3.4. Робота на навчально-дослідній ділянці

На навчально-дослідній ділянці учні вирощують:

- овочеві культури: однорічні (горох, помідори, огірки, кабачки, редис), дворічні (морква, буряк, капуста, петрушка), багаторічні (ревінь, щавель).

- квітково-декоративні рослини.

У процесі вирощування рослин учнями виконуються такі види робіт:

1. Підготовка ґрунту до посіву.

2. Планування грядок.

3. Посів насіння.

4. Висаджування розсади.

5. Полив.

6. Витирання листя.

7. Обприскування, зріз сухого листя.

8. Збір врожаю.

Паралельно з вирощуванням рослин на навчально-дослідній ділянці здійснюються:

- фенологічні спостереження;

- дослідно-практична робота.

Завдання дослідної роботи полягає в установленні впливу екологічних чинників на життя рослин та тварин, умов та прийомів впливу на врожай. Будь-який дослід буде заснований на порівнянні дослідної ділянки та контрольної.

До організації експериментальної роботи висуваються наступні вимоги:

1) підбір рослин та насіння, рівних за якістю, для висадки на експериментальній та контрольній ділянках;

2) одночасність проведення робіт: однакові терміни, умови;

3) одночасне проведення на обох ділянках прополки, рихлення, поливу та інших виді робіт;

4) якісне та кількісне вивчення впливу чинників на рослини;

5) обов’язкове врахування умов зовнішнього середовища;

6) для отримання достовірних даних необхідно: при описі відбирати одновікові та одночасно висаджені рослини; їх параметри мають відповідати біологічним особливостям виду; опис декоративних рослин необхідно проводити у період їх повного цвітіння.

3.5. Робота на географічному майданчику.

На географічному майданчику учнями виконуються такі види робіт:

- систематичні спостереження за висотою сонця за допомогою гномону;

- систематичні спостереження за погодою за допомогою встановлених приладів;

- орієнтування на місцевості за допомогою компасу;

- вимірювання снігового покрову;

- моделювання форм рельєфу

Найбільш оптимальна форма роботи на географічному майданчику – групова. Рекомендується організовувати роботу за чітко розробленими інструкціями та алгоритмами діяльності. Результати вимірювань фіксуються учнями у зошитах, а потім аналізуються на уроках.

4. Позакласна робота у процесі вивчення освітньої галузі „Людина і світ”.

Під позакласною роботою у межах вивчення освітньої галузі „Людина і світ” розуміють організаційну та цілеспрямовану освітньо-виховну роботу учнів, пов’язану з вивченням даної дисципліни, у якій учні беруть участь добровільно (за Є.Козиною [24]).

Позакласна робота, організована у процесі вивчення освітньої галузі „Людина і світ” може мати різноманітні форми:

1. Індивідуальні заняття (спостереження, досліди, експерименти, позакласне читання, підготовка оповідей, виготовлення посібників тощо).

2. Групові заняття (гуртки, факультативи, клуби).

3. Масові заходи (конференції, ранки, свята, вікторини, конкурси тощо).

Індивідуальна позакласна робота проводиться з тими учнями, які виявили інтерес до вивчення природознавства, або, навпаки, потребують додаткових занять через утруднення або відсутності мотивації до вивчення курсу. Завдання вчителя – вчасно виявити учнів, які потребують індивідуальної роботи. Розпочинати роботу необхідно на тому змісті і тих видах діяльності, якими цікавиться дитина.

Найпоширенішою формою групової роботи є гурток. Гурток об’єднує 15-20 учнів. Робота гуртка може бути присвячена глибшому вивченню окремих тем або розділів навчальної програми, до яких школярів виявили інтерес. Заняття гуртку відбуваються 2 рази на місяць. Під час планування занять учитель обов’язково враховує інтереси та нахили дітей.

Разом з учителем діти у гуртку вибирають назву, розробляють емблему та девіз гуртка.

Перше засідання гуртка краще проводити на природі у формі екскурсії. У гуртковій роботі значна увага приділяється природоохоронним заходам, виготовленню засобів наочності, підготовці до масових позакласних заходів. На заняттях гуртка можуть також використовуватися такі види діяльності, як спостереження за природою, перегляд діафільмів, читання художньої літератури природничого змісту, робота у живому кутку тощо.

Планування роботи гуртка можна здійснювати за такою схемою (табл. 13):

Таблиця 13

Схема оформлення плану гуртка

№	Вид та місце занять	Зміст занять	Дата проведення	Хто проводить

Клубна робота подібна до гурткової, але відрізняється неформальністю спілкування, різноманітністю форм роботи, варіативністю змісту занять. На заняттях клубу діти не тільки отримують готові відповіді на запитання, а й учаться знаходити їх самостійно.

Засідання клубів може відбуватися за певною схемою:

• доповіді учнів про результати своїх спостережень та досліджень;

• обговорення основної теми заняття;

• відповіді на окремі запитання, не пов’язані з головною темою заняття;

• проведення ігор, конкурсів, змагань,

• підведення підсумків;

• завдання до наступного засідання.

Масові позакласні заходи включають проведення календарно-обрядових свят та ранків, конкурсів, експромтних програм; створення екологічних проектів; організацію читацьких конференцій, туристські походи.

Сценарії народних свят; заходів, присвячених природним явищам, сезонним змінам, як правило, містять такі складові:

• інформаційна частина (ведучі);

• ігрова частина (казкові герої);

• хороводи, пісні, вірші, танці (готуються з дітьми заздалегідь);

• імітація обрядів.

До оформлення сценаріїв масових заходів також висуваються методичні вимоги: обов’язково необхідно зазначити мету заходу, обладнання, ролі та зміст підготовчої роботи, якщо вона необхідна. Хід свята також краще подавати структуровано: кожен вид діяльності виокремлювати. Це, по-перше, полегшує користування конспектом, а, по-друге, дозволяє одразу побачити все розмаїття видів діяльності, передбачених сценарієм. Наводимо приклад оформлення позакласного заходу (за матеріалами А. Богуш [8]).