Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пособие_Линник.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.29 Mб
Скачать

Тема 2. Формування дослідницької поведінки молодших школярів за методикою о.Савенкова

Ключові поняття: дослідницька поведінка, дослідницькі уміння, проблема, проблемна ситуація, класифікація, спостереження, експеримент, дослід.

Актуалізація опорних знань:

1. Назвіть основні способи дослідження, із якими знайомляться діти молодшого шкільного віку.

2. Дайте визначення поняттям „спостереження”, „експеримент”, „дослід”.

3. Чим відрізняється дослід від експериментування?

4. Пригадайте структуру досліду та експерименту.

Основні питання теми

1. Структура дослідницької поведінки.

2. Розвиток уміння бачити проблеми.

3. Спостереження та експерименти.

4. Методика проведення навчальних досліджень із молодшими школярами.

1. Структура дослідницької поведінки.

Згідно Державного стандарту початкової освіти, компетентність молодшого школяра у освітньої галузі “Людина і світ” передбачає досвід дослідницької діяльності. Російським ученим О.Савенковим розроблена концепція формування дослідницької поведінки молодшого школяра.

Дослідницька поведінка в інтерпретації О.Савенкова розглядається як поведінка, що спрямована на вивчення об’єкту та має в основі психічну потребу у пошуковій активності. Відповідно, дослідницьке навчання – це навчання, побудоване на фундаменті дослідницької поведінки.

Для розв’язання дослідницьких задач необхідні навички логічного та творчого мислення. У зв’язку з цим О.Савенков визначає наступні уміння, що складають підґрунтя дослідницької поведінки: уміння бачити проблеми, задавати запитання, висувати гіпотези, давати визначення поняттям, класифікувати, спостерігати, проводити експерименти, робити висновки та умовиводи, структурувати матеріал, доводити та захищати ідеї [47, с. 100].

У сучасній теорії дослідницького навчання виокремлюються три рівня його реалізації на практиці:

1. Викладач ставить проблему та визначає стратегію й тактику її рішення.

2. Викладач ставить проблему, але метод її рішення учень шукає самостійно (на цьому рівні може використовуватись колективний пошук).

3. Постановка проблеми, пошук методів її дослідження та розробка рішення здійснюється учнями самостійно.

2. Розвиток уміння бачити проблеми

2. Розвиток уміння бачити проблеми.

Одним із ключових умінь у структурі дослідницької поведінки молодшого школяра, за О.Савенковим, є уміння бачити проблеми. Розглянемо це уміння більш докладно. З’ясуємо спочатку сутність ключових понять.

Проблемною ситуацією є будь-яка теоретична або практична ситуація, що не має рішення, а тому примушує зупинитися та задуматися.

Проблема – задача, що містить протиріччя між знанням та незнанням.

Уміння бачити проблеми – інтегративна властивість особистості, що характеризує мислення людини. О.Савенков пропонує спеціально розроблені вправи для розвитку цього вміння.

Вправа “Поглянь на світ іншими очима” Прочитайте дітям невелике оповідання:

Вранці небо вкрилося чорними хмарами, пішов сніг. Великі снігові хлоп’я падали на будинки, дерева, тротуари, газони, дороги…

Завдання: продовж оповідання кількома способами: ти просто гуляєш на дворі з друзями; ти водій вантажівки, що їде по дорозі; ти ворона, що сидить на дереві; зайчик у лісі.

Метод шести розумних капелюхів. Ця методика розроблена Е.Боно. Він пропонує в процесі рішення творчих завдань знімати та надівати різні капелюхи. Усього пропонується шість різнокольорових капелюхів.

Білий капелюх – факти, цифри, інформація. Яку інформацію ми маємо? Яка інформація нам необхідна?

Червоний капелюх – емоції, почуття, інтуїція. Що я відчуваю з приводу даної проблеми?

Чорний капелюх – обережність, істина, здоровий глузд. Чи спрацює це? Наскільки це безпечно?

Жовтий капелюх – переваги, користь. Навіщо це робити? Які будуть результати? Чи варто це робити?

Зелений капелюх – дослідження, припущення, нові ідеї, можливості, альтернативи. Що можна зробити в даному випадку? Чи існують альтернативні ідеї?

Синій капелюх – розмірковування про мислення. Контроль над розумовим процесом. Підбиття підсумків. Визначення наступного розумового кроку.

Вправа “Скільки значень має предмет?” Завдання: знайти якомога більше варіантів нетрадиційного, але реального використання предмета (цеглина, газета, крейда, олівець, паперова коробка тощо).