Загальні вимоги до написання наукових робіт та рефератів

Будь-який курс, що викладається у вищих навчальних закладах, передбачає певну кількість годин, яка призначається для самостійної роботи студентів щодо оволодіння курсом. Однією з найбільш поширених форм перевірки самостійної роботи студентів є написання ними семестрових наукових робіт, рефератів, що мають такі вимоги:

1. Загальний обсяг – 15 – 20 машинописних аркушів.

2. Наявність плану або структури: історіографія питання, актуальність, розробка та висновок.

3. Бібліографічний показник – не менше 5 наукових видань (монографії, наукові праці, статті тощо). Дотримання правил бібліографічного оформлення наукових робіт, рефератів.

Перелік питань до іспиту

1. Місце філософії в системі соціально-гуманітарного знання.

1. Специфіка та різноманіття філософського знання.

2. Функції філософії.

3. Філософія як світогляд.

4. Основні поняття та категорії філософії.

5. Поняття світогляду, його сутність та структура.

6. Передумови виникнення та інституціоналізації філософії.

7. Основні історичні типи світогляду, їх загальна характеристика.

8. Специфіка філософського знання Стародавньої Індії.

9. Особливості філософської думки Стародавнього Китаю.

10. Особливості виникнення та розвитку філософії Стародавньої Греції.

11. Основні етапи розвитку філософії Стародавньої Греції.

12. Філософія Елейської школи. Парменід.

13. Натурфілософія досократиків.

14. Сократ і його місце в історії філософії.

15. Об’єктивний ідеалізм Платона.

16. Енциклопедична філософська система Арістотеля.

17. Елліністична філософія (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм).

18. Соціально-історичні та духовні умови становлення та розвитку філософії середньовіччя.

19. Патристика як історична форма філософствування.

20. Філософські погляди Аврелія Августина.

21. Схоластика: суперечка номіналізму та реалізму.

22. Ф. Аквінський – систематизатор схоластики.

23. Антропоцентризм і гуманізм як домінанти філософського мислення доби Відродження.

24. Натурфілософія епохи Відродження.

25. Соціальна філософія епохи Відродження.

26. Раціоналізм як ключовий принцип філософського мислення Нового часу.

27. Раціоналізм Р. Декарта.

28. Раціоналізм після Декарта (Спіноза, Лейбніц).

29. Емпіризм і раціоналізм як дві методологічні настанови Нового часу.

30. Емпіризм Ф. Бекона.

31. Сенсуалізм Дж. Локка.

32. Основні принципи, ідеї та концепції філософії Просвітництва.

33. Французький матеріалізм XVIII ст.

34. Німецька класична філософія – вершина класичної філософської думки: загальна характеристика.

35. Трансцендентальна філософія І. Канта.

36. Категоричний імператив І. Канта.

37. Система об’єктивного ідеалізму Г. В. Ф. Гегеля.

38. Діалектика Г. В. Ф. Гегеля.

39. Філософія марксизму та основні етапи його розвитку.

40. Поняття відчуження.

41. Формування некласичної філософії в Західній Європі на межі XIX – XX ст.

42. Основні лінії розвитку сучасної філософії: ірраціонально-антропологічна, позитивістська, релігійна.

43. Позитивістська традиція у філософії.

44. Аналітична філософія.

45. “Філософія життя” як філософський напрямок.

46. Екзистенціалізм: зміст та напрямки.

47. Герменевтична парадигма у філософії.

48. Психоаналіз і неофрейдизм.

49. Ситуація постмодерну у філософії.

50. Г. Сковорода – родоначальник української класичної філософії.

51. Особливості української філософської парадигми.

52. Специфіка російської філософської думки.

53. Буття як вихідна філософська категорія.

54. Основні форми буття.

55. Категорія “матерія” та її атрибути.

56. Діалектика як теоретична система.

57. Закони діалектики.

58. Принципи та категорії діалектики.

59. Метафізика та діалектика як два способи філософського розуміння буття.

60. Свідомість як філософська категорія.

61. Структура свідомості. Категорія ідеального.

62. Свідоме та несвідоме (З. Фрейд, К. Юнг).

63. Пізнання як предмет філософського аналізу.

64. Специфіка наукового пізнання.

65. Чуттєве, раціональне та ірраціональне в пізнанні.

66. Форми чуттєвого пізнання (відчуття, сприйняття, уявлення).

67. Форми раціонального пізнання (поняття, судження, умовивід).

68. Пізнання та практика. Прагматична концепція істини.

69. Істина та її критерії.

70. Основні концепції істини (кореспондентська, прагматична й конвенціональна).

71. Наука як соціальний інститут.

72. Структура науки.

73. Проблема демаркації (розмежування) науки й не-науки. Крите-рії науковості.

74. Основні форми наукового пізнання (факт, гіпотеза, закон, теорія, концепція).

75. Загальнологічні прийоми та методи наукового дослідження.

76. Поняття наукового методу.

77. Специфіка та актуальність філософського розгляду проблеми людини. Філософська антропологія.

78. Індивід. Індивідуальність. Особистість.

79. Поняття цінності. Аксіологія.

80. Суспільство як предмет філософського аналізу.

81. Основні сфери суспільного життя.

82. Поняття соціальної структури суспільства.

83. Філософія історії: предмет і напрямки.

84. Поняття культури та специфіка його розгляду у філософії.

85. Закономірності розвитку культури та цивілізаційні засади історичного процесу.

86. Соціальний прогрес: сутність і критерії.

87. Філософія економіки як галузь філософського знання.

88. Поняття суспільно-економічної формації.

89. Концепція постіндустріального суспільства.