2. Поняття і види договору перевезення вантажу. Зміст договору

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ст. 909 ЦК України).

З наведеного визначення видно, що договір перевезення — двосторонньо-зобов'язуючий, оплатний, реальний, він вважається укладеним з моменту прийняття вантажу перевізником від відправника.

Договір, що укладається на умовах надання для перевезення строго визначеного судна (всього чи відповідних приміщень) — повітряного чи морського (чартер), є консенсуальним. За договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам (ст. 912 ЦК України).

Він вважається укладеним з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами: про найменування судна, про те, всі чи частина судна фрахтується, кількості вантажу, місці навантаження, розмірі фрахту, тобто платі за перевезення, місці напрямку судна й ін. Незалежно від виду (консенсуальний чи реальний), договір перевезення вантажу — разовий, він виступає правовою формою переміщення конкретного вантажу, і при видачі вантажу одержувачу засноване на ньому зобов'язання припиняється виконанням. Цим він відрізняється від організаційних консенсуальних договорів (наприклад, навігаційного, річного — на автомобільному транспорті), що носять триваючий характер, полягають з метою організувати транспортний процес.

Форма договору перевезення - договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Транспортна накладна (залізнична накладна — на залізничному транспорті, вантажна накладна — на повітряному, товарно-транспортна накладна — на автомобільному, коносамент — на морському транспорті), а також чартер (при перевезеннях вантажів морем у міжнародному сполученні). У транспортній накладній указуються свідоцтва про вантаж (найменування, кількість, спосіб визначення ваги й ін.), відправнику, одержувачі, відстань перевезення, її вартість. Це — основний перевізний документ, що визначає взаємини учасників перевезення.

Транспортна накладна засвідчує приймання вантажу до перевезення, супроводжує вантаж на всьому шляху проходження і видається перевізником одержувачу разом з вантажем. Надалі при виникненні спорів в зв'язку з незабезпеченням схоронності вантажу, простроченням у його доставці пред'явлення транспортної накладної в суді обов'язково.

На всіх видах транспорту, за винятком залізничного, транспортна накладна оформляється в декількох екземплярах з таким розрахунком, щоб у кожного учасника зобов'язання по перевезенню (відправника, перевізника, одержувача) залишився екземпляр накладної.

Під час перевезення по залізниці відправнику вантажу в підтвердження прийому від нього вантажу видається квитанція, що є письмовим доказом висновку договору перевезення. Крім того, на кожне відправлення на основі транспортної накладної оформляється вантажна відомість

Відправник вантажу передає перевізнику разом із транспортною накладною всі документи, необхідні санітарними, митними, карантинними й іншими правилами (наприклад, карантинний сертифікат, карантинний дозвіл, ветеринарне свідчення й інші документи, видавані компетентними органами).

При оформленні чартеру приймання вантажу до перевезення засвідчується коносаментом (при перевезеннях вантажів морем у закордонному повідомленні), вантажної накладної (на повітряних перевезеннях), що служать документами, що підтверджують виконання зобов'язання, заснованого на чартері, але не письмовою формою договору.

У каботажних перевезеннях коносамент — письмова форма договору перевезення, тому завжди складається на ім'я визначеного одержувача. Коносамент оформляється перевізником на підставі письмового оголошення відправника про вантаж — ордера на вантаж. У ньому відправник вантажу вказує найменування відправника, одержувача, зведення про вантаж, розмір плати за перевезення (фрахт). Він відповідає перед перевізником за всі наслідки чи неправильності неточності зведень, що містяться в ордері на вантаж.

Сторони договору перевезення — відправник вантажу і перевізник. Як вантажовідправники можуть виступати як організації, так і громадяни. Як перевізники найчастіше виступає спеціалізована (транспортна) організація — юридична особа, для якого діяльність по переміщенню вантажів є реалізацією її правоздатності, що виникла на основі реєстрації в якості юридичної особи і одержання нею ліцензії.

Як перевізник може також виступати і приватний підприємець, що одержав у встановленому порядку ліцензію на право здійснення даного виду діяльності.

