
- •Про правові засади цивільного захисту
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II основні заходи у сфері цивільного захисту
- •Розділ IV управління єдиною системою цивільного захисту
- •Розділ х фінансове і матеріальне забезпечення
- •Розділ XI
- •Цивільний захист
- •Пост контролю забруднення повітряного середовища
- •Локалізація і ліквідація
- •1) Характеристика зон радіоактивного забруднення .
- •2)Характеристика зони хімічного зараження
- •3) Характеристика зони біологічного зараження.
- •4).Павила утримання, єксплуатації і використання
- •Окремо розташоване пру
- •1.Характеристика зон небезпечних геологічних процесів і явищ.
- •2Характеристика зон затоплень ,які виникають під час руйнування підпірних споруд (гребель)водосховищ .
- •3. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків , які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення.
- •Л.4. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту(транспорту)
- •1.Організація перевезення сил і засобів матеріальних ресурсів ,необхідних для здійснення заходів реагування на нс.
- •2. Проведення заходів щодо запобігання і реагування на нс на транспортних засобах і комунікаціях.
- •3.Підготовка обєктів транспортної інфраструктури до масових перевезень .
- •Перевезення при евакуації населення
- •3.Порядок організації та проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта в надзвичайних ситуаціях (нс).
- •Л. 4. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту (будівництва)
- •Вимоги до розміщення потенційно-небезпечних виробництв
- •Л.5. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту(будівництва)
- •1.Загальні положення норм проектування інженерно-технічних заходів у частині захисних споруд (зс) цз.
- •Системи життєзабезпечення
- •3.Протирадіаційні укриття .
- •4.Павила утримання, єксплуатації і використання захисних споруд (зс)
- •1.Фінансування заходів з ліквідації наслідків нс.
- •2.Відшкодування збитків постраждалим.
- •3. Страховий механізм відшкодування збитків від нс. Забезпечення цільових видів страхування.
- •4. Поняття державного резерву, його склад, призначення. Утримання і розвиток системи державного резерву.
- •Економічний ефект від застосування заходів захисту населення і територій від нс та його розрахунок.
- •Завдання до практичного заняття
- •Методичний матеріал
- •1. Прилади радіаційної розвідки
- •1.1. Вимірювач потужності дози дп-5в
- •1.1.1. Характеристика приладу
- •Р ис. 1. Прилад дп-5в
- •Р ис.3. Фото приладу дп-5в
- •1.1.2. Підготовка приладу до роботи.
- •1.1.3. Проведення вимірювань.
- •2.1.3. Порядок зняття показань
- •2.2. Комплект індивідуальних дозиметрів ід-1
- •2.2.1. Характеристика приладу
- •3.1. Військовий прилад хімічної розвідки впхр
- •3.1.1. Характеристика приладу
- •Р ис. 8. Військовий прилад хімічної розвідки (впхр):
- •3.1.2. Підготовка приладу до роботи. Методика визначення отруйних речовин.
- •Перевірте себе
- •Завдання до практичного заняття
- •Умови ситуаційної задачі Загальна обстановка і вихідні дані.
- •Обстановка на підприємстві після вибуху газоповітряної суміші
- •Загальна ситуаційна обстановка на час надзвичайної ситуації.
- •Можлива обстановка і дії персоналу
- •Приклад виконання практичного завдання
- •1.Виконання розрахунків
- •2.Прогнозування обстановки під час вибуху газонебезпечної суміші
- •3.Порядок оповіщення робітників і службовців
- •4.Наказ начальника цз об’єкту на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.
- •Література
3. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків , які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення.
Основний напрямок боротьби з затопленнями є зменшення максимальної витрати води в річках шляхом перерозподілу стоків у часі (посадка лісозахисних смуг, рихлення землі поперек схилів збереження вздовж берегів водоохоронних смуг рослинності і т.п.)
Деякий результат дає побудова озер і інших ємностей в балках і запрудах для затримки дощових вод і води від танення снігів. Для середніх і великих річок єдина ефективна можливість –це регулювання паводкових вод з допомогою водосховищ.
Крім того, для захисту від затоплення широко застосовується відомий спосіб –будівництво гребель.
Для запобігання небезпеки появи заторів запроваджується спрямування русел річок ,розчистка ,заглиблення окремих частин русла річок ,а також руйнування льоду вибухами за 10-15днів до льодоходу .Найбільший ефект досягається ,коли вибуховий заряд закладається під кригу на глибину ,в 2,5 рази більшу її товщини .Той же результат дає посипання криги молотим шлаком з додаванням солі за 10-15днів до кригоходу .
