Сценарій свята «Стрітення»

Мета: познайомити учнів із народним обрядами, пов’язаними зі святкуванням Стрітення, розвивати навички виразного декламування віршів, виховувати почуття гідності за свій народ, свою націю.

Обладнання: пташки-свистульки, пташки, випечені з тіста, свічки.

Ролі: 5 дітей, що декламують вірші; Зима, Весна, Ведуча, Зайчик, Ведмідь, Сонечко, Синичка, Дівчинка, Хлопчик-жайворонок

Попередня підготовка дітей: розучування віршів, весняних пісень, хороводів.

X і д с в я т а

1. Вступ

1-ша дитина: Де не гляну я надворі —

Всюди бачу білий колір.

2-га дитина: Ліс, і поле, і діброви

Білі одягли обнови.

3-тя дитина: Сніг січе безперестанку, —

Зима трудиться із ранку!

І мороз не угаває,

Йому й вітер помагає.

Усі діти. Не мети, не мети, зимонька, снігами,

А приходь до нас з гарними піснями.

Зима: Це хто тут кличе мене? Іду-іду, снігу намету.

З вами разом потанцюю, бо ще силу свою чую.

2. Хоровод „Зимонька”

(Зима разом з дітьми водить хоровод «Зимонька». Після хороводу діти залишаються у колі.)

3. Поява Зайчика

Зима: Дуже весело у вас, то я ще дужче снігу натрушу і морозу напущу.

Ведуча: Зимонько, зимонько, сніжком не труси

І морозу морозити не вели.

Бач, он зайчики сидять

І від холоду тремтять.

Зайчик: Хто нас пожаліє, лапки нам погріє?

Діти: Ми вас пожалієм, лапки вам погрієм. Лиш навчіться так, як ми,

У танку кружляти, бігати й стрибати.

4. Хоровод-гра «В лісі під сосною».

(Поки діти граються, збоку на стільчик сідає дитина — «ведмідь» і «спить».)

5. Рухлива гра „Ведмідь та зайці”

Ведуча: Ой, діти, а хто ж це тут спить?

Діти: Ведмідь.

Ведуча. Т-с-с! Ми з вами так забавилися, що навіть не помітили, що тут ведмідь спить.

Ой рятуйтесь від біди,

Утікайте, хто куди!

(Діти втікають, а ведмідь їх лякає)

6. Розповідь ведучої про народні звичаї, пов’язані зі святкуванням Стрітення.

Ведуча: Прокинувся ведмідь від зимового сну. А в народі кажуть: коли ведмідь прокидається і валить свій барліг, отже, зимі кінець підходить.

(Звертається до Зими.) Дякуємо тобі, Зимонько, що завітала до нас із снігом та моро­зами, принесла стільки радощів дітворі. Цього року ти потішила малят, але всьому свій час і пора, бо в лютому, кажуть, сонце йде на літо, а зима — на мороз. А ще говорять, коли лютий дорогу підгриз — кидай сани, бери віз. Так що хочеш ти чи не хочеш, а доведеться тобі з весною зустрітися. Якраз це вже скоро відбудеться, адже 15 лютого — Стрітення. Моя бабуся говорила, що в цей день зима з весною змагаються, і котра з них переможе, та й буде до кінця місяця господарювати.

Розкажу вам, діти, про звичай, який колись був в Україні, коли весну зустрічали. Напередодні Стрітення жінки випікали печиво у вигляді жайворонків, давали їх дітям, щоб вони у саду накликали весну в гості. Виходили діти з пташками і, підкинувши вгору, промовляли:

Вилети, ґулю, горою,

Винеси літо з собою.

Давайте запам'ятаємо ці слова і, зробивши пташок, підемо в садок весну закликати. На Стрітення старші люди і спостерігали за погодою. Ми з вами теж знаємо деякі прикмети, пов'язані з цим днем.