96.Цедент
Сам процес, пов'язаний з передачею ризику, називається цедуванням ризику, або цесією. В зв'язку з цим перестрахувальника, що віддає ризик, називають цедентом, а перестраховика, що приймає ризик, - цесіонером.
Ризик, прийнятий цим перестраховиком від цедента, досить часто піддається подальшій передачі повністю або частково наступному страховикові
----------------------------------------------------------------------------------------------------------
97.Структурна будова страхового ринку.
Внутрішня структурна будова страхового ринку містить в собі ІІІ -сектори.
Страховики-це юридичні особи створені формі акціонерних, повних, командитних п-ств, або товариств з повною відповідальністю, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової д-сті.
-Акціонерне страхове товариство (корпорація) - це тип компанії, яка створюється і діє зі статутний капіталом, поділеним на певну кількість часток - акцій. Оплачена акція дає право її власникові на участь в управлінні товариством і отримання частини прибутку у формі дивідендів.
-Страхове товариство – основна форма організації страховика (страхового фонду) на основі централізації коштів за допомогою об’єднання часток капіталу або емісії та продажу акцій. Страхове товариство – юридична особа, що має свій статут, де визначені цілі і задачі товариства, види діяльності, розмір статутного фонду, порядок керування ним.
-Державна страхова компанія -це публічно-правова форма організації страхового фонду, заснована державою. Організація державної страхової компанії здійснюється шляхом заснування її з боку держави чи націоналізації акціонерних страхових компаній та обернення їхнього майна в державну власність.
Страхувальники- це юрид. чи фізик. особи, які уклали зі страховиками договори страхування,згідно чинного законодавства.
Об'єднання страховиків - спілки, асоціації та інші об'єднання для координації діяльності страховиків, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм. Мають бути зареєстровані в установленому порядку як юридичні особи і не можуть безпосередньо займатися страховою діяльністю.:
-Моторне транспортне страхове бюро(МТСБ)- це обєднання страховиків, що здійснюють страхування власників цивільної відповідальності транспортних засобів.
-СТРАХОВИЙ ПУЛ (insurance pool) - добровільне об'єднання страхових компаній для спільного страхування певних ризиків, для локалізації надзвичайно катастрофічних ризиків. С. п. не є юридичною особою. Він створюється на підставі угоди між зазначеними компаніями з метою забезпечення фінансової стійкості страхових операцій на умовах солідарної відповідальності за виконання зобов'язань за договорами страхування.
-Товариства взаємного страхування- це об’єднання страхових компаній з метою захисту майнових інтересів своїх же членів та членів суспільства.
Отже, третій сектор страхового ринку представлений елементами інфраструктури, до складу якої входять посередники на страховому ринку. Останні традиційно поділяються на три групи.
1. Прямі посередники — страхові агенти, що діють від імені страхової компанії; страхові брокери, що діють від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник; перестрахові брокери, що також діють від свого імені та на підставі брокерської угоди зі страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник.
Страхові агенти — це громадяни або юридичні особи, діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності (укладання договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов'язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування). Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору зі страховиком.
Страхові брокери — це громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у визначеному порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та виконують посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика.
2. Непрямі посередники — ті, що професійно оцінюють страхові ризики (андеррайтер, сюрвеєр), та ті, що оцінюють страхові збитки (аварійний комісар, аджастер, диспашер).
3. Нестрахові посередники — виконують роботу інших напрямів, надають консультаційні, інформаційні, рекламні, кредитно-банківські, аудиторські, нотаріальні, біржові та інші послуги. Водночас видається правильним визнати дійсними посередниками на страховому ринку лише прямих посередників (страхового (перестрахового) брокера, страхового агента), оскільки саме ця група суб´єктів господарювання здійснює посередницьку діяльність як основний (а для страхового брокера — виключний) вид господарської діяльності, в той час як непрямих та нестрахових посередників можна віднести до когорти посередників на страховому ринку лише зі значним ступенем умовності, оскільки їхня основна господарська діяльність не є безпосереднім страховим посередництвом та не перебуває у прямому зв´язку зі страховим посередництвом
-----------------------------------------------------------------------------------------------------