3. Підключення приладу до ємності, в якій визначається газовий склад повітря

• Шланг, що йде від крана 4 з наконечником (металева або скляна трубка) встав­ляється в гумову трубку ємності, а затискувач на штуцері відкривається. Таким чином, газова суміш з герметичної ємності попадає до газоаналізатора.

4. Робота з приладом

• Забір порції газової суміші у вимірювальну бюретку здійснюється поворотом забірного крана 4 при одночасному опусканні зрівнювальної склянки. Точної установки міток не проводиться, тому що це промивка бюретки сумішшю, що аналізується. Цю порцію газу викидають в колонку 3, повертаючи на чверть оберту кран 7 вправо і підйомом зрівнювальної склянки до рівня верхньої мітки бюретки. В цей момент мітку треба встановити точно.

• Відкриваємо кран 4 і одночасно опускаємо склянку 8 до відмітки "0". Вирівнюємо тиск в бюретці і склянці, розміщуючи їх на одному рівні. Таким чином, для аналізу відбирається точно 100 мл газової суміші.

• Провести визначення вмісту двооксиду вуглецю в аналізованій пробі. Для цього піднімають зрівнювальну склянку до рівня гребінки, відкривають кран 5 поглинальної колонки з розчином КОН, після чого повільно опускають склянку, перекачуючи таким чином газову суміш в колонку. Підйом і опускання склянки повторюють 6... 10 разів, в залежності від свіжості розчину. Потім установлюють рівень поглинача в колонці на мітку. Склянкою 8 вирівнюють тиск в бюретці і склянці, розміщуючи рідину на одному рівні, і проводять відрахунок за шкалою бюретки. Такі маніпуляції проводять мінімум двічі. Якщо результати аналізу співпадають, додаткової прокачки не роблять, якщо не співпадають - прокачують до одержання одна­кових показників. Для проведення прокачки газової суміші через поглиначі слід пам'ятати: рівень розчину у поглинальних колонках не слід піднімати вище плечиків, щоб запобігти викиду розчину поглинача в гребінку; необхідно всю порцію газової суміші витискати з бюретки.

• Провести визначення в аналізованій суміші вмісту кисню. Для цього пропус­кають порцію газової суміші через кран 6 в колонку з пірогалолом або гідросульфітом (колонка 2), а далі так само, як і в пункті 4.3. Одержаний результат дає суму об'ємів газів СО₂ і О₂, що були поглинуті. За різницею між цими вимірами визначають вміст в аналізованій суміші кисню.

• Після вимірювання порцію газу, що залишилась у бюретці, викидають через кран 7, одночасно доводячи рівень розчину NaCl в бюретці до верхньої мітки.

3. Записати у робочий зошит результати вимірювань.

4. Про виконану роботу зробити висновки.

7. Оформлення звіту

1. Тема та ціль роботи.

2. Коротке теоретичне обґрунтування.

3. Результати вимірювань складу повітря.

4. Висновки.

8. Література

8.1 Мусієнко М.М. Фізіологія рослин: Підручник. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 392 с.

8.2 Колтунов В.А. Технологія зберігання продовольчих товарів: Опорний конспект лекцій. – К., 2004. – 392с.