1. Основні поняття і визначення стійкості роботи огд

Однією з основних задач ЦЗ є проведення заходів щодо підвищення стійкості роботи ОНГ у НС.

Під стійкістю роботи об'єктів, які безпосередньо не виробляють матеріальних цінностей, розуміють здатність їх виконувати свої функції у НС мирного і воєнного часу.

Стійкість роботи об'єкта - його здатність у надзвичайних умовах виробляти продукцію у запланованому об’ємі і номенклатурі, а при отриманні пошкоджень відновлювати своє виробництво у мінімальні терміни.

Стійкість промислового підприємства складається з:

• стійкості інженерно-технічного комплексу (будинків, споруд, систем енерго-водо-постачання, каналізації, технологічного обладнання) до впливу сил стихійних явищ природи, аварій і катастроф, а у воєнний час - уражаючих факторів ЗМУ;

• стійкості виробничої діяльності об’єкту (захисту виробничого персоналу, надійність систем управління, постачання, відновлення роботи у короткі терміни.

Можна виділити наступні фактори, що впливають

на стійкість роботи об’єкту в умовах НС: розміщення ОНГ щодо джерела руйнівної /уражаючої/ дії: хімічно небезпечних об'єктів, об'єктів атомної енергетики, складів СДОР, районів, що загрожують катастрофічним затопленням і т.д;

• підготовленість об'єкту (розробка плану на випадок аварії, катастрофи, стихійного лиха, характерних для даного району умов);

• надійність захисту робітників і службовців;

• здатність інженерно-технічного комплексу протистояти у певній мірі впливу стихійного лиха, аваріям і катастрофам а у воєнний час - уражаючим факторам ЗМУ;

• надійність системи постачання об'єкта усім необхідним для виготовлення продукції (сировиною, паливом, комплектуючими виробами, електроенергією, водою, газом і т.д.);

• стійкість і неперервність управління виробництвом, силами і засобами

ЦЗ;

• підготовленість об'єкта до ведення рятувальних та інших невідкладних робіт і робіт по відновленню порушеного виробництва;

З перерахованих факторів витікають наступні шляхи і способи підвищення

стійкості роботи об'єктів і галузей ОНГ:

• обмеження подальшого росту великих промислових міст;

• накопичення фонду захисних споруд і засобів індивідуального захисту;

• будівництво найважливіших ОНГ за межами зон можливих руйнувань;

• будівництво підприємств - дублерів;

• розширення транспортних шляхів;

• підсилення і дублювання енергетичних потужностей;

• розширення міжгалузевих і міжоб'єктних зв'язків;

• підтримка сил ЦЗ у постійній готовності;

• навчання населення правилам дії по сигналам оповіщення ЦЗ, застосуванню засобів захисту, наданню самозахисту і взаємозахисту.

2. Основні заходи щодо підвищення стійкості роботи промислових об’єктів;

З метою захисту населення і забезпечення стійкості роботи важливих об'єктів у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу завчасно проводиться комплекс організаційних і інженерно-технічних заходів ЦЗ.

Ці заходи розроблені Держпланом України і штабом ЦЗ країни, відображені у спеціальному документі під назвою "Норми проектування ІТЗ ЦЗ".

Норми проектування ІТЗ ЦЗ є основними керівними документами, на основі яких проводяться розрахунки щодо підвищення стійкості роботи ОНГ у надзвичайних умовах.

Вони спрямовані на:

• забезпечення захисту населення і зменшення руйнувань ОНГ і ін. НС;

• підвищення стійкості роботи ОНГ;

• створення необхідних умов хтя проведення РІП ЇР.

Норми проектування ІТМ ЦЗ повинні здійснюватись при:

• плануванні і забудові житлових і промислових районів і міст, проектуванні і будівництві споруд і будинків, промислових підприємств, системи і об'єктів електро-газо-водопостачання і зв'язку, транспорту, складів, захисних споруд і т.д;

• реконструкції міст, підприємств, а також у ході капітального ремонту споруд, будинків, комунально-енергетичних систем, засобів зв'язку, транспорту, якщо вони раніше були побудовані без врахування вимог норм.

• на категорійовані міста і об'єкти особливої важливості;

• на всю територію країни для захисту населення від радіоактивного опромінення;

• на об'єкти, розміщені в категорійованих містах і на території, що прилягають до цих міст

Норми проектування ІТЗ ЦЗ включають наступні основні вимоги, які повинні враховуватись при плануванні і будівництві ОНГ, споруд, будинків і КЕС:

Розміщення всіх основних життєво важливих елементів промислового і міського господарства і розселення основної маси населення на великих площах, при цьому вирішальне значення повинне мати найбільш доцільне планування населених пунктів і промислових об'єктів.

1. Дубльоване виконання важливих елементів життєвих систем народного господарства у двох-трьох і більше видах, що здатні у потрібний момент своїми виробничо-технічними можливостями замінити одна одну.

2. Об'єднання комунікацій промислового і міського господарства у єдині системи для безперебійного використання резервів у випадку порушення одного з елементів будь-якої системи.

3. Безпосередній захист населення, робітників і службовців, що продовжують свою діяльність у надзвичайних ситуаціях. Введення в дію норм проектування ІТЗ ЦЗ, що підвищать рівень інженерного захисту наших міст і об'єктів народного господарства від стихійних лих, катастроф і аварій а у воєнний час від ЗМУ.

