3.1.4 Транспортні аварії (катастрофи)

Щорічно в Україні перевозиться транспортом загального призначення близько 900млн. тонн вантажів (у тому числі небезпечних) і близько 3 млрд. пасажирів, з них залізничним транспортом близько 60% вантажних перевезень, автомобільним – 26%, річковим і морським – 14%. Оскільки транспортом перевозиться і потенційно-небезпечні вантажі (вибухо-пожежохімічно небезпечні речовини – 15% від вантажів, що перевозяться), небезпека життя і здоров’я людей збільшується. А скорочення відновлення основних фондів усіх видів транспорту, зростання ступеня зносу транспортних засобів, який у даний час становить близько 50%, значно підвищує ступінь ризику при експлуатації транспортних засобів.

3.1.5 Гідродинамічні аварії

Гідродинамічна аварія – це надзвичайна подія, пов’язана з виходом з ладу (руйнуванням) гідротехнічної споруди чи її частин і некерованим переміщенням великих мас води, які несуть руйнування і затоплення великих територій.

Руйнування (прорив) гідротехнічних споруд відбувається у результаті дії сил природи (землетрусів, ураганів, розмивання гребель) або впливу людини (населення ударів ядерного чи звичайною зброєю по гідротехнічних спорудах, великих природних греблях), а також через конструктивні дефекти чи помилки проектування.

Наслідки гідродинамічних аварій:

• ушкодження і руйнування гідровузлів та короткочасне чи довгострокове припинення виконання ними своїх функцій;

• ураження людей і руйнування споруд хвилею прориву;

• затоплення великих територій.

Найтяжчими наслідками супроводжуються гідродинамічні аварії, що викликають катастрофічні затоплення.

3.2 Надзвичайні ситуації природного характеру

На території України можливе виникнення практично майже всього спектра небезпечних природних явищ і процесів геологічного, гідрогеологічного і метрологічного походження. До них належать великі повені, катастрофічні затоплення, землетруси, процеси зсуву, лісові і польові пожежі, урагани, смерчі, тощо.

3.2.1 Геологічні небезпечні явища

Землетруси – це підземні поштовхи і коливання земної поверхні, викливані процесами усередині землі.

Потенційно сейсмічне небезпечними зонами на території України вважаються Закарпатська, кримсько-Чорноморська, Південно-азовська. Південне узбережжя Криму відноситься до надзвичайно сейсмонебезпечного регіону. За останні два сторіччя тут зареєстровано близь 200 землетрусів від 4 до 7 балів.

За шкалою інтенсивності (шкалою Ріхтера) інтенсивність її найсильнішого землетрусу визначається величиною 12 балів.

В останні роки в ряді європейських країн використовується 12-ти бальна міжнародна шкала MSK – 64, у якій сила землетрусу визначається за наслідками впливу на людей, будинки, споруди, поверхневі шари землі тощо.

Тектонічні – виникають у результаті переміщення мас земної кори під впливом гірських процесів.

Вулканічні – виникають при виверженні вулканів, а часто і передують їм. Звичайно охоплюють невеликі райони і супроводжуються сильними вибухами, потоками лави, хмарами попелу й отруйних газів. При виверженні підводних вулканів можуть утворювати величезні хвилі – цунамі і створюватися нові острови.

Обвальні – мають локальний характер, спостерігаються при обвалені склепінь підземних карстових пустот.

Моретрус – це різкі коливання води в морях і океанах, що виникають при землетрусі, вогнище якого міститься під дном моря. Воно може супроводжуватися утворенням цунамі, що поширюється зі швидкістю до 800км/год, змиває на узбережжях цілі міста і спричиняє великі людські жертви.

Селі (від арабського «сайль») – бурхливий потік, грязьові чи грязьово-кам’яні потоки , які раптово виникають у руслах гірських річок унаслідок різкого наводка, викликаного інтенсивними зливами, бурхливими сніготаненням або іншими причинами.

Зсуви і гірські обвали – зсув мас гірських порід униз по схилу під впливом сили ваги, виникають унаслідок підмивання схилу, перезволоження, сейсмічних поштовхів і т.п.

Зсуви, обвали також здатні викликати великі завали й обвалення автомобільних і залізничних шляхів, руйнування будинків і споруд, населених пунктів, ураження і загибель людей.

Осідання земної поверхні в результаті карсту

Найбільше поширення осідання земної поверхні має в районах розташування карстових порід і насамперед на території Волинської області (594), Рівненської (214), Хмельницької (4235). Особливу небезпеку викликають ділянки розвитку відкритого карсту, що призводить до виникнення в землі тріщин, у які провалюються будинки, споруди, транспортні засоби.