Практичне заняття № 1

Тема. Мова і мовлення.

1. Предмет і завдання курсу „Основи культури і техніки мовлення”.

2. Мова як лінгвістичний феномен. Функції мови.

3. Риси української ментальності та її відбиття в українській мові.

4. Мовлення. Мовленнєвий акт.

Тексти для аналізу

1. Борщів як три не поденькуєш,

На моторошні засердчить;

І зараз тяглом закишкуєш,

І в буркоті закеньдюшить.

Коли ж що напхом з’язикаєш

І в тереб добре зживотаєш,

То на веселі занурить;

Об лихо вдаром заземлюєш,

І ввесь забуд свій зголодуєш,

І біг до горя зачортить. (І.Котляревський. Енеїда)

2. Не віриш? Так знай же, що я тебе давно уже –теє-то як його – полюбив, як тільки ви перейшли жити в нашеє село. Моїх діл околочності, возникающії із неудобних обстоятельств, удерживали соділати признаніє пред тобою; тепер же читая – теє-то як його – благость в очах твоїх, до формального опреділенія о моєй участі, открой мні, хотя в терміні, партикулярно, резолюцію: могу лі – теє-то як його – без оторочок, волокити, проторов і убитков получити во вічноє і потомственноє владініє тебе – движимоє і недвижимоє імініє для душі моєй – з правом владіти тобою спокійно, безприкословно і по своєй волі – теє-то як його – розпоряджать? Скажи, говори, отвічай, отвітствуй, могу лі бить – теє-то як його – мужем пристойним і угодним душі твоєй і тілу? (І.Котляревський. Наталка Полтавка)

3. На початку серпня, коли в Ковбиші, велике село по обидва боки вузенької річки в очереті та верболозах, з’їжджаються до батьків усі колишні ковбишівці, що отам по війні подалися з дому шукати постійного заробітку і щонедільного вихідного, коли по дворах тільки й чути: „Папа, а как зараз навпростець дійти до лавки?”, а батько, намагаючись у всьому догодити дітям, одказує: : „Та как? Отако грядками і йди. А там – низом. Хіба ти забув?”; або: „Мамо, як у вас нащо спірального порошка? Нєт? Дак я пришлю по приїзду?” і т.п. – на початку серпня, сонячного суботнього передобіддя, приїхали гості й до Никифора Дзякуна та Параски Дзякунки: син Павло, рудий, витрішкуватий, уже з пузцем і в капроновому капелюсі і дрібних дірочках, невістка Рита, товстенька, як куховка, балакуча й догідлива (про таких кажуть: „Тільки в хату – вже й своя”), та одинадцятимісячний онук Борько, такий собі некрикливий витрішкуватий опецьок з ріденьким, рудим, як у батька, чубчиком. (Гр.Тютюнник. Син приїхав)

4. Ой яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

Є в ній ліс – лісок-лісочок, пуща, гай, діброва,

Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак!

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.

Можна „звідкіля” і „звідки”, можна і „звідкіль”.

Є в ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль… (О.Підсуха. Мова)

5. Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші – не мина

Жодної крамниці.

Попросив він: - Покажіть

Кухлик той, що скраю. –

Продавщиця: - Что? Чєво?

Я нє понімаю.

- Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка.

• Да какой же кухлік здєсь

Єслі ето кружка? –

Дід у руки кухлик взяв

І нахмурив брови.

- На Вкраїні живете

Й не знаєте мови… -

Продавщиця теж була

Гостра та бідова.

• У меня єсть свій язик,

Ні к чему мнє мова! –

І сказав їй мудрий дід:

- Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має, бідна, язика

І не має мови. (П.Глазовий. Кухлик)

Уривок з вірша П.Грабовського „Швачка”:

Рученьки терпнуть, злипаються віченьки…

Боже, чи довго тягти?

З раннього ранку до пізньої ніченьки

Голкою денно верти.

Кров висисає оте остогиджене,

Прокляте нишком шиття,

Що паненя, вередливе, зманіжене,

Вишвирне геть на сміття.

Домашнє завдання:

Синоніми, їхні види; чергування У-В, І-Й; особливості узгодження іменників з числівниками; особливості утворення проміжних назв часу.