Л. 4. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту (будівництва)

Вступ.

Великі стихійні лиха ,аварії і катастрофи ,що сталися останнім часом на території України ,серед яких особливе місце займає Чорнобильська катастрофа ,зумовили зміну спрямованості цивільного захисту (ЦЗ):сьогодні (ЦЗ) України базується на визначенні пріоритету захисту населення і територій від загрози надзвичайних ситуацій (НС).Захист населення ,об’єктів економіки і національного надбання держави від негативних наслідків НС розглядається як невід’ємна частина державної політики національної безпеки і державного будівництва ,одна з найважливіших функцій центральних органів виконавчої влади .

1.Забезпечення інженерного захисту територій.

З метою запобігання виникненню НС техногенного та природного характеру здійснюються заходи інженерного захисту під час проектування й експлуатації споруд та інших об’єктів господарювання (ОГ) ,наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення й довкілля .

Заходи інженерного захисту населення й території мають передбачати :під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування враховувати можливі вияви небезпечних і катастрофічних явищ і раціональне розміщення об’єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їхньої діяльності в разі виникнення аварії ;спорудження будинків ,будівель ,споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності ;розроблення і здійснення заходів безаварійного функціонування об’єктів підвищеної небезпеки створення комплексної схеми захисту населення, пунктів та об’єктів господарювання від

небезпечних природних процесів;розроблення й здійснення регіональних та місцевих планів запобігання НС і ліквідації їх наслідків ;організацію будівництва протизсувних , проти селевих , протиповіневих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення ;реалізацію заходів санітарної охорони території .

Медичний захист один з аспектів інженерного захисту. Для запобігання ураженню людей або зменшення його ступеня , своєчасного надання медичної допомоги постраждалим ,забезпечення епідемічного благополуччя в зонах НС техногенного та природного характеру необхідно проводити такі заходи: планування й використання наявних сил і засобів закладів охорони здоров’я незалежно від форм власності і господарювання;розгортання в умовах НС необхідної кількості лікувальних закладів ;завчасне застосування санітарно-епідеміологічних заходів, контроль якості харчових продуктів, питної води ,стану атмосферного повітря , стану довкілля, санітарно-гігієнічної та епідеміологічної ситуації .

Біологічний захист передбачає своєчасне виявлення біологічного зараження, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

Біологічний захист передбачає проведення колективних і індивідуальних заходів захисту;запровадження карантину ,обсервації та евакуації ;знезаражування осередку уражених людей ,тварин і рослин , своєчасну локалізацію зони біологічного ураження ;

запровадження та додержання протиепідемічного режиму підприємствами , установами та організаціями і населенням.

Радіаційний та хімічний захист передбачає виявлення та оцінювання радіаційної та хімічної обстановки ,організацію та проведення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту , забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту, організацію і проведення знезаражування.

Заходи радіаційного і хімічного захисту забезпечуються : завчасним накопиченням

і підтриманням у готовності засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), приладів дозиметричного і хімічного контролю, якими забезпечуються насамперед особовий склад формувань , які беруть участь в аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах, а також персонал радіаційно і хімічно небезпечних об’єктів та населення, яке проживає в зонах небезпечного зараження та біля них .Створюються засоби захисту і готуються прилади дзиметричного й хімічного контролю;готуються об’єкти побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту ; завчасним створенням ,пристосуванням та використанням засобів колективного захисту населення від радіаційного та хімічного ураження ,організацією допомоги населенню в придбанні в особисте використання засобів індивідуального захисту і дозиметрів.

Протипожежний захист передбачає запобігання виникненню пожеж, для цього кожний громадянин зобов’язаний додержуватись встановлених правил щодо їх попередження у житлових будинках, на підприємствах, у лісах, на торф’яниках, у полі та в інших місцях .На підприємствах ,з урахуванням виробничих умов, встановлюється протипожежний режим і розробляються інструкції для всього об’єкта, для окремих цехів, дільниць, бригад. В інструкціях наводяться норми зберігання різних ,зазначаються місця, де не можна курити і влаштовувати відкрите полум’я, описується порядок дій у разі виникнення пожежі .

У навчальних закладах , дитячих, лікувальних і культурних установах особлива увага приділяється питанням евакуації людей на випадок пожежі.

2.Хімічно та пожежо небезпечні об’єкти їх характеристика та розміщення .

Хімічні речовини та біологічні препарати природного чи штучного походження, які виготовляють в Україні чи отримують з-за кордону для використання в господарстві та побуті ,що негативно впливають на життя та здоров’я людей, тварин і рослин, обов’язково вносяться до державного реєстру потенційно небезпечних хімічних речовин і біологічних препаратів .

За Міжнародним реєстром, у світі використовуються в сільському господарстві, промисловості та побуті понад 6 млн. токсичних речовин, з яких 60тис. виробляються у великих кількостях, у тому числі понад 500 речовин, які належать до сильнодіючих ядучих речовин (СДЯР),токсичних для людей.

Особливо небезпечні аварії на підприємствах, які виробляють, використовують або зберігають СДЯР, вибухо і вогненебезпечні матеріали .До них належать заводи й комбінати хімічної, нафтохімічної і нафтопереробної промисловості, підприємства оснащені холодильними установами (молокозаводи, м’ясокомбінати, холодильники),котрі як холодоносії використовують аміак. Об’єкти на яких використовується СДЯР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це хімічно небезпечні об’єкти

В 1999р.на Україні виникло 27 аварій з викидом (загрозою викиду) СДЯР. Внаслідок цих подій 4 особи загинуло та 33 особи постраждали .

Таким чином в наслідок аварій на об’єктах, де виробляють або використовують СДЯР, обслуговуючий персонал і населення, яке проживає поблизу, тварини, рослини та лісові масиви можуть бути уражені ядучими речовинами.

Основні причини аварій на хімічно небезпечних об’єктах такі :

-організаційні помилки людей ;

-несправність у системі контролю і забезпечення безпеки виробництва;

- ушкодження вузлів, устаткування, трубопроводів, ємностей або окремих деталей;

-пошкодження в системі запуску і зупинки технологічного процесу (можливий вибух) ;

- акти диверсій ,обману або саботажу ;

- дія сил природи.