Тема 13. Форми та методи наукового пізнання

Те, що взагалі може бути сказано, повинно бути сказано ясно, про те ж, що висловлюванню не підлягає, слід мовчати.

Л. Вітгенштейн

... Вчений – це перш за все той, хто “розповідає історії”, але потім повинен їх перевіряти.

Ж.-Ф. Ліотар

План семінарського заняття

1. Наукове пізнання та його специфічні ознаки.

2. Побудова й динаміка наукового знання.

3. Форми і методи наукового пізнання.

Питання для самостійної роботи студентів

1. Що таке наука? Чим відрізняється наукове знання від міфоло-гічних та релігійних уявлень про світ?

2. Які характерні риси наукового пізнання? Чи є раціональність ознакою лише наукового пізнання? Назвіть та обґрунтуйте критерії, за якими розрізняють науку та не-науку.

3. Які основні форми та рівні наукового пізнання і чим вони відрізняються між собою?

4. Які загальнонаукові методи застосовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях наукового пізнання?

5. Чим змістовно відрізняються поняття “чуттєво-сенситивне” та “раціональне” від понять “емпіричне” та “теоретичне”?

6. Розкрийте зміст понять: “парадигма”, “дослідницька програма”, “картина світу”, “стиль мислення”, “архетип наукового мислення”?

7. Чи коректно розглядати гіпотезу водночас і як форму, і як метод теоретичного дослідження?

8. Які сучасні філософські концепції науки ви знаєте? У чому полягає специфіка постмодерністської філософії науки?

9. Що таке етика науки? Як співвідносяться свобода наукового пошуку і соціальна відповідальність ученого?

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень

1. Виникнення науки та історичні етапи її розвитку.

2. Наука як феномен культури.

3. Концепція і теорія як форми наукового пізнання.

4. Емпіричні факти як фундамент теорії.

5. Основні методи теоретичного рівня наукового пізнання.

6. Предмет та сучасні напрямки філософії науки.

7. Діалектика як всезагальний (філософський) метод пізнання.

8. Експеримент і динаміка наукового знання.

9. Етичні норми і цінності науки.

10. Феноменологічна філософія науки.

11. Аналітична філософія науки.

12. Критична філософія науки Франкфуртської школи.

13. Концепція зростання наукового знання К. Поппера.

14. Концепція наукових парадигм Т. Куна.

Проблемна ситуація

“Застосування діалектики як всезагального методу пізнання”

Нагадаємо, що використання діалектики проходить крізь всю історію філософії. Сам термін вперше застосував Сократ, який позначив ним мистецтво вести діалог з метою досягнення істини шляхом зіткнення протилежних точок зору. За своєю внутрішньою структурою діалектика як метод складається з низки принципів, призначення яких – вести пізнання до розгортання протиріч розвитку. Це принципи об’єктивності, системності, історизму, діалектичної суперечливості, сходження від абстрактного до конкретного. Використовуючи історичні знання та застосовуючи ці принципи, проаналізуйте сутність суспільства, держави, економіки.

Література: [3; 5; 6; 9; 23; 25; 27; 47; 48; 49; 62; 74; 80; 104; 109; 140].

Тема 14. Філософія і методологія соціального і економічного пізнання

... сучасне суспільство в усьому світі потребує більш загального та фундаментального просвітництва і управління, ніж те, яке воно має зараз... Чи не надасть це філософії мужності зустрітися віч-на-віч з соціальними проблемами, від яких страждає людство, зупинити увагу на ... розвитку ідеї кращих соціальних можливостей...

Д. Дьюї