
- •Про правові засади цивільного захисту
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II основні заходи у сфері цивільного захисту
- •Розділ IV управління єдиною системою цивільного захисту
- •Розділ х фінансове і матеріальне забезпечення
- •Розділ XI
- •Цивільний захист
- •Пост контролю забруднення повітряного середовища
- •Локалізація і ліквідація
- •1) Характеристика зон радіоактивного забруднення .
- •2)Характеристика зони хімічного зараження
- •3) Характеристика зони біологічного зараження.
- •4).Павила утримання, єксплуатації і використання
- •Окремо розташоване пру
- •1.Характеристика зон небезпечних геологічних процесів і явищ.
- •2Характеристика зон затоплень ,які виникають під час руйнування підпірних споруд (гребель)водосховищ .
- •3. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків , які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення.
- •Л.4. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту(транспорту)
- •1.Організація перевезення сил і засобів матеріальних ресурсів ,необхідних для здійснення заходів реагування на нс.
- •2. Проведення заходів щодо запобігання і реагування на нс на транспортних засобах і комунікаціях.
- •3.Підготовка обєктів транспортної інфраструктури до масових перевезень .
- •Перевезення при евакуації населення
- •3.Порядок організації та проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта в надзвичайних ситуаціях (нс).
- •Л. 4. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту (будівництва)
- •Вимоги до розміщення потенційно-небезпечних виробництв
- •Л.5. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту(будівництва)
- •1.Загальні положення норм проектування інженерно-технічних заходів у частині захисних споруд (зс) цз.
- •Системи життєзабезпечення
- •3.Протирадіаційні укриття .
- •4.Павила утримання, єксплуатації і використання захисних споруд (зс)
- •1.Фінансування заходів з ліквідації наслідків нс.
- •2.Відшкодування збитків постраждалим.
- •3. Страховий механізм відшкодування збитків від нс. Забезпечення цільових видів страхування.
- •4. Поняття державного резерву, його склад, призначення. Утримання і розвиток системи державного резерву.
- •Економічний ефект від застосування заходів захисту населення і територій від нс та його розрахунок.
- •Завдання до практичного заняття
- •Методичний матеріал
- •1. Прилади радіаційної розвідки
- •1.1. Вимірювач потужності дози дп-5в
- •1.1.1. Характеристика приладу
- •Р ис. 1. Прилад дп-5в
- •Р ис.3. Фото приладу дп-5в
- •1.1.2. Підготовка приладу до роботи.
- •1.1.3. Проведення вимірювань.
- •2.1.3. Порядок зняття показань
- •2.2. Комплект індивідуальних дозиметрів ід-1
- •2.2.1. Характеристика приладу
- •3.1. Військовий прилад хімічної розвідки впхр
- •3.1.1. Характеристика приладу
- •Р ис. 8. Військовий прилад хімічної розвідки (впхр):
- •3.1.2. Підготовка приладу до роботи. Методика визначення отруйних речовин.
- •Перевірте себе
- •Завдання до практичного заняття
- •Умови ситуаційної задачі Загальна обстановка і вихідні дані.
- •Обстановка на підприємстві після вибуху газоповітряної суміші
- •Загальна ситуаційна обстановка на час надзвичайної ситуації.
- •Можлива обстановка і дії персоналу
- •Приклад виконання практичного завдання
- •1.Виконання розрахунків
- •2.Прогнозування обстановки під час вибуху газонебезпечної суміші
- •3.Порядок оповіщення робітників і службовців
- •4.Наказ начальника цз об’єкту на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.
- •Література
Р ис. 1. Прилад дп-5в
1 – мікроамперметр; 1а – шкала мікроамперметра; 2 – перемикач піддіапазонів;
3 – панель приладу; 4 – кнопка скидання показників; 5 – тумблер підсвічування шкали;
6 – футляр приладу; 7 – телефони; 8 – зонд; 9 – опорні фіксатори; 10 – поворотний екран;
11 – контрольне джерело випромінювання.
Рис.
2. Зонд зі знятим корпусом
1 — стальний корпус, 2 — поворотний екран, 3 — вікно, 4 — опорний виступ,
5 — газорозрядний лічильник СІ-ЗБГ, 6 — газорозрядний лічильник СТС-5, 7 — плата,
8 — накидна гайка, 9 — ручка.
Блок детектування виконано у вигляді сталевого циліндричного корпусу, на який надіто металевий поворотний екран з вікном для індикації бета-випромінювання, котрий фіксується в трьох положеннях:
Г — реєстрація гама випромінювання,
Б — реєстрація гамма- і бета-випромінювання,
К — контроль роботи приладу.
У положенні К — газорозрядні лічильники розташовуються навпроти контрольного стронцієво-ітрієвого джерела b-випромінювання.
Живлення приладу здійснюється від трьох сухих елементів типу КБ-1, А-336. Комплект живлення забезпечує безперервну роботу приладу без підсвічування шкали в нормальних умовах не менше 40 год. Прилад може підключатися до зовнішніх джерел постійного струму напругою 3,6 і 12 В (ДП-5А, ДП-5Б) і 12 або 24 В (ДП-5В). Для цієї мети є відповідний пристрій.
До комплекту приладу входять 10 чохлів із поліетиленової плівки для захисту блоку детектування від радіоактивного забруднення при вимірюваннях забрудненості рідких і сипучих речовин.
Р ис.3. Фото приладу дп-5в
Основні відмінності в модифікаціях вимірювачів потужності дози ДП-5А, ДП-5Б і ДП-5В. Призначення і принцип дії всіх модифікацій вимірювача потужності дози (рентгенометра) однакові, відмінності полягають у конструктивному виконанні та частково в електричній схемі.
Відмінності модифікацій ДП-5Б і ДП-5В такі:
Прилад ДП-5В не має зворотного ходу стрілки мікроамперметра при перевантажених опроміненнях на піддіапазонах 4, 5 і 6 до 50 Р/год у той час, як у приладі ДП-5Б — тільки до 1 Р/год.
У приладі ДП-5Б контрольне радіоактивне джерело укріплене на внутрішньому боці кришки футляра приладу, а в ДП-5В воно вмонтоване під поворотним екраном блока детектування, що виключає будь-яку можливість пошкодження радіоактивного джерела і спрощує процес перевірки працездатності приладу.
У приладі ДП-5Б при підготовці до роботи необхідно за допомогою спеціального потенціометра «Режим» вручну встановлювати потрібну напругу, яка подається в схему приладу, при цьому в процесі вимірювань необхідно періодично переводити перемикач під діапазонів у положення “Режим” і виконувати регулювання напруги. У приладі ДП-5В регулювання напруги, яка подається на схему, відбувається автоматично, що значно спрощує роботу з приладом.
1.1.2. Підготовка приладу до роботи.
Для підготовки приладу до роботи слід вийняти його із укладального ящика, відкрити кришку футляра, дістати зонд (блок детектування), приєднати до блока штангу, підключити джерело живлення. Далі ввімкнути прилад, встановити ручки перемикачів піддіапазонів у положення “s” – контроль режиму, екран блоку детектування встановити у положенні К, стрілка приладу повинна встановитися в режимному секторі. Після цього натиснути кнопку “Сброс” повернути екрани в положення Г. Прилад готовий до роботи.