Затори з криг при їх накопиченні не більше 3-4 м можуть бути ліквідовані з допомогою річкових криголамів .
РОЗДІЛ ДРУГИЙ (транспортний профіль).
Л.4. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту(транспорту)
1.Організація перевезення сил і засобів матеріальних ресурсів ,необхідних для здійснення заходів реагування на нс.
Автомобільний транспорт, маючи високу маневреність і велику живучість, найбільш повно відповідає вимогам безперервності перевезень при виконанні завдань ЦЗ, забезпечує перевезення людей і матеріальних засобів до місця призначення.
Автомобільний транспорт в інтересах ЦЗ використовується для виконання наступних заходів:
розосередження робітників і службовців у безпечну зону;
евакуація населення з великих міст і важливих об'єктів в приміську зону;
підвезення робочих змін на об'єкти, які продовжують виробничу діяльність у місті під час надзвичайної ситуації;
вивіз матеріальних цінностей та засобів з міст на приміські бази і склади;
перевезення формувань ЦЗ;
підвіз будівельних матеріалів для будівництва захисних споруд;
забезпечення медичної евакуації.
Крім того, виділення автотранспорту передбачається задля забезпечення виробничої діяльності підприємств, які продовжують роботу в місті, підтримки життєдіяльності міста (транспорт, комунальне господарство, підвіз продовольства і таке інше).
Для планування, організації і виконання автотранспортних перевезень ЦЗ при адміністраціях створюються автотранспортні служби (областей, міст, районів). При начальниках автотранспортних служб створюються технічні служби, які комплектуються з працівників установ, які входять до складу служби.
Основними завданнями автотранспортної служби є:
розробка планів перевезень автотранспортом по забезпеченню заходів ЦЗ і організація їх виконання;
створення невоєнізованих формувань служби;
забезпечення постійної готовності особового складу формувань служби для виконання масових перевезень в інтересах ЦЗ;
забезпечення взаємодії всіх транспортних і дорожніх підприємств незалежно від відомчого підпорядкування в інтересах ЦЗ;
організація захисту особового складу служби і формувань ЦЗ від наслідків надзвичайних ситуацій;
накопичення і обладнання автомобілів задля перевезень населення, вантажів, хворих і уражених;
планування і організація переміщення автогосподарств в приміську зону;
керівництво бойовою і спеціальною підготовкою особового складу служби і автогосподарства.
Силами і засобами автотранспортної служби є: автотранспортні господарства підприємств, організацій, установ, підприємств сільського господарства незалежно від відомчого підпорядкування з особовим складом та технікою, яка не приписана до Збройних Сил.
Від забезпечення заходів ЦЗ автотранспорт міністерств, відомств, підприємств, промисловості, сільськогосподарських підприємств може звільнюватися тільки у виключних випадках рішенням відповідних органів влади.
Автогосподарства для виконання завдань ЦЗ використовуються у існуючій організаційно-виробничій системі.
З метою найбільш раціонального використання автотранспорту і забезпечення централізованого управління перевезеннями в автогосподарствах створюються автомобільні колони ЦЗ.
Автотранспорт автогосподарств, відомств і організацій, де по наявності машин не можна створити автоколони, зводиться в об'єднані автоколони або приписується до крупних автопідпризмств.
Автомобільні колони ЦЗ повинні комплектуватися по можливості однотипними автомобілями (однієї марки).
В залежності від призначення автоколони ЦЗ створюються двох видів:
колони для перевезення людей;
колони для перевезення вантажів.
Автоколони для перевезення людей у своєму складі мають три ланки для перевезення людей та ремонтну ланку.
Кожна ланка для перевезення людей має такий склад:
командир ланки-водій - 1 чол.;
водії - 6-9 чол.;
автомобілі - 7-9.
До складу ремонтної ланки входять: командир ланки-шофер, один ремонтник, один електрик та ремонтна майстерня.
Всього в автоколоні:
особового складу - 27-36 чол..;
автомобілів - 21-30;
ремонтний майстер - 1 чол.
Автоколони для перевезення вантажів створюються з однотипних автомобілів і складаються з трьох ланок для перевезення вантажів по 5 машин в ланці та ремонтної ланки.