомплектовані пожежними стволами, що подають воду як суцільним струменем, так і розпиленим.
Пожежні крани повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафах, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцятах шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ Цвета сигнальньїе и знаки безопасности*. Спосіб установлення пожежного крана повинен забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана повинен виключати різкий залом пожежного рукава у місці його приєднання.
На дверцятах пожежних шаф із зовнішнього боку повинні бути вказані після літерного індексу «ПК» порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони.
Зовнішнє оформлення дверцят повинно відповідати вимогам чинних стандартів.
Пожежні крани не рідше одного разу на шість місяців підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.
Пожежні крани повинні постійно бути справними і доступними для використання.
* 2007 року набув чинності ДСТУ І8О 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 30.03.2007 №71