Тема 1. Викладання курсу „я і Україна” за системою розвивального навчання Ельконіна-Давидова

Ключові поняття: розвивальне навчання, зона найближчого розвитку, навчальна задача, навчальна дія, змістовне узагальнення, моделювання.

Актуалізація опорних знань:

1. Назвіть принципи викладання освітньої галузі „Людина і світ”.

2. Які форми та методи використовуються під час викладання освітньої галузі „Людина і світ”?

3. Які існують шляхи формування природничих та соціальних понять?

4. Назвіть авторів сучасних програм із курсу „Я і Україна”.

5. Назвіть основні відмінні риси означених програм.

Основні питання теми

1. Особливості розвивального навчання.

2. Порівняльна характеристика традиційної та розвивальної систем навчання.

3. Викладання курсу „Я і Україна” у початковій школі за системою Ельконіна-Давидова.

1. Особливості розвивального навчання.

В основі системи розвивального навчання лежить теорія Л.Виготського про зони розвитку дитини. Учений установив, що розвиток інтелекту дитини відбувається через зону „найближчого розвитку”, коли дитина спочатку може зробити щось нове у співпраці з дорослим, а потім поступово переходить на такий рівень, коли може виконати цю дію самостійно. Таким чином, навчання веде за собою розвиток. Відтак, під зоною найближчого розвитку розуміється вирішення завдань, із якими дитина ще не зустрічалась, за умови фіксації вчителем механізму їх вирішення та повернення дитині у вигляді здібностей.

На основі цієї теорії, В.Давидов та Д.Ельконін розробили нову систему навчання, яка враховує особливості та структуру навчальної діяльності учнів, а також забезпечує розвиток теоретичного мислення. Відмінними характеристиками системи є побудова навчання згідно принципу змістовного узагальнення, згідно з яким загальні знання передують знанням окремим, конкретним, а також дедуктивний шлях викладання матеріалу.

Цілеспрямовану навчальну діяльність характеризують такі особливості:

1. Особлива форма активності учнів, спрямована на зміну себе як суб’єкта навчання (учіння – провідний мотив).

2. Головним змістом навчання повинні бути загальні способи дій щодо розв’язання різноманітних завдань

3. Вивчення нової теми, розділу має починатися з мотивації.

4. Розвивальне навчання спирається на принцип змістовного узагальнення (дедуктивний підхід до викладення матеріалу).

5. Науково-теоретичний характер цілеспрямованої навчальної діяльності [16, с. 178-181].

Згідно із системою розвивального навчання, основним завданням навчального процесу є формування не знання як самоцілі, а певних навчальних дій:

• виокремлення проблеми з поставленого завдання;

• виокремлення загального способу розв’язання проблеми;

• моделювання загальних відношень навчального матеріалу у предметній, графічній або буквеній формі;

• конкретизація та збагачення окремими виявами загальних відношень;

• контроль за процесом та результатом навчальної діяльності;

• оцінювання засвоєного загального способу як результату розв’язання навчального завдання.

Відповідно до навчальних дій розроблена класифікація уроків:

• уроки формулювання навчального завдання.

• уроки моделювання способів розв’язання навчальних проблем.

• уроки контролю за результатами навчальної діяльності.

• уроки оцінювання результатів розв’язання навчального завдання.

Ключовим у системі є також особистісно-орієнтований підхід до учня та демократичний стиль спілкування:.

Одна зі значущих навчальних дій є самооцінювання та самоконтроль. З метою формування цих дій у кожному уроці передбачено етап рефлексії наприкінці, коли діти мають змогу оцінити результативність своєї діяльності. Пропонується також запровадити ведення щоденників (мені подобається, не подобається, хочу знати, ніяк не можу зрозуміти). Постійно проводяться взаємоконтроль та взаємооцінювання, для чого дітям пропонуються такі критерії:

А – акуратність

Пр – правильність

Гр – грамотність

І – інтерес

Ст - старанність

ТР- трудність

В - видумка

Р - розуміння

Кр – контроль

К- краса