Іноді перевезення здійснюються організаціями, для яких перевезення як вид діяльності є додатковою можливістю одержувати доход (прибуток). Наприклад, будівельна організація одночасно робить послуги по перевезенню будівельних вантажів. Така діяльність здійснюється на основі ліцензії, але використовуваний при цьому транспорт не є транспортом загального користування, а договори, що укладаються при цьому, не відносяться до публічного.

У деяких випадках відправник одночасно виступає як одержувача. Наприклад, при перевезеннях вантажів одного виробничого підрозділу іншому в рамках одного підприємства відправником і одержувачем є одна юридична особа. Але найчастіше одержувачем буває особа, що не брала участь в укладенні договору перевезення, але, що здобуває в силу зобов'язання по перевезенню не тільки права, але й обов'язки.

Аналіз транспортного законодавства показує, що одержувач здобуває стосовно перевізника не тільки права, але й обов'язку (прийняти вантаж у встановлені для погрузочно-разгрузочних операцій норми часу, зробити з транспортною організацією остаточний розрахунок за перевезення й ін. У визначених випадках одержувач несе майнову відповідальність саме перед перевізником (наприклад, за простої транспорту, неочищення вагонів після розвантаження силами одержувача, збереження вантажів на станції, у порту понад норми часу, передбачених законодавством для вивезення вантажів зі станції, порту, аеропорту).

Права вантажоодержувача засновані на договорі перевезення, укладеному на його користь, тобто договорі на користь третьої особи.

Зміст договору перевезення складає сукупність його умов, що визначають права й обов'язки його учасників, що забезпечують своєчасну доставку вантажів до місця призначення і видачу їх одержувачу в цілості.

Істотні умови договору перевезення:

1. Предмет даного договору — транспортні послуги. Особливість послуг взагалі і транспортних, зокрема, полягає в тім, що вони виявляються не в речовинній формі, а у формі діяльності.

Необхідно розрізняти предмет договору перевезення (транспортні послуги) і предмет (об'єкт) перевезення.

Предмет перевезення — вантажі, тобто різні речі — будівельні матеріали, продовольчі товари й ін., що доставляються від відправника одержувачу перевізником.

Ознаки предмету договору перевезення:

а) найменування вантажу, б) маса (вага), в) кількість місць тарних і штучних вантажів, г) спосіб визначення ваги, вид тари (упакування), особливі властивості вантажу, д) транспортабельність вантажу, тобто якісний стан вантажу, тари, упакування, що забезпечує його схоронність у процесі перевезення.

Вантажі повинні пред'являтися до перевезення в контейнерах, тарі, упакуванні, що відповідає стандартам (технічним умовам), а якщо стандарти не встановлені, — у справній тарі, що забезпечує їхню повну схоронність у шляху проходження (ст. 25 ТУЖД, ст. 128 КТМ, ст. 71 УВВТ).

Перевізник вправі відмовитися від прийняття до перевезення вантажу в нетранспортабельному стані. Транспортабельність швидкопсувних вантажів підтверджується спеціальним документом — посвідченням якості, що відправник представляє перевізнику разом із транспортною накладною (§ 3 Правил перевезень швидкопсувних вантажів, § 14 Правил перевезень швидкопсувних вантажів автомобільним транспортом у міжнародному повідомленні). При наявності на станції відправлення державного інспектора по якості стан швидкопсувного вантажу може бути перевірено цим інспектором з видачею сертифіката, що додається до накладної замість посвідчення якості.

2. Істотною умовою договору є також термін, у який вантаж повинний бути доставлений і виданий одержувачу. Строк доставки вантажу — термін виконання зобов'язання під час перевезення. У відповідності зі ст. 919 ЦК України строк доставки встановлюються в договорі, якщо інше не втановлено транспортними статутами і кодексами та іншими нормативними актами. За згодою сторін терміни встановлюються при перевезеннях вантажів морем, наприклад у закордонному повідомленні, а якщо угодою вони не передбачені, вантажі доставляються в звичайно прийнятий термін, тобто по нормах «звичайного» права (ст. 149 КТМ СРСР).

Терміни доставки залежать від виду транспорту, відстані перевезення, швидкості.

Провізна плата (тариф за послуги) визначається угодою сторін, якщо інше не передбачено законом і іншими правовими актами (ч. 1 ст. 916 ЦК України).