Для практичного здійснення вимог норм, територія навколо міста або окремо розміщеного об'єкту ділиться на дві зони:

• зона можливих сильних руйнувань / де очікується АР_Ф=30 кПА/

• зона можливих слабких руйнувань /АР_ф= 10-30 кПА.

В залежності від радіусів зон землетрусу або сил інших стихійних лих, аварій, катастроф, а у воєнний час від потужності ядерного боєзапасу.

Розглянемо зміст основних вимог і норм ІТЗ ЦЗ до розміщення ОНГ, проектування і будівництва споруд, будинків і систем електро-водо- газопостачання.

Основні вимоги до планування і забудови міст і розміщення об'єктів

Об'єм і характер заходів по підвищенню стійкості, ОНГ в умовах надзвичайних ситуацій багато в чому залежить від того у якій мірі виконані вимоги ЦЗ до розміщення об'єктів, планування міст, до будівництва виробничих споруд і будинків, систем постачання водою, газом, електроенергією.

Вимоги ЦЗ спрямовані на зниження можливих втрат, втрат серед населення і створення необхідних умов для проведення РІІНР у можливих осередках ураження, а значить будуть сприяти підвищенню стійкості роботи об'єктів:

1. Забудова міст окремими житловими масивами, мікрорайонами. Таке будівництво сприяє зменшенню можливості поширення пожеж і більш ефективному проведенню РІІНР.

2. Створення ділянок і стрічок зелених насаджень забезпечує необхідні санітарно-гігієнічні умови і одночасно служить добрим захистом від вогню.

3. Влаштування штучних водойм дає можливість створити в кожному мікрорайоні достатній запас води для гасіння пожеж, проведення дезактивації території і санітарної обробки населення і особистого складу формувань.

4. Влаштування широких доріг і створення необхідної мережі у випадку надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу при руйнуванні споруд і будинків щоб запобігти виникненню суцільних завалів, що перешкоджають діям формувань ЦЗ і евакуації потерпілих з осередку ураження у заміську зону. По території міста повинні бути дублюючі шляхи сполучення.

5. Міжміські автомобільні шляхи прокладаються в обхід міст, будуються об’їзні дороги. Таке будівництво сприяє зменшенню забруднення повітряного простору і не порушує транспортних зв'язків у випадку надзвичайних ситуацій.

6. Створення лісопаркового масиву навколо міста має важливе значення для відпочинку, а у надзвичайних ситуаціях для розміщення робочих і службовців ОНГ і евакуйованого населення.

Розміщення ОНГ.

ОНГ розміщуються з врахуванням зон можливих руйнувань. За межами зон можливих слабких руйнувань розміщуються:

• нові категорійовані промислові об’єкти:

• бази і склади державних і промислових ресурсів;

• туберкульозні і психіатричні міські лікарні, школи-інтернати, табори, санаторії, будинки відпочинку, культурно-побутові та інші аналогічні установи;

• радіорелейні і міжміські повітряні лінії зв'язку.

У зоні можливих слабких руйнувань розміщуються бази і склади з товарами першої необхідності і базисні склади з легкогорючими матеріалами, важливі водозабірні споруди, насосні і компресорні станції магістральних трубопроводів, міжнародні кабельні лінії зв'язку і т.д.

У зоні можливих сильних руйнувань допускається розміщення баз і складів з продовольчими і промисловими товарами поточного постачання; підприємств пов'язаних з щоденним обслуговуванням населення (гаражі, трамвайно-тролейбусні депо, хлібозаводи, молокозаводи, комбінати побутового обслуговування).

При виборі місця для будівництва промислового об'єкту повинні враховуватись:

• географічне положення - рельєф місцевості і його захисні властивості; наявність великих водоймищ і можливість затоплення об'єкту;

• глибина залягання ґрунтових вод і можливість будівництва захисних споруд;

• метеорологічні умови: напрямок вітру і можливість зараження території радіоактивними речовинами, при аварії на АЕС або нанесенні ядерного удару по розміщеному поблизу місту і можливість і періодичність злив;

• транспортні зв'язки: наявність залізнодорожних і автомобільних доріг.

Вся територія об'єкта ділиться на три зони:

• виробничу;

• комунально-складську;

• адміністративну.

Основні вимоги, що пред'являються до проектування і будівництва виробничих будинків і споруд, КЕС:

• найбільш доцільна забудова промислового об'єкта є блочна забудова одноповерховими будівлями (цехами) з розривами між ними. Таке будівництво забезпечує зниження руйнувань, обмежує поширення пожеж, покращує умови для проведення РіІНР; для будівництва будинків і споруд доцільно застосовувати залізобетонні конструкції, а також максимально легкі і негорючі огороджуючі конструкції;

• не будувати будинки складної конфігурації і замкненими подвір'ями;

• особливо важливі унікальні агрегати розміщуються в підземних захищених цехах;

• побутові приміщення - (їдальні, медпункти, душові) розміщуються в окремих будинках, подалі від цехів;

• електростанції, насосні котельні, склади ПММ розміщуються не більше 300 м від цехів;

• всі комунікаційні споруди повинні бути заглиблені в землю;

• територія об'єкта повинна мати не менше 2-х виїздів, мати тверде покриття;

• системи побутової і виробничої каналізації повинні мати не менше 2-х випусків і державні каналізаційні мережі і пристрої для аварійних викидів.